79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.09.2017р. Справа № 914/834/17
Суддя О.Запотічняк при секретарі В.Думин розглянула справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД», м.Київ,
до відповідача: Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів,
про внесення змін до договору та стягнення 417 310,60 грн.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник;
Від відповідача: ОСОБА_2 - представник;
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» до відповідача: Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про внесення змін до договору та стягнення 417 310,60 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно умов договору від 07.12.2012р. №7 про закупівлю товарів за державні кошти він поставив відповідачу дев'ять комплексів рентгенівських діагностичних «КРАС» ТУ У 26І-38183326-001:2012 (комплекс рентгенівський діагностичний «Медикс» на два робочі місця (2-е та 3-є) загальною вартістю 6 250 500 гривень, що підтверджується видатковою накладною № СФ-000186 від 19 грудня 2012 року. Відповідач повинен був здійснити оплату протягом семи робочих днів після поставки товару, що передбачено п.4.1 Договору, однак свої зобов'язання за Договором виконав частково, оскільки сплатив лише 288 920 гривень 01 коп.
Станом на дату підписання Договору, поставки та строку оплати операції з постачання комплексів рентгенівських діагностичних «Медикс», відповідно до положень Податкового кодексу України, операції з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, були звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Однак, за час прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання до Податкового кодексу України були внесені зміни, згідно яких операції з постачання комплексів рентгенівських діагностичних «Медикс» стали відноситись до операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 %.
Позивач вважає, що при проведенні операцій з постачання комплексів рентгенівських діагностичних «Медикс» за бюджетні кошти, податкові зобов'язання нараховуватимуться лише у випадку, якщо першою подією була їх оплата, яка відбулася до 01 квітня 2014 року. Якщо оплата за поставлені до 01 квітня 2014 року за рахунок бюджетних коштів Вироби медичного призначення проводиться з 01 квітня 2014 року, то на дату оплати нараховується ПДВ. Тому листом від 27.11.2015р. №168 позивач запропонував відповідачу внести зміни до договору та збільшити його ціну відповідно до зміни ставки податку на додану вартість, яка відбулась з 01.04.2014р., однак сторони не дійшли згоди щодо внесення змін в договір.
Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 10.07.2017року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 25.07.2017року.
В судовому засіданні 25.07.2017р. розгляд справи відкладався на 29.08.2017р. у зв'язку із неявкою представника відповідача.
28.08.2017р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із спливом строку позовної давності.
В судове засідання 29.08.2017р. з'явився представник відповідача. Позивач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, факсограмою направив суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 29.08.2017р. суд продовжив строк розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України на 15 днів та відклав розгляд справи на 12.09.2017р.
В судове засідання 12.09.2017р. з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити та внести зміни до договору про закупівлю товару за державні кошти №7 від 07.12.2012 р. укладеного між Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД», виклавши п. 3.1 договору в наступній редакції: «п. 3.1. Ціна цього договору становить 6 667 810 (шість мільйонів шістсот шістдесят сім тисяч вісімсот десять ) гривень 60 коп., в т.ч. ПДВ - 417 310 (чотириста сімнадцять тисяч триста десять) гривень 60 коп.»
Також представник позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 417 310,60 грн.
Представник відповідача заперечив позовні вимоги, вважає що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду, тому просить суд відмовити в позові застосувавши наслідки спливу позовної давності.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
07 грудня 2012 року між Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілатанмед» (постачальник) було укладено договір № 7 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача медичне обладнання в асортименті та за ціною, яка зазначена в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.
Як вбачається із специфікації до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу дев'ять комплексів рентгенівських діагностичних «КРАС» ТУ У 26І-38183326-001:2012 (комплекс рентгенівський діагностичний «Медикс» на два робочі місця (2-е та 3-є)) загальною вартістю 6 250 500 гривень.
Відповідно до п. 9.1 договору його було укладено строком до 31.12.2012року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
В п. 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору становить 6 250 500,00 грн. без ПДВ.
Згідно видаткової накладної № СФ-000186 від 19 грудня 2012 року позивач поставив відповідачу обумовлений договором та специфікацією товар на загальну суму 6 250 500,00 грн. Факт поставки товару відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 6.2 та п. 4.1 договору відповідач повинен був оплатити позивачу товар на підставі видаткової накладної протягом семи робочих днів після поставки товару, а у разі відсутності фінансування - після поставки товару по мірі надходження фінансування.
Як стверджує позивач, відповідачем було проведено тільки часткову оплату отриманого товару в сумі 288 920,01 грн. згідно платіжного доручення від 22.10.2015р. №110. Як вбачається з даного платіжного доручення, в призначенні платежу вказано, що оплата проведена згідно наказу господарського суду Львівської області у справі №914/1429/14
Згідно інформації наявної в автоматизованій системі документообігу суду, господарським судом Львівської області розглядалась справа № 914/1429/14 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ілатанмед” до відповідача: Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про: стягнення 7 781 668,38 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 7 від 07.12.2012 року.
Рішенням суду від 03.06.2014р. у справі №914/1429/14 стягнено з Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ілатанмед” 6 250 500,00 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 7 від 07.12.2012 року, 425 034,00 грн. інфляційних нарахувань, 266630,92 грн. 3 % річних та 70718,02 грн. судового збору.
Як уже зазначалося судом, відповідно до п.3.1 договору, ціна договору була встановлена в сумі 6 250 500,00 грн. без ПДВ. Також сторони зазначили, що товар не оподатковується ПДВ згідно пп. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
Комплекси рентгенівські діагностичні «Медикс» були внесені до Переліку виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 08 серпня 2011 року), який діяв на дату підписання Договору.
