Справа № 454/1806/17
31 липня 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи Перв"ятицької сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
Позивач звернулася в суд з даною позовною заявою до відповідача, в позовній заяві вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла його баба ОСОБА_3, яка до дня смерті проживала та була зареєстрованою в с. Спасів, Сокальського району. Після смерті останньої відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку площею 1,51га., що розташована на території Перв»ятицької сільської ради та належала їй на підставі сертифікату на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 20.05.1997р., що виданий Перв»ятицькою сільською радою Сокальського району. Заповітом від 29.01.1997р. ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла матері позивача ОСОБА_2, однак вона не бажає приймати спадщину та відмовляється від спадкування в користь позивача. Однак таку заяву нотаріус прийняти не може так як її подано із пропуском визначеного законом строку. Крім цього, звернувшись у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини позивачу надано відповідь у якій роз'яснено, що згідно відповіді Державної служби України з питань геодезії,картографії та кадастру Держгеокадастр від 27 квітня 2016 року за № 29-28-0.13-7448/2-16, відповідно до ст.5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводяться відповідною районною державною адміністрацією. Також роз'яснено, що оскільки Сертифікат на середню спадкову земельну частку виданий Перв»ятицькою сільською радою Сокальського району, а не Сокальською районою державною адміністрацією, згідно зразка затвердженого Постановою Кабінету Міністра України від 12 жовтня 1995 року №801, він вважається недійсним. Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,51га. без конкретного визначення завнішніх меж на місцевості, згідно Серифіката на право приватної власності на землю, в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_3.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву в якій вказує, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, надала суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає, розгляд справи просить проводити без її участі.
Представник третьої особи Перв»ятицької сільської ради в судове засідання не прибув, подав в суд заяву, в якій вказує, що не заперечує щодо задоволення позову, справу просить слухати у відсутності представника сільської ради.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
В свою чергу, відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.
Із оглянутої в судовому засіданні копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3.
Згідно копії Сертифіката на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 20.05.1997р., ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,51га. без конкретного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Перв»ятицької сільської ради Сокальського району.
Із копії заповіту ОСОБА_3 від 29.01.1997р., встановлено, що все належне їй майно і на, що за законом буде мати право, вона заповіла своїй дочці ОСОБА_2.
Згідно довідки Перв»ятицької сільської ради №484 від 20.07.2017р. ОСОБА_3 до дня смерті проживала та була зареєстрованою в с. Спасів Сокальського району, разом із дочкою ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_1.
В ході розгляду справи встановлено, що мама позивача ОСОБА_2, як спадкоємиця за заповітом матері ОСОБА_3, з якою проживала до дня її смерті, висловила своє бажання відмовитися від спадкування вказаної земельної ділянки в користь сина ОСОБА_1, однак пропустила визначений ст. 1270 ЦК України строк для подання нотаріусу такої заяви.
Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов"язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1265 ЦК України, позивач як спадкоємець п'ятої черги має право на спадкування за законом вказаної земельної ділянки після смерті бабусі ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. (ідент. НОМЕР_3) право власності на земельну ділянку площею 1,51га. без конкретного визначення зовнішніх меж на місцевості, для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, що розташована на території Перв»ятицької сільської ради Сокальського району, згідно Сертифіката на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 20.05.1997р., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2..
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Головуючий: М. Я. Адамович