28 серпня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю:
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 23 травня 2017 року, о 23 год. 15 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем «Кіа», державний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць М. Грінченка та Байкової, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі - Правил дорожнього руху), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді місцевого суду скасувати, та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на неповноту судового розгляду та порушення норм процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та не може бути доказом у справі, оскільки в ньому незрозуміло викладено, які саме дії водія є адміністративним правопорушенням: керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння чи відмова від проходження огляду, не вказано, який саме огляд на стан сп'яніння та у який спосіб пропонувався водію. Крім того, як у протоколі, так і в письмових поясненнях свідків не вказано, чи пропонувався водієві огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою спеціальних технічних засобів, та чи відмовився водій від проходження такого огляду.
Також апелянт посилався на відсутність у матеріалах справи направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, що, на його думку, свідчить про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння та спростовує факт пропозиції пройти такий огляд у закладах охорони здоров'я.
Матеріали справи не містять доказів його відсторонення від керування транспортним засобом, як це передбачено ст. 266 КУпАП.
Зазначав, що суддя місцевого суду поклав в основу постанови письмові пояснення свідків, не допитавши їх у судовому засіданні, та безпідставно не взяв до уваги дані висновку медичного огляду від 24 травня 2017 року, відповідно до якого він не перебував у стані сп'яніння, чим допустив неповноту судового розгляду.
Крім того, ОСОБА_2 зазначав, що не керував транспортним засобом, та у момент приїзду працівників поліції за кермом його автомобіля перебував ОСОБА_4, а він в цей час знаходився неподалік автомобіля.
Однак суддя місцевого суду, неповно дослідив матеріали справи та не взяв до уваги його письмові пояснення щодо обставин події, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу по адміністративне правопорушення від 23 травня 2017 року, у відповідності до якого, 23 травня 2017 року, о 23 год. 15 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем «КІА», державний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць М. Грінченка та Байкової, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху /а.с. 1/; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 23 травня 2017 року, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 23 травня 2017 року о 23 год. 50 хв. ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння /а.с. 5/; рапортом інспектора поліції Конуріна О.С. від 23 травня 2017 року, в якому викладені обставини зупинки автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць Грінченка та Байкової, у м. Києві під керуванням водія ОСОБА_2, та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння /а.с. 6/.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом, та перебування за кермом його товариша ОСОБА_4, спростовуються наявними у справі та дослідженими суддею місцевого суду доказами, яким суддя місцевого суду дав належну оцінку, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора поліції Конуріна О.С. від 23 травня 2017 року.
Посилання апелянта на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не сформульовано, який саме огляд на стан сп'яніння, та у який спосіб йому пропонувався, спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому чітко викладено суть адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові ОСОБА_2, у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, що відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену вказаною статтею.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та пояснення свідків складені з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у них містяться, як докази у справі про адміністративні правопорушення.
З досліджених судом апеляційної інстанції матеріалів убачається, що, зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 не висловлював.
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 не заперечував, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, мотивуючи свою відмову порушенням працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння.
Такі доводи апелянта про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, ретельно перевірялися у судовому засіданні під час апеляційного розгляду, але не знайшли свого підтвердження.
Відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки положення ст.ст. 256, 266 КУпАП, не передбачають обов'язок уповноваженої особи долучати до протоколу про адміністративне правопорушення направлення особи для проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я.
Доводи апелянта про те, що суддя місцевого суду не взяв до уваги дані висновку медичного огляду КМНЛ "Соціотерапія" від 24 травня 2017 року, відповідно до якого він 24 травня 2017 року о 01 год. 50 хв. не перебував у стані сп'яніння, не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 складено саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта на те, що суддя місцевого суду розглянув справу про адміністративне правопорушення без допиту у судовому засіданні свідків, не є підставою для скасування постанови судді місцевого суду, оскільки відповідні клопотання ОСОБА_2 про допит свідків у матеріалах справи відсутні.
Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи даних про його відсторонення від керування транспортним засобом, не впливають на правильність висновку судді місцевого суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судді місцевого суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва Мельник В.В.