Унікальний номер справи 333/8155/17
Номер провадження 2/333/1339/17
Іменем України
м. Запоріжжя 13 вересня 2017 р.
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., при секретарі Лященко В.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільні справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» № 1028/ОС від 10 листопада 2015 р. ОСОБА_1 звільнено з посади провідника пасажирського вагона за п. 8 ст. 36 КЗпП України. Звільнення позивач вважає незаконним, оскільки в наказі не зазначена підстава звільнення; порушено порядок звільнення, передбачений п. 20 контракту; звільнення відбулось за відсутності події, викладеної в повідомлені про звільнення - перевезення безквіткових пасажирів; звільнення позивача сталось через неузгодженість законодавства. З наведених підстав позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення; поновити її на посаду провідника пасажирського вагона; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогул, а також 10 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В судовому засіданні позивач пояснила, що з 13 січня 2004 р. на підставі контракту працювала провідником пасажирського вагона відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця». 25 жовтня 2015 р. вона працювала в останньому вагоні приміського поїзду сполученням Запоріжжя - Енергодар, який відправлявся зі станції Запоріжжя-1 о 12 год. 55 хв. Перед відправленням поїзда у вагон зайшли ревізори, після них - 7 пасажирів, які не встигли своєчасно придбати квітки в касі станції. В цей час ревізори знаходились у тамбурі і спостерігали за її діями. Один з ревізорів - ОСОБА_5 порадив викликати касира-провідника, який має право продавати квітки безквітковим пасажирам. Вона викликала касира-провідника ОСОБА_6, але ревізори заборонили їй продавати квітки безбілетним пасажирам. Коли потяг розпочав рух, ревізори склали акт про перевезення безквіткових пасажирів, а потім дозволили ОСОБА_6 продати цим пасажирам квітки. Наказом ДП «Придніпровська залізниця» № 109 від 16 березня 2015 р. у поїздах приміського сполучення введено послугу оформлення провідником пасажирського вагону проїзного документу у приміському сполучені. Вказану послугу згідно наказу надає провідник пасажирського вагону моторвагонних депо залізниці. У поїзді Запоріжжя - Енергодар 25 жовтня 2015 р. таку послугу надавала провідник ОСОБА_6, яку вона й викликала за порадою ревізора ОСОБА_5
Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначив, що позивач порушила вимоги п. 3.9.5 Інструкції провіднику пасажирського вагону, п.п. 4.2.2, 5.2.2, 6.2.2 Положення про взаємодію провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагона пасажирського вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою, затвердженого наказом начальника Придніпровської залізниці від 13 квітня 2012 р., п. 18 контракту № 457 від 13 січня 2004 р., укладеного з ОСОБА_1, тому позов не підлягає задоволенню. (а.с. 29-32)
Представник відповідача позов не визнала, в судовому засіданні підтвердила заперечення, надані суду повноважним представником.
Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії паспорту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 14-15)
Копією трудової книжки встановлено, що ОСОБА_1 з 8 вересня 1983 р. до 15 червня 1989 р., з 1 липня 1993 р. до 5 січня 2001 р. працювала провідником пасажирських вагонів вагонного депо станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці; з 5 січня 2001 р. переведена на контрактну форму трудового договору провідником пасажирських вагонів; 10 листопада 2015 р. звільнена з роботи на підставі, передбаченій контрактом, за п. 8 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 11-13)
В акту від 25 жовтня 2015 р., складеному ревізорами Служби контролю та внутрішнього аудиту ДП «Придніпровська залізниця», зазначено, що провідник ОСОБА_1 здійснювала провіз 7 безквіткових пасажирів від ст. Запоріжжя до ст. Енергодар. Згідно Правил перевезення пасажирів на вимогу ревізорів провідник РПЧ-3 ОСОБА_6 оформила проїзд по РРО згідно п. 36.5, 18.1. Від сплати штрафу пасажири відмовились у зв'язку з відсутністю коштів. Пасажирам запропоновано залишити поїзд. (а.с. 39)
До акту додано пояснення ОСОБА_1, в яких зазначено, що вона посадила у вагон 7 пасажирів без квитків, оскільки вони запізнювались і не встигли взяти квітки в касі. Пасажири були посажені в присутності ревізорів. Пасажири були посажені, оскільки в поїзді знаходилась касир РПЧ, котра відразу продала їм квітки. (а.с. 43)
Згідно поясненням провідника-касира ОСОБА_6 в момент відправлення поїзда надійшов виклик від провідника ОСОБА_1 про необхідність видачі квитків пасажирам. Коли вона прийшла у вагон, у ньому вже находились ревізори, які заборонили їй самостійно оформити квитки. (а.с. 51)
Свідок ОСОБА_5 - ревізор ПАТ «Українська залізниця, суду пояснив, що 25 жовтня 2015 р. у складі ревізійної комісії приймав участь у перевірці роботи приміського поїзду сполученням Запоріжжя - Енергодар. Вони зайшли у останній вагон потягу, де працювала провідник ОСОБА_1 До початку руху поїзда у вагон зайшли кілька пасажирів, як виявилось, без квитків. Позивач пустила цих пасажирів у вагон, чим порушила вимоги нормативних актів залізниці про заборону перевезення безквіткових пасажирів. Він дійсно порадив ОСОБА_1 викликати провідника пасажирського вагону моторвагонного депо з правом продажу квитків. Коли до вагону прийшла провідник ОСОБА_6, яка має право на оформлення проїзних документів, вони склали акт про безквіткове перевезення пасажирів, а ОСОБА_6 на їх вимогу оформила пасажирам проїзні документи. На думку ОСОБА_5, наказ ДП «Придніпровська залізниця» № 109 від 16 березня 2015 р. не стосується провідника пасажирського вагона, яким працювала ОСОБА_1, оскільки право на надання послуги оформлення проїзного документу має провідник пасажирського вагону моторвагонних депо, яким у цьому поїзді була ОСОБА_6
