ЗО січня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишка А.І.,
суддів Бідочко Н.П., Пнівчук О.В.,
секретаря Сем"янчук С.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Вінісін" по визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення за апеляційною скаргою ТзОВ «Вінісін" на рішення Калуського міськрайонного суду від 28 листопада 2006 року, -
встановила:
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 28 листопада 2006 року визнано незаконним наказ ТзОВ «Вінісін" НОМЕР_1 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення його від всіх видів надбавок, доплат, премій за грудень місяць 2005 року у розмірі 100 відсотків.
Стягнуто з ТзОВ «Вінісін" на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди, 300 грн. за надання юридичної допомоги, а також 17 грн. держмита на користь держави та ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТзОВ «Вінісін" посилається на те, що суд в основу рішення поклав пояснення спеціаліста облбюро судмедекспертизи Токовенка В.І., які згідно ст. 57 ЦПК України не відносяться до доказів. Порушено судом вимоги ст. 215 ЦПК України. Не звернув суд уваги на те, що ОСОБА_1 при освідуванні його лікарем відмовився здати кров на аналіз, а здав кров пізніше без присутності представника адміністрації, що є незаконним. ОСОБА_1 письмово визнав, що вживав алкогольні напої, про це він говорив і лікарю, який обстежував його на предмет сп'яніння. Апелянт просить рішення скасувати, а в позові відмовити.
Вислухавши доповідача, представників апелянта, заперечення позивача та його адвоката, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що обстеження позивача на стан алкогольного сп'яніння у Калуській ЦРЛ проведено з порушеннями, а оскільки його не було відсторонено від роботи, то він не мав змоги оспорити протокол медосвідування, складений лікарем Калуської ЦРЛ. Крім цього, відповідач не зажадав від позивача письмового пояснення, що є порушенням вимог ст. 149 КЗпП України.
Разом з тим, до такого висновку суд прийшов без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 20.12.2005 року знаходився на робочому місці у нетверезому стані. На вимоги представників адміністрації відповідач ОСОБА_1 дав письмове пояснення про те, що він вживав алкогольні напої на робочому
Справа № 22-ц-112/2007р. Головуючий-суддя Бойко М.Я.
Категорія 39 Доповідач Шишко А.І.
2
місці (а.с. 193). Про те, що позивач вживав спиртні напої на робочому місці він визнав і під час медосвідування у Калуській ЦРЛ (протокол НОМЕР_2, а.с. 192).
При обстеженні виявлено легку степінь сп'яніння. Цей протокол ОСОБА_1 не підписав, не оскаржував, однак і не наполягав на тому, щоб у нього було взято кров на таке обстеження.
Отже, наведені обставини дають суду підстави вважати, що позивач 20.12.2005 року знаходився на робочому місці у нетверезому стані.
Притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності за появу на робочому місці в будь-який час робочого дня адміністрація має право, незалежно від того, чи був він відсторонений від роботи, чи продовжував виконувати трудові обов'язки.
Той факт, що після закінчення зміни позивач за власною заявою здав кров на предмет виявлення алкогольного сп'яніння і в крові не виявлено етилового спирту не свідчить про те, що під час роботи він був тверезий.
Як повідомив відповідача головний лікар облнаркодиспансеру листом №01-7/838 від 20.04.2006 року (а.с. 196), що кров у ОСОБА_1 відібрана без медичного огляду у приймальному покої Калуської ЦРЛ з порушенням чинного порядку. І хоч вмісту алкоголю у крові не виявлено, цей результат не спростовує висновок лікаря Микитинського ЯЛ. про наявність у позивача стану сп'яніння, тому що за 4 год. 30 хв. відбулося фізіологічне його витвереження.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності без порушень трудового законодавства.
Оскільки вимоги позивача про визнання незаконними дисциплінарних стягнень є необгрунтованими, то немає підстав і для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, тому колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати і відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст. 40 п.7 КЗпП України та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ТзОВ «Вінісін" задовольнити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 28 жовтня 2006 року по даній справі скасувати і постановити нове рішення такого змісту.
ОСОБА_1 відмовити у позові до ТзОВ «Вінісін" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: