20.09.2017
Справа № 497/1252/17
Провадження № 2-о/497/64/17
20.09.2017 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
при секретарі судового засідання Бекметовій Х.В.,
за участю: заявника ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
свідка ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Болград цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи - Оріхівська сільська рада Болградського району Одеської області та реєстраційна служба при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області - про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
25.08.2017 року до суду звернувся гр.ОСОБА_1 з вищевказаною заявою, якою просить встановити факт належності йому свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.02.2008 року на 1/3 частину будинку №91 з допоміжними господарськими побудовами по вул.Шкільна (колишня Радянська) у с.Оріхівка Болградського району Одеської області та зобов'язати реєстраційну службу при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області внести виправлення до Державного реєстру щодо реєстрації права власності на вказаний будинок.
В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що в його паспорті і в свідоцтві про право на нерухоме майно на 1/3 частину будинку помилково написане його по-батькові: в паспорті - Семенович, а в свідоцтві про право на нерухоме майно - Степанович, що є помилкою при написанні, оскільки 1/3 частина вказаного будинку насправді фактично належить йому на підставі свідоцтва про право власності на це нерухоме майно та документами, що підтверджують родинний зв'язок. Крім того, стверджує, що до Державного реєстру при реєстрації права власності на вказаний будинок також були внесені відомості з помилкою - крім того, що його, заявника, по-батькові помилково вказане як "Степанович" замість "Семенович", та ще й ім'я його батька внесене неправильно - замість "Семен" зазначено "Самен", що також є помилкою при написанні, що порушує його, заявника, право на володіння, користування та розморядження своїм майном, - з-за чого він змушений звернутися до суду з даною заявою про захист свого права.
Заявник та його представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі, пояснивши, що він, заявник, почав процес приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок №91 з допоміжними господарськими побудовами по вул.Шкільна (колишня Радянська) у с.Оріхівка Болградського району Одеської області, і який, як колгоспний двір, належав трьом особам - по 1/3 частині кожному: йому, заявнику ОСОБА_1, його матері ОСОБА_4, та його, заявника, батькові - ОСОБА_5. Він, заявник, станом на теперішній час є власником, на жаль, вже усього будинку, отримавши у спадщину після смерті своїх батьків їхні дві частини будинку, що складаються з 1/3 та 1/3 частки будинку на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 21.05.2016 року, посвідчених державним нотаріусом Болградської державної нотаріальної контори за реєстровими номерами 401 і 403. Це майно належало йому, заявнику, і його померлим батькам на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Оріхівською сільською радою Болградського району 11.02.2008 року на підставі рішення виконкому Оріхівської сільської ради від 28.09.2007року за №98, зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Болградське бюро технічної інвентаризації" 11.02.2008 року, реєстраційний номер 22085120, номер запису 172 в книзі 2. При зверненні до реєстраційної служби при ВК Болградської міської ради по довідку щодо реєстрацію права власності на частки цього житлового будинку, йому було видано виписку з реєстру, з якої вбачається, що, як у свідоцтві про правво власності на нерухомість - житловий будинок, так і в Державному реєстрі допущено помилки при внесенні відомостей та фактичних даних. Він, за своїм зверненням до реєстраційної служби про виправлення цих помилок, не отримав письмової відповіді - лише усну відмову з підстав, які він зазначив та рекомендацію звернутися до суду, на підставі рішення якого можна зробити виправлення у відомостях в Державному реєстрі речових прав.
Зацікавлена особа - Оріхівська сільська рада Болградського району Одеської області в особі її голови, - надіслала суду заяву про слухання справи за відсутністю представника сільської ради, не заперечуючи проти задоволення вимог заяви.
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що дійсно заявнику належить 1/3 частина цього будинку - як члену колгоспного двору, а 2/3 частини належали в рівних частках батькові й матері заявника - по 1/3 частині кожному. Усього було 3 члени цього колгоспного двору, інших осіб, яким би належало це право - ані ОСОБА_6, а ні ОСОБА_7, - не існує, а відомості про цих осіб, вказані у правовстановлюючому документі на будинок та у Державному реєстрі щодо реєстрації права власності, насправді, є помилковими, внесеними в результаті помилки, описки, опечатки особи, яка вносила ці відомості. Її чоловік - заявник ОСОБА_1, дійсно звертався до реєстраційної служби про виправлення цих помилок, не отримав письмової відповіді - лише усну відмову з підстав, які він зазначив та усну рекомендацію звернутися до суду з поясненнями, що реєстраційна служба може внести до Реєстру зміни у відомостях лише на підставі судового рішення, оскільки мати й батько заявника вже померли.
Вислухавши у судовому засіданні заявника, його представника, свідка, розглянувши надані заявником документи та матеріали, звіривши копії документів з оригіналами в ході судового засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню за наступних підстав.
Порядок судочинства у справах про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 271-275 ЦПК України. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду судом в порядку окремого провадження за таких умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто, відповідно до закону, викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення; 3) один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні (наприклад, встановлення факту перебування на утриманні для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, - має юридичне значення для непрацездатного члена сім'ї померлого, - незалежно від часу перебування на його утриманні, а для вітчима і мачухи таке право настане за умови, якщо вони виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку протягом не менше п'яти років (статті 37 і 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); 4) встановлення факту не має бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; 5) якщо при розгляді справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право, підвідомчий суду, або суд сам дійде висновку, що у даній справі встановлення факту пов'язано з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах (ч. З ст. 255 ЦПК України); 6) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки.
