АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа №754/17225/15-ц Головуючий в І інстанції: Грегуль О.В.
апеляційне провадження № 22-ц/796/6860/2017 Доповідач Заришняк Г.М.
13 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Костюк Юлії Володимирівни, діючої в інтересах Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно, -
ПАТ «Альфа-Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно.
В обґрунтування позову Товариство вказувало, що 08.05.2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа Банк», та відповідачем, укладено кредитний договір №490038926, за умовами якого відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит у сумі 35 296,63 доларів США з датою остаточного повернення кредиту до 08.05.2013 року.
08.05.2013 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа Банк», та відповідачем, укладено договір застави рухомого майна № 490038926-3, за умовами якого, відповідач у забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 490038926 від 08.05.2007 року, передав у заставу автомобіль марки «Mitsubishi Pajero 3», 2007 року випуску, колір - бежевий, державний номер НОМЕР_1, № кузову НОМЕР_2.
Посилаючись на те, що відповідачем зобов'язання за кредитним договором не виконані, Банк просив звернути стягнення на предмет застави, а саме: на належний позивачу автомобіль «Mitsubishi Pajero 3» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 490038926 від 08.05.2007 року в сумі: 91 213,82 грн., яка складається із заборгованості за кредитом, яка визначена станом на 02.11.2015 року.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі Костюк Ю.В., діюча в інтересах ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи,
порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 08 травня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490038926, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 35 296,63 доларів США з датою остаточного повернення кредиту 08.05.2013 року.
08 травня 2013 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та відповідачем укладено договір застави рухомого майна №490038926-3, на підставі якого останній в рахунок забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №490038926 від 08 травня 2007 року передав у заставу автомобіль марки Mitsubishi Pajero 3, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, колір - бежевий, № кузову НОМЕР_2, тип - легковий універсал.
Обгрунтовуючи позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно представник ПАТ «Альфа-Банк» зазначав, що у порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого, станом на 02 листопада 2015 року має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 3 966, 90 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 91 213 грн. 83 коп., а тому просив в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет застави.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір застави, у відповідності до вимог Закону України «Про заставу», нотаріально не посвідчений, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову. При цьому, судом першої інстанції був застосована редакція Закону від 06.07.2010 р., яка була чинною на момент винесення рішення судом першої інстанції.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповіднодо частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим, згідно зі ст. 13 Закону України «Про заставу», в редакції Закону від 18.11.2003 р., яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.
Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати ст. 13 Закону України «Про заставу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якою не вимагалось обов'язкового нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу.
Зі справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 не виконано зобов'язання за кредитним договором у встановлений строк, в наслідок чого утворилася заборгованість перед ПАТ «Альфа-Банк» в сумі 91 213 грн. 83 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовим рахункам, які відповідачем не спростовані (а.с. 19-21).
25 листопада 2015 р. ПАТ «Альфа-Банк» надсилалася ОСОБА_3 вимога про дострокове повернення кредиту та пропонувалося відповідачеві добровільно погасити заборгованість за кредитним договором або передати Банку предмет застави - автомобіль «Mitsubishi Pajero 3» для подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості за кредитом, (а.с.17), проте дана вимога відповідачем не виконана.
Таким чином, позивач набув права звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ч.ч.1,2, 4 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі частково виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Відповідно до ч.1.2 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення
стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України при розгляду справи №6-1582цс16, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».
Разом з тим, колегія суддів позбавлена можливості встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації, враховуючи те, що сторони неодноразово у судове засідання не з'являлися, про причини неявки апеляційний суду не повідомили, а призначення експертизи судом з власної ініціативи Цивільним процесуальним кодексом не передбачено.
За таких обставин, колегія суддів вважає можливим звернути стягнення на належний відповідачеві автомобіль шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленнями нового рішення про задоволення позову ПАТ «Альфа-Банк».
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ПАТ «Альфа-Банк» сплачений судовий збір в розмірі 1368 грн. 21 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційнускаргу Костюк Юлії Володимирівни, діючої в інтересах Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», задовольнити.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №4900038926 від 08 травня 2007 року в розмірі 91 213 грн. 82 коп. звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Mitsubishi Pajero 3, 2007 року випуску, колір - бежевий, державний номер НОМЕР_1, № кузову НОМЕР_2, тип - легковий універсал, який належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві 08 травня 2007року, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300364, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №373000000004), шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»судовий збір в розмірі 1368 грн. 21 коп.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: