Справа № 22ц-238/2007 р
Головуючий по першій інстанції Клочко О.В.
Категорія: відшкодування шкоди майну фізичної особи Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.
іменем України
19 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних-.
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЮвшинаВ.І.
суддів Качана О.В., Корнієнко Н.В.
при секретарі Деркач О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси алеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди внаслідок ДТП,-
встановила:
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2006 року частково задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та стягнуто в користь ОСОБА_2 12086,04 грн матеріальних збитків та 2500 грн моральної шкоди завданих ДТП та судові витрати в сумі 3623,36 грн. В користь ОСОБА_3 стягнуто із ОСОБА_1 1500 грн моральної шкоди та 153 грн судових витрат. В зустрічному позові відмовлено повністю.
ОСОБА_1 оскаржила рішення частково - лише в частині відмови в задоволенні її зустрічних позовних вимог. В частині стягнення з неї в користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальних збитків та моральної шкоди, судових витрат рішення не оскаржено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та винесення нового, яким задовольнити її зустрічні позовні вимоги. Посилається на те, що судом не враховано висновки експерта, який вказав на вину водія автомобіля ВАЗ-2104 ОСОБА_3 в ДТП, не допитано експерта-товарознавця, який
проводив оцінку пошкоджень автомобіля ВАЗ-2104, не допитано свідка ОСОБА_4, не приєднано заяву ОСОБА_5 до матеріалів справи. Інші учасники процесу рішення не оскаржили.
У засіданні колегії ОСОБА_1 та її представник повністю підтримали апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляції, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню по наступним мотивам.
Судом першої інстанції встановлено: ОСОБА_1 є власником автомобіля ГАЗ-53 державний номер НОМЕР_1. 8.11.2005 року водій вказаного автомобіля ОСОБА_6, керуючи ним на законних підставах, порушив вимоги ПДР України та вчинив ДТП. В результаті ДТП автомобіль ВАЗ-2104, належний на праві власності ОСОБА_2, зазнав механічних ушкоджень, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - тілесних ушкоджень. Постановою судді від 9.12г2005 року визнаний винним у скоєнні ДТП ОСОБА_6, який керував автомобілем в момент ДТП. Вказана постанова набула законної сили. Оскільки обставини встановлені судовим рішенням у справі повторно не доказуються при розгляді інших справ, суд стягнув збитки завдані внаслідок ДТП з власника автомобіля ГА353- ОСОБА_1 в користь власника автомобіля ВАЗ-2104 ОСОБА_2 та потерпілого в ДТП ОСОБА_3 Розмір матеріального збитку встановлено висновком спеціаліста.
Оскільки у скоєнні ДТП відсутня вина водія ОСОБА_3 та власника автомобіля ВАЗ-2104 ОСОБА_2, в зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.
Колегією встановлено: висновки суду про вину водія ОСОБА_6 в скоєнні ДТП 8.11.2005 року підтверджується матеріалами справи і в апеляції не оскаржуються. Рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_1 сум на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди також не оскаржено.
На підставу вимог апеляції вказано на висновок експерта від 30.10.2006 року, яким встановлено невідповідність у діях водія ВАЗ-2104 ОСОБА_3, який мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом гальмування, вимогам п. 12.3. ПДР України.
Колегія вважає, що висновок експерта ОСОБА_7 від 30.10.2006 року неможливо вважати за доказ вини ОСОБА_3, оскільки висновки містять протиріччя. Так, експерт вказує на момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_3 за 132 м і виходячи з цієї відстані встановлює для нього можливість зупинитися до зіткнення з автомобілем ГАЗ-53, оскільки шлях до повної зупинки при гальмуванні складає 38,9 м. Такі висновки спростовуються даними довідки Черкаського обласного центру метеорології (а.с. 74), з якої вбачається, що видимість на дорозі в місці ДТП внаслідок туману склала менше 50 метрів, а в понижених формах рельєфу - балки, яри - видимість ще менша. Отже, водій автомобіля ВАЗ-2104 об'єктивно не міг виявити небезпеку більш ніж за 40 метрів.
У висновку експерта відсутній також висновок про причинний зв'язок між діями водія автомобіля ВАЗ-2104 та наслідками ДТП. За відсутністю причинного зв'язку відсутні і підстави для стягнення збитків. За таких обставин рішення суду в частині відмови в зустрічному пбзові ОСОБА_1 обґрунтоване наявними в справі доказами.
Інших підстав для стягнення з ОСОБА_2 коштів за пошкодження автомобіля апелянтом не вказано. Обов'язок доказування підстав своїх вимог та заперечень покладено на сторони. По наявним у справі доказам підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 не вбачається.
Керуючись ст. 307,308, 313, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди внаслідок ДТП - відхилити, рішення суду залишити без змін.
Ухвала колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення ухвали та можуть бути оскаржені до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення ухвали.
Суддя