465/4627/17
Іменем України
14.09.2017 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Школьніковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м.Львова Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у м.Львові про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить скасувати постанову серії АР №140226 від 08 серпня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП України, якою на позивача накладено штраф в розмірі 425 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що інспектор УПП у м.Львові, лейтенант поліції ОСОБА_2 розглянув справу про порушення позивачем правил дорожнього руху, безпосередньо на місці пригоди по вул.Пасічній, 53 ум.Львові, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №140226 від 08.08.2017 року, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Позивач вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ніяких правопорушень не вчиняв. Зазначає, що на вул.Пасічній, 35 перед перехрестям доріг знаходяться два світлофори, приблизно 30 метрів один від одного, перший на пішохідному переході, а другий на самому перехресті. Проїжджаючи перший світлофор на зелений сигнал, позивач зупинився перед другим світлофором, оскільки там загорівся після зеленого сигналу, жовтий сигнал. Вважає, вищевказану постанову незаконною, безпідставною та такою що підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про слухання справи у його відсутність, заяву підтримав та просив задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про дату і час розгляду справи. В своїх письмових запереченнях зазначають, що постанова винесена відповідно до ст.ст. 222, 283, 284 КУпАП, є законною, обґрунтованою та справедливою, просить відмовити повністю у задоволенні позову та розглядати справу без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).
Судом встановлено, що 08.08.2017 року лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕАА №140226, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 08 серпня 2017 року о 08 год. 13 хв. в м.Львові по вул.Пасічній, 53 здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора жовтий, чим порушив п.8.7.3.е ПДР України.
Відповідно до ст.288 КУАП постанову по праві про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом, відповідно до норм якого адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Здійснюючи розлогий аналіз ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідач не надав суду будь - яких доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова, а саме, що позивач здійнив рух на жовтий сигнал світлофора.
В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП не доведена, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даної вказівки закону посадова особа відповідача не виконала, тому доводи позивача, що він не рухався на заборонений сигнал світлофора, не спростовано. У суду немає підстав ставити під сумнів показання позивача з цього приводу.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і які жодним чином не спростовані відповідачем.
Отже, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність постанови про адміністративне правопорушення з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 99, 112, 136, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-
Позов задовольнити
Скасувати постанову серії ЕАА №140226 від 08 серпня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП України, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 425 гривень.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.
Суддя Ванівський Ю.М.