Справа № 602/399/17
Провадження № 2/602/172/2017
"11" вересня 2017 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді- Костів Л.І.,
секретар - Домчук В.І.,
з участю:
позивачки - ОСОБА_1,
представника позивачки - ОСОБА_2,
відповідачки - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Заявлені вимоги позивачка мотивує тим, що вона є власницею житлового будинку з надвірними будівлями на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння. В даному житловому будинку, крім неї, зареєстровані ще її син ОСОБА_4, колишня невістка ОСОБА_3 та внуки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Відповідачка зареєстрована в будинку з 2002 року, однак, з квітня 2016 року там не проживає, не оплачує комунальних послуг, не бере участі в утриманні будинку, її особисті речі в будинку відсутні. Крім цього, 17 березня 2017 року шлюб між її сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано. В добровільному порядку відповідачка виписатися не має наміру, що порушує її права, як власника будинку, що стало причиною звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що хоч вона дійсно близько двох років не проживає в житловому будинку, належному ОСОБА_1, однак, на даний час, вона не має іншого житлового приміщення, куди б могла приписатися і, крім того, перешкод в користуванні житлом вона позивачці не чинить. У неї є житловий будинок в с.Юськівці Лановецького району Тернопільської області, належний її мамі, але він не придатний для проживання у ньому і вони мають намір його продати.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він є співмешканцем позивачки, проживає з нею понад 20 років. З ними раніше ще проживав син позивачки зі своєю дружиною та дітьми. Близько двох років тому, після суперечки, відповідачка пішла проживати в інше помешкання і більше в житловому будинку ОСОБА_1 вона не проживала. Діти відповідачки часто до них приходять, ОСОБА_3 ще кілька разів після того приходила у гості, а після того, як вони з ОСОБА_4 розлучилися, взагалі не приходить. Перешкод в проживанні в житловому будинку ОСОБА_3 ніхто не чинив, замки на дверях вони не змінювали, вона сама вирішила проживати окремо.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він є рідним братом позивачки ОСОБА_1 та підтвердив той факт, що відповідачка не проживає в будинку позивачки біля двох останніх років.
Дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, свідків, суд з'ясував наступні обставини.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 20 листопада 2000 року виконавчим комітетом Лановецької селищної ради Лановецького району Тернопільської області.
Згідно будинкової книги для прописки громадян, які проживають АДРЕСА_1 Тернопільської та довідки №861/0316/1, виданої 11 травня 2017 року Лановецькою районною міською радою Лановецького району Тернопільської області, за даною адресою зареєстровані ОСОБА_1 з 1998 року, ОСОБА_3 з 2002 року, ОСОБА_6 з 2006 року, ОСОБА_5 з 1997 року та ОСОБА_4 з 2017 року.
Згідно акта депутата, складеного 05 травня 2017 року, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, але з квітня 2016 року фактично за даною адресою не проживає.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно довідки №735, виданої 09 серпня 2017 року Юськовецькою сільською радою Лановецького району Тернопільської області, житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, придатний для проживання.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України право на житло за відсутнім громадянином зберігається протягом 6 місяців з часу вибуття.
У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.72 Житлового кодексу України передбачено визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Проаналізувавши докази, представлені позивачем і ті, що здобуті в судовому засіданні, суд вважає, що в даному конкретному випадку позовна заява підлягає до задоволення, так як відповідачка без поважних причин не проживає по місцю реєстрації більше одного року.
Керуючись ст. 405 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212, 213-215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовільнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Л. І. Костів