Однак, згідно Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VI від 27 березня 2014 року було внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема:
- підпункт 197.1.27. п. 197.1. ст. 197 виключений з Податкового кодексу України;
- п.193.1 статті 193 доповнити підпунктом "в" такого змісту:
в) 7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України".
Таким чином, відповідно до п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України було визначено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, згідно п. 5 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» № 1200 - VII від 10 квітня 2014 року внесено зміни до ст. 193 Податкового кодексу України та встановлена ставка податку в розмірі 7 відсотків по операціям з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. № 118 визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 р. № 867 "та затверджено Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, згідно якого комплекти рентгенівські діагностичні «Медикс» підлягають оподаткуванню.
Згідно положень п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Позивач вважає, що при проведенні операцій з постачання комплексів рентгенівських діагностичних «Медикс» за бюджетні кошти податкові зобов'язання нараховуватимуться лише у випадку, якщо першою подією була їх оплата, яка відбулася до 01 квітня 2014 року. Якщо оплата за поставлені до 01 квітня 2014 року за рахунок бюджетних коштів Вироби медичного призначення проводиться з 01 квітня 2014 року, то на дату оплати нараховується ПДВ.
Оскільки відповідачем станом на 01.04.2014р. не було оплачено поставлений товар в повному обсязі і за ним числилась заборгованість в сумі 5 961 579,99 грн., при перерахуванні даних коштів відповідачем, у позивача згідно чинних норм Податкового кодексу України виникне податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 417 310 60 грн., що становить 7 % від заборгованості відповідача (неоплаченого залишку вартості товару).
Враховуючи наведені обставини, позивач листом від 27.11.2015р. №168 звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 07.12.2012р. №7 і збільшити його ціну відповідно до зміни ставки податку на додану вартість.
Даний лист був направлений відповідачу 30.11.2015р., що підтверджується копією поштового опису та фіскального чеку долучених до справи.
Однак відповідач на лист позивача щодо внесення змін до договору жодним чином не відреагував.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до п.10.3 спірного договору сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім зміни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок.
Дані положення договору кореспондуються з положеннями п.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закіпівлі», яка передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем не було виконано взяті на себе договірні зобов'язання в повному обсязі а саме до моменту внесення змін до чинного законодавства щодо зміни ставок податку на додану вартість не було оплачено отримані від позивача комплекси рентгенівські діагностичні «Медикс», у позивача виникло право ініціювати зміни до договору в частині ціни.
Відповідно до ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як уже зазначалося судом, пропозиція позивача щодо внесення змін до договору була залишена відповідачем без реагування.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору про закупівлю товару за державні кошти №7 від 07.12.2012 р. укладеного між Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД», щодо викладення п. 3.1 договору в наступній редакції: «п. 3.1. Ціна цього договору становить 6 667 810 (шість мільйонів шістсот шістдесят сім тисяч вісімсот десять ) гривень 60 коп., в т.ч. ПДВ - 417-310 (чотириста сімнадцять тисяч триста десять) гривень 60 коп.» слід задоволити.
В той же час представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить відмовити в позові з цих підстав.
Відповідно до 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Згідно зі ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду 27.04.2017р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.04.2017р. (суддя Мазовіта А.Б.) позовну заяву було повернено позивачу без розгляду
Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 29.06.2017р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.04.2017 року у справі №914/834/17 скасовано а справу передано на розгляд до Господарського суду Львівської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2017р., для розгляду даної справи визначено суддю Запотічняк О.Д.
Як зазначає Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» в разі скасування ухвали господарського суду про відмову у прийнятті позовної заяви або про її повернення перебіг позовної давності переривається з дня первісного подання цієї заяви до суду.
Таким чином позовна заява вважається поданою до суду 27.04.2017р.
Посилання представника позивача на те, що позовна заява була подана позивачем до суду ще березні а відтак строк позовної давності було перервано, не беруться судом до уваги, оскільки зі слів представника позивача відповідна позовна заява було повернена судом і ухвала про її повернення не оскаржувалась.
Відповідно до п. 4.4.2 згаданої вище постанови пленуму, за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається.
Відповідно до. ч.3-4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи те, що зміни до Податкового кодексу України, які слугували підставою для внесення змін до укладеного між сторонами договору та відповідно є підставою даного позову, були внесені згідно Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VI від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014р., а позов подано позивачем тільки 27.04.2017р., позивачем було пропущено3-х річний строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.
З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору про закупівлю товару за державні кошти №7 від 07.12.2012 р. укладеного між Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД», щодо викладення п. 3.1 договору в наступній редакції: «п. 3.1. Ціна цього договору становить 6 667 810 (шість мільйонів шістсот шістдесят сім тисяч вісімсот десять ) гривень 60 коп., в т.ч. ПДВ - 417-310 (чотириста сімнадцять тисяч триста десять) гривень 60 коп.» слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Оскільки вимоги позивача про стягнення із відповідача коштів в сумі 417 310,60 грн. безпосередньо пов'язані та є похідними від вимоги щодо внесення змін до договору, в їх задоволенні також слід відмовити.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» до відповідача: Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про внесення змін до договору від 07.12.2012р. №7 та стягнення 417 310,60 грн - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
Повне рішення складено 18.09.2017р.
Суддя Запотічняк О.Д.