Справа № 461/5922/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/783/702/17 Доповідач: ОСОБА_2
12 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) відносно ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2017 року в задоволенні клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азейбарджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
відмовлено та застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 28 жовтня 2017 року включно.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) ОСОБА_8 на 60 днів.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор покликається на те, що слідчий суддя не врахував наведені доводи прокурор щодо наявності ризику вчинення особою іншого кримінального правопорушення; особа неодноразово вчиняла особливо тяжкі злочини пов'язані з насильством, що свідчить про те, що він може незаконно впливати на потерпілих та свідків (дистанційно); може ухилятися від слідства та суду, оскільки перебуває у міжнародному розшуку; відсутнє постійне місце реєстрації; тяжкість покарання, яке може бути йому призначене вразі визнання його винуватим; суд безпідставно покликався на пояснення ОСОБА_11 щодо міцності соціальних зв'язків ОСОБА_8 , оскільки вона участі в судовому засіданні не брала; наданий договір оренди квартири має ознаки фіктивності. За таких обставин ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до наданих Російської Федерацією документів встановлено, що громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розшукується компетентними органами РФ для притягнення до кримінальної відповідальності за п.«в» ч.4 ст. 162 КК РФ (розбійний напад, здійснений із спричиненням тяжкої шкоди здоров?ю потерпілого;), ч.4 ст. 111 КК РФ (тяжкі тілесні ушкодження, що потягнули за собою смерть), що відповідає ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України.
09 червня 2009 року ОСОБА_8 притягнуто як обвинуваченого у кримінальній справі № 80915 та пред'явлено йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених п.«в» ч.4 ст. 162, ч.4 ст. 111 КК РФ.
Приморським районним судом м. Санкт-Петербурга РФ від 13 листопада 2010 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
19 жовтня 2010 року ОСОБА_8 оголошено в розшук.
12 листопада 2010 року громадянина ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук на території усіх держав-членів Інтерполу, з метою його видачі, та постанову скеровано в НЦБ Інтерполу.
27 червня 2013 року заступником Генерального прокурора України прийнято рішення про видачу до Російської Федерації ОСОБА_12 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених п.«в» ч.4 ст. 162, ч.4 ст. 111 КК РФ. Крім цього, вказаним рішенням відстрочено фактичну передачу ОСОБА_12 до закінчення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні злочинів на території України, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав.
22 червня 2017 року Залізничним районним судом м.Львова ухвалено вирок у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357 КК України та призначено йому покарання у виді 8 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна. На підставі ч.5 ст. 72 КК України останньому зараховано строк попереднього ув?язнення в межах даного кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі з моменту його затримання, а саме з 29 квітня 2013 року по час ухвалення вироку, що становить 8 років 3 місяці 18 днів. Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання - 29 квітня 2013 року.
Згідно довідки ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» ОСОБА_8 звільнений з установи 06 липня 2017 року у зв?язку з відбуттям строку покарання за вищевказаним вироком.
06 липня 2017 року працівниками Галицького ВП ГУНП у Львівській області затримано в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується компетентними органами РФ.
Сектором Інтерполу та Європолу ГУ НП у Львівській області (лист № 1619/33/V-2017 року від 06 липня 2017 року) підтверджено факт перебування громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у міжнародному розшуку, який розшукується компетентними органами РФ для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених п.«в» ч.4 ст. 162, ч.4 ст. 111 КК РФ.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2017 року відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком до 60 днів, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 липня 2017 року.
Інкриміновані ОСОБА_8 злочини за законодавством України кваліфікуються за ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України і є екстрадиційними, оскільки передбачають позбавлення волі на строк не менше 1 року, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказані діяння не закінчились, вказані злочини не належать до військових і не носять політичного характеру та відповідно до положень ст. 477 КПК України не порушуються за заявою потерпілого.
Згідно з п.9 ч.1 ст. 541 КПК України, екстрадиційний арешт - це застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).
Відповідно до ч.1 ст. 584 КПК України після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Статтею 585 КПК України передбачено, що за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом). При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Керівник Львівської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі ОСОБА_8 .
Клопотання прокурор обґрунтував тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2017 рокузастосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) стосовно ОСОБА_8 сторком на 60 днів, до 03 вересня 2017 року. У зв'язку із закінченням двомісячного строку з часу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту), відповідно до вимог ч.11 ст. 584 КПК України, так як наявні достатні підстави для подальшого тримання громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_8 під вартою, які не відпали на даний час, оскільки фактична передача особи компетентним органам іноземної держави не здійснена, а перебуваючи на волі особа може продовжувати переховуватись від правоохоронних органів.
04 липня 2017 року на адресу Львівської місцевої прокуратури № 1 надійшло належним чином засвідчена копія запиту компетентних органів Російської Федерації про видачу громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених п.«в» ч.4 ст.162, ч.4 ст.111 КК Російської Федерації.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора слідчий суддя виходив з того, що прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; покликання прокурора на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні на увагу не заслуговують, оскільки такі свідки знаходяться у Російській Федерації; прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_8 буде переховуватися від правоохоронних органів з метою запобігання екстрадиції. Таким чином, прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою. Вищевикладені обставини гарантують запобігання втечі ОСОБА_8 та забезпечення у подальшому його видачі.
Слідчий суддя, всебічно і повно дослідивши матеріали клопотання, дійшов вірного висновку про те, що відносно ОСОБА_8 можливо застосувати інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, оскільки в матеріалах клопотання відсутні відомості про ухилення ОСОБА_8 від правосуддя чи про намір такого ухилення. Він тривалий час перебуває на території України, має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв'язки, а саме проживає разом з цивільною дружиною ОСОБА_11 та їхньою спільною малолітньою дитиною, про що підтвердила у суді апеляційної інстанції ОСОБА_11 .
Доводи прокурора, які він наводить в своїй апеляційній скарзі про те, що є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_8 може у будь-який момент змінити місце свого проживання та перебування не поставивши до відома прокурора чи суд, що унеможливить подальшу процедуру екстрадиції та виконання державою Україна взятих на себе міжнародно-правових зобов'язань, є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, при перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали.
Відтак колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова є законною та обґрунтованою, а підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) відносно ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4