ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 вересня 2017 року № 813/1818/17
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" про стягнення заборгованості, -
Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (надалі по тексту - Галицьке ОУПФ України м. Львова, позивач) звернулося до відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" (надалі по тексту - ВАТ "Український інститут автобусо - тролейбусобудування", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2892, 99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню становить 2892, 99 грн. Оскільки ВАТ "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 08 серпня 2017 року прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.
Представник позивача в судове засідання не прибула. 19.09.2017 року подала через канцелярію суду клопотання за вх. № 21347, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила проводити розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення судової кореспонденції. Заперечень проти позову суду не надав.
Розглянувши і дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом було встановлено, що ВАТ "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" зареєстроване як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 00234844.
ВАТ "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" згідно з ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Галицькому ОУПФ України м. Львова.
Згідно розрахунку боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ВАТ "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року заборгованість позивача перед Галицьким ОУПФ України м. Львова становить 2892,99 грн.
На підтвердження наявності у відповідача даного боргу, позивач долучив до матеріалів справи копії Розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Жодних доказів, які б підтверджували, що вказані розрахунки відповідачем оскаржувалися в матеріалах справи немає, відповідно визначені у них зобов'язання є узгодженим.
При вирішенні даної справи, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).
Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Згідно ч. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього ж Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього ж Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим же Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону.
Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону, підприємство відповідача повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Згідно п. 6.4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно п. 6.8. "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, згідно розрахунків сум заборгованості, борг відповідача - ВАТ "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року становить 2892,99 грн.
Докази погашення боргу та заперечення щодо позовних вимог відповідачем суду не представлені.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2892,99 грн., обґрунтована наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Щодо судових витрат, то відповідно до статті 94 КАС України, такі стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусо - тролейбусобудування" (код ЄДРПОУ 00234844, місцезнаходження: вул. Персенківка, 10, м. Львів, 79026) на користь Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (код ЄДРПОУ 41249931, місцезнаходження: пр - т ОСОБА_1, 35, м. Львів, 79070) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2892 (дві тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 99 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 вересня 2017 року.