Справа №464/4513/17
пр.№ 2-к/464/3/17
18.09.2017 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові клопотання Інспекції Міністерства по податкам і зборам Республіки Білорусь по м.Мінську про надання дозволу на виконання на території України рішення Економічного суду міста Мінськ від 18.01.2017, -
Від Головного територіального управління юстиції у Львівській області до Сихівського районного суду м.Львова, за місцем проживання боржника ОСОБА_2, надійшло клопотання Інспекції Міністерства по податкам і зборам Республіки Білорусь по м.Мінську про надання дозволу на виконання на території України рішення Економічного суду міста Мінськ від 18.01.2017 по справі № 253-1/2016 М в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь республіканського бюджету державного мита в сумі 2320 білоруських рублів 82 копійки.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи належним чином були повідомлені, що відповідно до ч.5 ст.395 ЦПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.
Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, розглянувши клопотання та подані документи, прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що рішенням Економічного суду міста Мінськ від 18.01.2017 стягнуто солідарно з ТОВ "Белл ОСОБА_4" (республіка Білорусь) та ОСОБА_2 в дохід республіканського бюджету 2320,82 білоруських рублів державного мита.
Рішення Економічного суду міста Мінськ від 18.01.2017 по справі № 253-1/2016 М набрало законної сили 08.02.2017 і підлягає виконанню, на території Республіки Білорусь таке не виконувалось, про що в матеріалах справи наявні довідки голови суду Економічного суду міста Мінськ.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2, громадян України, своєчасно та в належній формі сповіщений про час і місце судового розгляду справи в Економічному суді міста Мінськ, що підтверджується даними довідки голови суду Економічного суду міста Мінськ Республіки Білорусь.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_2 проживає на території України, мешкає АДРЕСА_1.
Частиною 1 ст. 390 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Відповідно до ст. 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Згідно ст. 54 Мінської Конвенції "Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" від 22 січня 1993 року клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинно здійснюватись примусове виконання. Суд, який розглядає клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені Договором, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання. Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.
При розгляді клопотання встановлено, що умови, передбачені Мінською Конвенцією, дотримані, підстави, передбачені законом для відмови в наданні дозволу на примусове виконання рішення суду, відсутні.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 395 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Як вбачається з встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземних валют станом на день постановлення ухвали 18.09.2017, 10 білоруських рублів еквівалентно 135,25 гривень. Таким чином 2320,82 білоруських рублів еквівалентно 31 389, 09 гривень.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню із визначенням суми коштів, яка підлягає стягненню в гривнях за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Керуючись ст.ст. 390 - 398 ЦПК України, суд, -
Клопотання задоволити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Економічного суду міста Мінськ від 18.01.2017 по справі № 253-1/2016 М в частині стягнення з ОСОБА_2 державного мита в дохід держави Республіки Білорусь в сумі 2320 білоруських рублів 82 копійки, що за курсом Національного банку України в гривневому еквіваленті становить 31 389 гривень 09 копійок.
Видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 державного мита в дохід держави Республіки Білорусь в сумі 2320 білоруських рублів 82 копійки, що за курсом Національного банку України в гривневому еквіваленті становить 31 389 гривень 09 копійок.
Копії ухвали направити стягувачу через Головне територіальне управління юстиції у Львівській області та боржнику у триденний строк від дати її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Льівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.Ю.Горбань