Справа № 443/2144/13 Головуючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д.
Провадження № 22-ц/783/105/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.
Категорія: 48
07 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої: Крайник Н.П.
суддів: Бойко С. М., Мельничук О. Я.
при секретарі: Фейір К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, -
12.11.2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, в якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя будинок № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова Жидачівського району Львівської області та визнати за нею право власності на 2/3 частини будівельних матеріалів, використаних під час будівництва житлового будинку з господарською спорудою по вул. Січових Стрільців, 83 в с. Жирова Жидачівського району Львівської області.
12.11.2014 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просила визнати спільною власністю подружжя будинок № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова Жидачівського району Львівської області, визнавши за нею право власності на 1/5 його частину, а також право власності на 1/2 ідеальну частину будівельних матеріалів на суму 28803 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 16 липня 2005 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Після укладення шлюбу подружжя проживало у ІНФОРМАЦІЯ_1 в орендованій квартирі, а в кінці 2005 року вона з відповідачем та двома дітьми від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, переїхали на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, який відповідач успадкував після смерті матері, яка померла 24.12.2000 року. Після вселення в будинок вони змушені були приступити до виконання ремонтно-відновлюваних робіт, оскільки він був у непридатному для життя стані. Оскільки протягом десяти років в будинку ніхто не проживав, в ньому були пошкоджені стіни, підлоги та вікна. На початку 2006 року сторони здійснювали ремонтні роботи в решті приміщень будинку, зокрема, в приміщенні кухні, кімнаті та коридорі, де замінили підлогу, електропроводку та провели інші облицювально-ремонтні роботи. Крім того, вони змушені були здійснити ремонтно-відновлювальні роботи ззовні будинку, а саме: повністю перетинькувати дві стіни будинку площею 345 м.кв. та пофарбувати фасад будинку площею 62 м.кв, частково замінити черепицю на даху будинку та очистити дах від моху. В приміщенні горища на площі 10 м.кв. було замінено балки основи даху будинку і повністю пофарбовано приміщення горища будинку. За час спільного проживання було забетоновно доріжку від входу на подвір»я до входу в будинок, а також зроблено бетонні сходи до будинку, замінено дерев»яну огорожу, встановлено бетонні опори та металеву сітку, облаштувано вигрібну яму розміром 5х5 м, забетонова її стіни. У 2007 році вони розпочали будівництво нового будинку, викопали траншеї, виготовляли бетонний розчин під фундамент будинку, мурували стіни. Значну кількість будівельних матеріалів (цемент, пісок, вапно, шлакоблоки) було придбано нею до одруження з відповідачем за кошти, які вона отримала від продажу квартири у м. Львові. Оскільки будинок № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова Жидачівського району Львівської області, який належить відповідачу на праві власності в порядку спадкування, внаслідок спільних з ним трудових та грошових затрат істотно збільшився у своїй вартості, тому просила визнати його спільною власністю подружжя, а також визнати за нею право власності на частину будівельних матеріалів, використаних на будівництво будинку, оскільки такі були придбані нею до одруження з відповідачем за її особисті кошти.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, визнання за нею права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та на 1/5 частину житлового будинку № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова Жидачівського району Львівської області відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2
Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначила, що наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази підтверджують факт проведення ремонтних робіт у спірному будинку, внаслідок чого істотно збільшилась його вартість, а тому безпідставним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання за нею права власності на 1/5 частину даного будинку. Крім того, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог в частині визнання за нею права власності на ? частину будівельних матеріалів, використаних в процесі будівництва нового житлового будинку з господарськими спорудам. Оскільки будівництво нового житлового будинку з господарськими спорудами розпочалось і здійснювалось під час перебування сторін в шлюбі, що підтверджується наявними у справі доказами, використані в процесі будівництва житлового будинку з господарськими спорудами будівельні матеріали є спільною сумісною власністю подружжя.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Згідно ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Сімейного Кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Встановлено, що 16.07.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 за актовим записом № 45.
З кінця 2005 року подружжя разом з дітьми ОСОБА_2 від першого шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, почало проживати однією сім»єю у спірному житловому будинку № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова Жидачівського району Львівської області.
ОСОБА_3 є власником житлового будинку № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова Жидачівського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за № 2596.
Набутий відповідачем у порядку спадкування будинок у с. Жирова по вул. Січових Стрільців, 83, Жидачівського району, Львівської області є його особистою власністю.
Судом також встановлено, що після вселення сторін у житловий будинок № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова сторони проводили у ньому ремонтно-відновлювальні роботи для приведення вказаного житлового приміщення у придатний для проживання стан.
У 2007 році на земельній ділянці, що знаходиться в с. Журово, по вул. Січових Стрільців, 83, сторонами самочинно, без відповідної дозвільної документації розпочато будівництво нового будинку і господарських споруд. Станом на 2011 рік було побудовано фундамент під будинок, несучі стіни будинку, господарські будівлі розміром 21,4 м х 8 м, а також зроблено перекриття будинку.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 23.01.2012 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/5 частину житлового будинку № 83 по вул. Січових Стрільців в с. Жирова Жидачівського району Львівської області та на 1/2 ідеальну частину будівельних матеріалів на суму 28803 грн., районний суд вірно виходив з того, що позивачем не доведено істотне збільшення вартості спірного житлового будинку, що виключає відповідно до вимог ст. 62 СК України можливість виникнення у ОСОБА_2 права спільної сумісної власності подружжя на спірний житловий будинок, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, а також не надано належних доказів на підтвердження вартості будівельних матеріалів, використаних на будівництво нового будинку, як і доказів того, що на спорудження такого було використано будівельні матеріали, що були придбані за особисті кошти позивачки до укладення шлюбу з відповідачем.
За клопотанням позивача для встановлення вартості будинку №83 по вул.Січових Стрліьців в с.Жирова Жидачівського району Львівської області станом на вересень 2005 року, станом на січень 2012 року без врахування будівельно-ремонтних робіт з покращення технічного стану будинку та з врахуванням будівельно-ремонтних робіт з покращення технічного стану будинку, а також для встановлення вартості будівельних матеріалів, використаних в процесі самочинного будівництва незавершеного будівництвом будинку в садибі по вул.Січових Стрліьців, 83 в с.Жирова Жидачівського району Львівської області на місці господарських споруду справі призначалася будівельно - технічна експертиза, яка не була проведена у зв»язку з неоплатою позивачем її вартості. В подальшому, на проведенні такої позивач не наполягала, хоча суд відповідно до ст. 10 ЦПК України роз»яснив їй таке право.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Крайник Н. П.
Судді: Бойко С. М.
ОСОБА_7