Справа № 686/11496/17
13.09.2017
13 вересня 2017 року
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Мороз В.О.,
за участю секретаря Козельської Г.В.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
16 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. на дитину щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідач - батько дитини, ухиляється від її утримання, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Окрім того, позивач просить стягнути із відповідача аліменти за минулий час - за останні 1 рік 6 місяців до пред'явлення позову.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав частково - в розмірі 850 грн. щомісячно, оскільки на його утриманні перебуває цивільна дружина, його батьки похилого віку, яким він допомагає і, що він винаймає квартиру у м. Києві, на що несе додаткові витрати. Щодо стягнення аліментів на утримання дитини за минулий час, то в цій частині відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки він добровільно надавав кошти на утримання дитини.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, згідно наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2015 року розірвано.
Від даного шлюбу у них є малолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серія І-БВ № 170567.
Як вбачається із довідок від 01.06.2017 року вих. № 452 та від 02.06.2017 року вих. № 451, до складу сім'ї позивача ОСОБА_1 входить дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, які дійсно проживають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні.
Як вбачається із довідки про доходи від 23.06.2017 року ОСОБА_2 працює на посаді водія в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АП-ТРАНС» і в період з грудня 2016 року по травень 2017 року, його загальна сума доходу становила 20 000 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини. її фізичний, духовний та моральний розвиток і утримувати дитину до досягнення нею повноліття на рівні, який дозволяє забезпечити її повноцінне життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У п. 17 постанови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З врахуванням обставин справи, положення чинного законодавства, що регулює правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, обов'язку відповідача утримувати малолітню дитину, принципу законності, часткового визнання позовних вимог відповідачем, та того що позивач не довела, що відповідач має змогу платити аліменти заявлені нею в позові в сумі 2000 грн., суд приходить до висновку, що в силу ст.ст. 180-184 СК України з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 850 гривень на дитину щомісячно, починаючи з 16.06.2017 року і до повноліття дитини.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач, як батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому, суд враховує те, що обов'язок утримувати дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Також, виходить з розумності та достатності заявленого позивачем розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб на утримання дитини, враховуючи ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а також із реальної можливості відповідача такий розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача про те, що у нього на утриманні перебувають цивільна дружина та батьки похилого віку, що впливає на розмір стягуваних аліментів, оскільки доказів перебування таких осіб на його утриманні не надано, а також не надано доказів найму житла, на які він несе витрати.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Проте, позивач не надала суду жодних доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача на утримання їх спільної малолітньої дочки, однак не змогла їх одержати у зв'язку із ухиленням відповідача від їх сплати.
До того ж, позивач не вказала, який саме розмір аліментів вона просить стягнути з відповідача за минулий час та не долучила жодного розрахунку таких аліментів.
У зв'язку із цим, в силу ст. 191 СК України суд відмовляє у стягненні з відповідача аліментів за минулий час.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, і.н. НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 850 грн. на дитину щомісячно, починаючи з 16 червня 2017 року і до повноліття дитини.
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, і.н. НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в сумі 320 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а в разі, якщо апеляцію подають особи, які не були присутніми в судовому засіданні, то апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: