Справа № 466/4534/17
«29» серпня 2017 року м.Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Новоград - Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, працюючого охоронцем в ТОВ «Ефорт», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №198124 від 11 червня 2017 року, 11 червня 2017 року о 16.00 год. в м. Львові на вул. Тичини,15, гр. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою у сторону неповнолітнього ОСОБА_2 та образливо чіплявся, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
При розгляді матеріалів в суді гр. ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнав. Додатково пояснив, що був у квартирі, коли почув, що у вхідні двері хтось кидає каміння. Коли вийшов, то побачив ОСОБА_2 Він, ОСОБА_1, зробив йому зауваження, але дитина продовжувала кидати каміння в двері. Його сусідка підказала чия це дитина, він підійшов до матері дитини, але вона не звернула увагу на його зауваження. З батьком дитини у них виник словесний конфлікт, томі він, ОСОБА_1, викликав працівників поліції, які чомусь не розібравшись із ситуацією, склали на нього протокол про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог, передбачених ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Коментар до Кодексу про адміністративні правопорушення дає роз'яснення, що найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У судове засідання неодноразово викликалися інспектор патрульної поліції ОСОБА_3, який складав протокол та батьки потерпілого ОСОБА_2 Однак, у судове засідання вони не з'явилися.
З врахуванням наведеного, протокол про адміністративне правопорушення від 11 червня 2017 року серії АА №198124, відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, не може бути належним доказом в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки такий містить суперечливі дані, та вищезазначені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності інспектором не спростовані. Обставини, викладені у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1, яка адресована начальнику Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_4 та його батьків.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють,що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні докази доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП, а його вина не може ґрунтуватись на припущеннях,у зв'язку з чим дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст.62 Конституції України,та керуючись ст.ст.7, п.1 ч.1 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу, внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_5