Справа 22 а-156 ас Головуючий у 1 інстанції Карабаз Н.Ф.
Категорія 38 Доповідач Червинська М.Є.
УХВАЛА Іменем України
7 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Алексєєва А.В., Лісового О.О. При секретарі Мартіросовій А.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шахтарського міськрайонного суду від 1 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправним рішення щодо розміру пенсії, зобов"язання нарахувати та виплатити належні суми,
Встановив:
Постановою Шахтарського міськрайонного суду від 1 грудня 2006 року в задоволенні адміністративного позову позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону.
Суд першої інстанції встановив, що позивач проходив службу в органах міліції з 10.01.1976 року, звільнений із служби за вислугу років 28.02.2005 року. При звільненні позивачу була призначена пенсія з грошового забезпечення за лютий 2005 року, до якого не увійшла премія в розмірі 33,3 % та доплата за право на пенсію в розмірі 25 %. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки позивач під час проходження служби такі виплати не утримував, його позовні вимоги щодо включення до розміру пенсії зазначених сум безпідставні, тому суд відмовив в задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої пенсії з часу звільнення.
В судовому засіданні позивач, його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача просив скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, доводи позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що позивач проходив службу в органах міліції з 10.01.1976 року, звільнений зі служби за вислугу років 28.02.2005 року. Звернувшись до суду з адміністративним позовом, позивач вважав, що при обчисленні розміру пенсії, яка призначена після звільнення, відповідач протиправно не включив до розміру пенсії належні йому за законом виплати - премію та доплату за право на пенсію.
Відповідно до п.п. а/п. З Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996 року № 926/96 з наступними змінами надано право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.
Відповідно до п.п. б/ п. З Указу надано право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Встановлено, що позивач не отримував вказані щомісячну доплату та премію до грошового утримання, з якого обчислена пенсія.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки виплати таких доплат та премії була правом, а не обов'язком керівництва МВС, що випливає з Указу Президента України, позивач не отримував такі суми під час служби, вони правильно не враховані при визначенні розміру пенсії, оскільки не входили до його грошового забезпечення в лютому 2005 року, з якого нарахована пенсія. Вказаний висновок суду відповідає вимогам ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вимог матеріального закону за таких підстав неспроможні.
Керуючись ст. ст. 198, 200 КАС України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду від 1 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.