І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
19 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Махлай Л.Д., Білич І.М.,
секретаря: Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби в м. Києві, Київської місцевої прокуратури № 6 про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів слідства та прокуратури, -
В березні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби в м. Києві, Київської місцевої прокуратури № 6 про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів слідства та прокуратури.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що в провадженні Печерського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві знаходиться об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2013 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України щодо шахрайських дій ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та за ч. 1 ст. 382 КК України щодо невиконання ОСОБА_4 рішення суду.
Позивачі вказували, що протягом тривало часу з 2013 року до 2017 року слідчим не вчинено жодних дій, спрямованих на рослідування справи та внаслідок такої незаконної бездіяльності відповідача їм було завдано моральної шкоди. Вважали, що відповідно до статті 56 Конституції України, статей 1176, 1177 ЦК України, статті 4 закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» вони мають цивільне право на відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів слідства та прокуратури.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним позовом.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Вважав, щовимоги про стягнення моральної шкоди не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки праовідносини, які склалися між сторонами не відносяться до сфери публічно-правових, а тому підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.
За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відвідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 293 ч. 1 п. 4 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Печерського поліції Головного управління поліції в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві, Київської місцевої прокуратури № 6 про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів слідства та прокуратури. В своїй позовній заяві позивачі просили стягнути моральну шкоду з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Згідно ухвали суду позивачам необхідно було визначити вірно коло відповідачів, вірно сформувати позовні вимоги у відповідності до кола осіб, дії яких оскаржуються і викласти позовну заяву у новій редакції з наданням копій для всіх учасників процесу.
На виконання ухвали суду від 03.04.2017 представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано позовну заяву в новій редакції, в якій позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пред'явили позовні вимоги до Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Київської місцевої прокуратури № 6, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності Печерського управління поліції Головного управління в м. Києві та Київської місцевої прокуратури № 6, стягнути з Держанвої казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного Єдиного казначейського рахунку.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Проте погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на положення статей 1 та 15 ЦПК України, статті 2 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування як суб'єктом публічного права та фізичною особою як суб'єктом приватного права, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом не публічного, а цивільного права, зокрема права на відшкодування завданої шкоди. У такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у ньому бере участь суб'єкт публічного права.
Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року по справі за № 6-1093цс17.
Оскільки як зазначають позивачі незаконною бездіяльністю відповідачів було порушено їх цивільне право, то такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами виник спір про право цивільне і незважаючи на те, що у справі бере участь суб'єкт публічного права - спір не є публічно-правовим і має розглядатись у порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції, не визначившись із змістом позовних вимог та характером правовідносин, з приводу яких виник спір, передчасно постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Ураховуючи наведені обставини та положення закону, судова колегія вважає, що при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження судом було порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання.
Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Справа № 757/14171/17-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8498/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.