Справа № 457/20/17 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.
Провадження № 22-ц/783/3151/17 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:43
12 вересня 2017 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: позивача ОСОБА_2, її представника -
ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та встановлення порядку користування квартирою,
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 21.03.2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та надати дублікат ключів від квартири.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 по 137 грн. 80 коп. судового збору.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою - відмовлено.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 оскаржила відповідач ОСОБА_4, просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апелянт вважає, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення відповідачами перешкод позивачеві у користуванні власністю. Зазначає, що першочергове значення для врегулювання відносин між співвласниками є домовленість, а рішення суду не може підміняти такої домовленості. На думку апелянта, суд повинен був за її клопотанням викликати та допитати свідків, яким відомі обставини справи, проте, це клопотання було безпідставно відхилено судом, а іншим доказам, які є в матеріалах справи, суд не дав належної правової оцінки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у встановлений законом спосіб у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 належить сторонам на праві спільної часткової власності: позивачеві ОСОБА_2 - 2/8 частки квартири, а відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - по 3/8 частки квартири кожному з них (а.с.86-89).
Право власності позивача ОСОБА_2 на 2/8 частки квартири підтверджено рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 10.11.2016 року, яке набрало законної сили 21.11.2016 року і на підставі якого 14.12.2016 року позивач зареєструвала у встановленому законом порядку право власності на вказану вище частку в квартирі (а.с.15-17).
Реальний поділ квартири між сторонами проведено не було, а відтак, вони мають право спільно використовувати приміщення спірної квартири, зокрема, для проживання у ній.
В судовому засіданні у суді першої інстанції і в апеляційному суді відповідач ОСОБА_4 визнала той факт, що вона дійсно не дає позивачеві ключі від квартири для проживання у ній, чим, відповідно і чиняться позивачеві перешкоди в користуванні належною їй на праві спільної з відповідачами власності квартирою, а тому посилання відповідача ОСОБА_4 на недоведеність в цій частині позовних вимог позивача є безпідставними, оскільки відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду по суті спору в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Копняк С.М.
Ніткевич А.В.