Наявність спору про право, не підвідомчого судам, не є перешкодою для судового встановлення юридичного факту. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено, із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах громадянського стану, тощо). Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.
Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, наводиться в ст.273 ЦПК України і не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, які мають юридичне значення, зокрема визнання батьківства, реєстрацію батьківства, прийняття спадщини, володіння будинком на праві власності, тощо.
Відповідно до ст.273 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення такого юридичного факту, як факт родинних відносин громадян (п.1). Цей факт встановлюється у судовому порядку, якщо його підтвердження необхідно заявнику, наприклад, для одержання в нотаріальних органах свідоцтва про право на спадщину, а також для оформлення права на пенсію в разі втрати годувальника. Неправомірною є відмова суду в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з тих мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Разом з тим порядком окремого провадження не може бути встановлений факт родинних відносин, якщо заявнику він необхідний для підтвердження в подальшому права на жилу площу або на обмін останньої, оскільки у разі відмови щодо визнання права на жилу площу чи на її обмін заінтересована особа може звернутися до суду з відповідним позовом.
Так, при розгляді вищевказаної заяви, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
- згідно свідоцтва про народження заявника, його батько є ОСОБА_5 ( свідоцтво серії І-ЖД №468347 від 28.05.1975 року, а/з 13) (а.с.6);
- відповідно до паспорту громадянина України заявника, його ім'я по-батькові - є "Семенович" (а.с. 5);
- згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2016 року, що видане державним нотаріусом у м.Болград Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №401, - заявнику ОСОБА_1 належить 1/3 частина житлового будинку А, загальною площею 115,6 кв.м, житловою площею 53,3 кв.м., сарай Б,Г,Е, навісів В,Д, дворових споруд №1-3, що розташовані у селі Оріхівка по вул. Шкільна (колишня Радянська),91, - як спадкоємцю після смерті батька ОСОБА_5, який помер 23.01.2013року (а.с. 7);
- згідно свідоцтва про право на спадщину за законом також від 21.05.2016 року, що зареєстровано в реєстрі за №403 і виданого цим же нотаріусом, - заявнику ОСОБА_1 належить 1/3 частина житлового будинку А, загальною площею 115,6 кв.м, житловою площею 53,3 кв.м., сарай Б,Г,Е, навісів В,Д, дворових споруд №1-3, що розташовані у селі Оріхівка по вул.Шкільна (колишня Радянська),91 - як спадкоємцю після смерті матері ОСОБА_4 (а.с. 9);
Відповідно до ст.256ч.1п.6 ЦПК України, суд розглядає справи належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, або місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду відповідно до п.6ч.1ст.256 ЦПК України, - з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що у судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають з цього факту. Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами у справі, поясненнями заявника, його представника, свідка, і ніким не заперечується, нічим не спростовується, суд дійшов висновку, що є усі підстави для визнання вимог заяви обгрунтованими і законними, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.3,8,19,41,55,124 Конституції України, ст.ст.10,11,15,60,212-215, 256, 259, 292, 294 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1, зацікавлені особи - Оріхівська сільська рада Болградського району Одеської області та реєстраційна служба при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області - про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати, що на час видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно - на 1/3 частину будинку №91 з допоміжними господарськими побудовами, що розташовані по вул.Шкільна (колишня Радянська) у с.Оріхівка Болградського району Одеської області, дійсно, станом на 11.02.2008року належало заявнику ОСОБА_1, 19 липня 1969року народження, а тому вказане свідоцтво про право власності щодо цієї нерухомості належить йому, ОСОБА_1, а його ім'я по-батькові у цьому документі правильно слід читати та зазначати при посиланні на цей документ - як "Семеновичу".
Визнати, що у державному реєстрі права власності на нерухоме майно слід виправити відомості про реєстрацію права власності на будинок №91 з допоміжними господарськими побудовами, що розташовані по вул.Шкільна (колишня Радянська) у с.Оріхівка Болградського району Одеської області і правильно слід зазначити, що станом на 11.02.2008року право власності на цей будинок фактично було зареєстроване за ОСОБА_1 - на 1/3 частину, за ОСОБА_5 - на 1/3 частину і за ОСОБА_4 Георгієвною - на 1/3 частину.
Зобов'язати реєстраційну службу при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області внести виправлення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вкзавши правильні відомості, а саме, - що право власності на будинок №91 з допоміжними господарськими побудовами, що розташовані по вул.Шкільна (колишня Радянська) у с.Оріхівка Болградського району Одеської області станом на 11.02.2008року належало та фактично було зареєстроване за ОСОБА_1 - на 1/3 частину, за ОСОБА_5 - на 1/3 частину і за ОСОБА_4 Георгієвною - на 1/3 частину.
Рішення суду може бути оскаржене зацікавленими особами шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя А.В.Кравцова