465/3478/17
2/465/2018/17
Іменем України
31.08.2017 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова,
у складі:
головуючого - судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Школьніковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, -
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів з позовом про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на ? частин квартири за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтуванні позовних вимог вказує, що позивач зареєстрований та все життя проживає за адресою АДРЕСА_6. Його бабця, ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та померла у віці 76 років - ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Першим чоловіком був ОСОБА_5 шлюб з ним було укладено 05.10.1938 року.. Від даного шлюбу народилась мати - ОСОБА_6(ІНФОРМАЦІЯ_3). 31.12.1967 року ОСОБА_6 виходить заміж за ОСОБА_2. Після смерті першого чоловіка, бабця починає жити однією сім'єю з ОСОБА_8, вона прожила разом з ним до своєї смерті, так та саме його позивач завжди сприймав як свого діда. Вказує, що іншого діда не знав, тому саме ОСОБА_8 був і залишається для нього дідусем. Зазначає, що в них були чудові стосунки. Як вже зазначалось вище, бабуся ОСОБА_9 помирає ІНФОРМАЦІЯ_2 року. По собі бабця спадщини не залишила, та заповіту не складала. Відтак, батьки позивача та ОСОБА_8 вирішили приватизувати квартиру за адресою АДРЕСА_2. «22»грудня 1994 року Франківською районною адміністрацією виконкому Львівської міської ради народних депутатів видано Свідоцтво про право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2. ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. До спадкової маси, яка залишилася після його смерті, належала ? квартири за адресою АДРЕСА_3. Вартість 1/4 частини Квартири, визначена за звітом про оцінку майна, складає 164 808 грн. Загальна вартість квартири становить 659 232 грн. Зазначає, що враховуючи, те, що з ОСОБА_8.(дідом ОСОБА_8) були дуже близькі стосунки з позивачем, і якби він залишив заповіт, то цю частку, яка оформлена на нього після приватизації, то цей заповіт був би складений на позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, подали до суду нотаріально завірену заяву, просять слухати справу у їх відсутності, позовні вимоги позивача визнають в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підставний, його слід задовольнити у повному обсязі.
Згідно ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності - ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_8.
Згідно посвідки про шлюб ОСОБА_12 одружилася з ОСОБА_5.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_13 уклали шлюб 31.12.1967 року, про що зроблено відповідний актовий запис №3923.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що зроблено актовий запис №5363.
Згідно звіту про оцінку трикімнатної квартири, власниками якої є ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ринкова вартість квартири складає 659 232 гривні без ПДВ.
Згідно із вимогами ч.1 ст.524 ЦК УРСР (1963р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, вказаний в статті 21 цього Кодексу.
Згідно з ст.529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК УРСР України (1963) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини; ці дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що "…при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно ст. 548, 549 ЦК Української РСР, що діяв на час виникнення спадкових правовідносин, для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з вищенаведеного, позивач використав всі можливості нотаріального оформлення свого права на спадщину, але йому в цьому було відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права на спадкове майно.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Таким чином, аналізуючи вище наведені обставини та докази справи у їх сукупності суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення у повному обсязі, а тому слід визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на ? частин квартири за адресою АДРЕСА_3.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? частин квартири за адресою АДРЕСА_3.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення - з дня отримання такого.
Суддя Ванівський Ю.М.