Справа № 673/499/17
Провадження № 2/673/414/17
06 вересня 2017 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.
при секретарі судових засідань Ясінській М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з участю Відділу Держгеокадастру у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та визнання права на земельну частку (пай),-
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району з участю Відділу Держгеокадастру у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 19.08.2002 року на підставі рішення сесії Майдан-Чернелівецької сільської ради народних депутатів № 5 від 25.12.2001 року на ім'я ОСОБА_3 та визнати за позивачем право на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, яким є право на земельну частку (пай) розміром 2,36 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його дружина ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,86 га, розташованої на території Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства.
З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до нотаріальної контори, проте нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на вказане спадкове майно, яким є державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, був виданий на ім'я ОСОБА_3 лише 19.08.2002 року, тобто після її смерті.
Враховуючи наведене, позивач просить визнати недійсним вказаний державний акт на право приватної власності на землю з підстав здійснення реєстрації права власності за ОСОБА_3 після її смерті. З метою належного оформлення спадкових прав позивач також просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 2,36 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10 жовтня 1999 року. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 являється її чоловік - позивач ОСОБА_2, що вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4, виданого 15.03.1961 року.
Так, положеннями статей 548 та 549 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини, було зазначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Судом об'єктивно встановлено, що позивач фактично вступив в управління спадковим майном померлої ОСОБА_3, а останній, в свою чергу, за життя був власником земельної ділянки, площею 1,86 га, розташованої на території Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Майдан-Чернелівецької сільської ради №5 від 25.12.2001 року.
Водночас, із вказаного державного акта слідує, що він був виданий на ім'я ОСОБА_3 19.08.2002 року, тобто після її смерті.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3, проте листом приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області від 23.03.2017 року №355/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,86 га, яка належала ОСОБА_3, оскільки правовстановлюючий документ на вказане спадкове майно був виданий після смерті останньої.
Відповідно до положень статей 22 та 23 чинного на час відкриття спадщини Земельного кодексу в редакції Закону України від 18 грудня 1990 року, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай).
Довідкою відділу Держгеокадастру у Деражнянському районі Хмельницької області за №R-226/0-253/6-17 від 16.03.2017 року, встановлено, що згідно книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай), що видаються Деражнянською районною державною адміністрацією (с. Майдан-Чернелівецький) 19.02.1997 року на підставі розпорядження №179 від 17.04.1996 року був виданий сертифікат на земельну частку (пай) розміром 2,36 в умовних кадастрових гектарах на ім'я ОСОБА_3. Вказане свідчить про те, що за життя остання набула право на вищевказану земельну частку (пай).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 була включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Нива» за №47, що додається до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_5 від 11.09.1995 року, таким чином, на день паювання земель ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай).
Разом з тим, згідно положень ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншими правовстановлюючими документами.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе позов ОСОБА_2 задовольнити, визнавши недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданий 19.08.2002 року на підставі рішення сесії Майдан-Чернелівецької сільської ради народних депутатів №5 від 25.12.2001 року на ім'я ОСОБА_3 та визнати за позивачем право на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3, яким є право на земельну частку (пай) розміром 2,36 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 197, 208, 209 та 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданий 19.08.2002 року на підставі рішення сесії Майдан-Чернелівецької сільської ради народних депутатів №5 від 25.12.2001 року на ім'я ОСОБА_3 - недійсним.
Визнати за ОСОБА_2 право на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, яким є право на земельну частку (пай) розміром 2,36 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Складання повного рішення було відкладено на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. С. Дворнін