Справа № 369/9867/17
Провадження № 2/369/3789/17
Іменем України
15.09.2017 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, виконавчого комітету Золотініської міської ради Черкаської області, державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша» ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про скасування реєстрації права власності на об»єкт нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 міська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, виконавчого комітету Золотініської міської ради Черкаської області, державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша» ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про скасування реєстрації права власності на об»єкт нерухомого майна.
Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить скасувати рішення державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша" Черкаської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31891573 від 17.10.2016 11:46:43, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на громадську будівлю, магазин літ "А", загальною площею 65.3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1056381432200); - скасувати запис про право власності номер 16927586 від 12.10.2016 10:41:09. внесений на підставі рішення державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша" Черкаської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31891573 від 17.10.2016 11:46:43, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на громадську будівлю, магазин літ "А", загальною площею 65.3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1056381432200).
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач оскаржує рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень з приводу державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на громадську будівлю, магазин літ "А", загальною площею 65.3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1056381432200).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, у дійсності, позивач оспорює законність набуття права власності на громадську будівлю, тобто цей спір виник між між позивачем - юридичною особою органом місцевого самоврядування як власника землі та відповідачем субєктом господарювання (ФОП).
Не зважаючи на те, що позивачем пред'явлено позов про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, справжній предмет спору становить правомірність набуття права власності громадською будівлею особою, між відповідачем ОСОБА_2 у спорі, та третьою особою ФОП ОСОБА_4, а вимоги позивача спрямовані на позбавлення цієї особи такого речового права. Вказані правовідносини мають очевидно приватно-правовий характер.
Суд зазначає, що у разі прийняття субєктом владних повноважень рішення про державну реєстрацію права власності, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне речове право.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що якщо позивач вважає, що діями іншої особи порушено його право власності на певне майно, захист цього права здійснюється у спосіб, визначений Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими законами (витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, визнання права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, відшкодування збитків чи іншими способами відшкодування майнової шкоди тощо) шляхом предявлення позову в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним або Господарським процесуальним кодексами України в залежності від суб'єктного складу сторін.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що між сторонами виник спір, саме між суб'єктом владних повноважень ОСОБА_1 міської ради та ФОП «ОСОБА_4М.», який має статус приватного підприємця, оскільки саме він звертався до ОСОБА_1 міської ради із заявами щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду строком на 5 (п»ять) років, тобто для здійснення підприємницької діяльності, про що також свідчить договір №57 оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 міською радою та ФОП «ОСОБА_4М.», отже спір виник між позивачем - юридичною особою органом місцевого самоврядування як власника землі та відповідачем субєктом господарювання (ФОП).
Оскільки нормами ЦПК України не передбачений порядок вирішення заявлених спірних відносин між вказаними субєктами, суд доходить висновку, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
За приписами частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його прав та обовязків має право на справедливий і відкритий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, на підтвердження вказаного положення Європейський суд з прав людини в рішенні від 25.02.1993 року у справі «Добертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод змушує держави-учасниці організувати їхню судову систему в такий спосіб, щоб їхні суди і трибунали виконували кожну зі своїх функцій (пункт 44), притаманну відповідній судовій установі.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Верховний Суд України в постановах неодноразово висловлював правову позицію про те, що оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Тобто суд приходить до висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Враховуючи викладене та суб'єктний склад сторін дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи вищенаведене вважаю, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України слід відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, виконавчого комітету Золотініської міської ради Черкаської області, державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша» ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про скасування реєстрації права власності на об»єкт нерухомого майна, оскільки спір не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 122 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, виконавчого комітету Золотініської міської ради Черкаської області, державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг у місті Золотоноша» ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про скасування реєстрації права власності на об»єкт нерухомого майна - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала заяву, до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.Я.Волчко