В судовому засіданні досліджено протокол № 558 від 26 жовтня 2015 р. засіданні комісії депо з розгляду та погодження матеріалів, які є основою для притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника пасажирського поїзда та провідника пасажирського вагона. В протоколі зазначено, що 25 жовтня 2015 р. під час перевірки поїзда № 6803 сполученням «Запоріжжя - Енергодар», на дільниці «Запоріжжя - Таврійськ» працівниками НКРС біло виявлено проїзд 12 безквиткових пасажирів, у т.ч. 7 пасажирів у вагоні № 10, де провідником працювала ОСОБА_1 Комісія прийшла до висновку про порушення ОСОБА_1 п.3.9.5, 3.6.4 Інструкції провіднику пасажирського вагону ЦЛ-0038, п.п. 4.2.2, 5.2.2, 6.2.2 Положення про взаємодію провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагона пасажирського вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою, затвердженого наказом начальника Придніпровської залізниці від 13 квітня 2012 р., п. 18 контракту № 457 від 13 січня 2004 р., укладеного з ОСОБА_1
Оперативна нарада, розглянувши надані документи та пояснення, прийшла до висновку, що факт перевезення безквиткових пасажирів встановлено на підставі актів, складених 25 жовтня 2015 р. працівниками НКРС. Однак комісія при ретельному вивчені всіх обставин допущення порушення посадових обов'язків працівниками поїзної бригади, враховуючи вищезазначені документи та приймаючи до уваги попередню роботу працівників прийняла рішення не обліковувати даний випадок як порушення наказу від 27 грудня 2002 р.
Комісія ухвалила: видати провіднику пасажирських вагонів ОСОБА_1 повідомлення про дострокове припинення та розірвання контракту № 457 від 13 січня 2004 р. (а.с. 45-48)
27 жовтня 2015 р. ОСОБА_1 повідомлено про розірвання контракту на підставі п.п. “а” п. 18 контракту, встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів. (а.с. 49)
Наказом відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» № 1028/ОС від 10 листопада 2015 р. ОСОБА_1 звільнена з посади провідника пасажирського вагона; причина звільнення: п. 8 ст. 36 на підставі, передбаченій контрактом; за статтею: п. 8 ст. 36 КЗпП України; підстави: умови контракту № 457 з додатками від 13.01.2004 року, п. 8 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 16)
Зазначений наказ суд вважає незаконним з огляду на таке.
Відповідно до ст. 36 ч. 1 п. 8 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є підставою припинення трудового договору.
Згідно п. 18 контракту, укладеного відокремленим структурним підрозділом «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» з ОСОБА_1, додатковою підставою припинення та розірвання контракту, не передбаченою чинним законодавством, є встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів. (а.с. 19)
Відповідно до п.3.9.5, 3.6.4 Інструкції провіднику пасажирського вагону ЦЛ-0038, затвердженої наказом Укрзалізниці № 234-Ц від 1 вересня 2003 р., в порушенні яких обвинувачується ОСОБА_1, на шляху прямування, у пунктах формування та обороту провідникам забороняється допускати у вагон сторонніх осіб, у т.ч. безквиткових пасажирів та осіб з надлишковою ручною поклажею; при ревізії у вагоні, який він обелутовує, провідник зобов'язаний разом із начальником поїзда підписати акт і дати письмове пояснення з приводу виявлених порушень та недоліків: перевезення безквиткових пасажирів, надлишкової ручної поклажі, повторного використання постільної білизни тощо.
Згідно п.п. 4.2.2, 5.2.2, 6.2.2 Положення про взаємодію провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагона пасажирського вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою, затвердженого наказом начальника ДП «Придніпровська залізниця» № 250/Н від 13 квітня 2012 р., порушення яких також інкриміновано позивачеві, провідник ЛВЧД (ЛВЧ) зобов'язаний під час посадки у поїзд перевіряти у пасажирів наявність та правильність оформлення проїзних, безкоштовних документів на станціях, де є квитові каси; не допускати у вагон безквіткових пасажирів на станціях, де є квиткові каси; провідник ЛВЧД (ЛВЧ) несе відповідальність за наявність у вагоні безквиткових пасажирів, які здійснили посадку на станціях, де працюють квиткові каси. (а.с. 56-60)
Згідно п. 4.1., 4.2. додаткової угоди до контракту, укладеного з ОСОБА_1, працівник зобов'язується:
- чесно і сумлінно виконувати вимоги діючої Інструкції провідника пасажирського вагону та інші нормативні документи, що регламентують порядок роботи провідника пасажирського вагону;
- здійснювати посадку пасажирів у вагон лише при наявності проїзних документів, які надають право на проїзд та посвідчує особу пасажира. (а.с. 17-20)
Таким чином, звільняючи позивача з роботи, відповідач виходив з того, що позивач, допустивши до вагону безквиткових пасажирів, які здійснили посадку на станції, де працюють квиткові каси, порушила вимоги нормативних документів, які регламентують порядок роботи провідника пасажирського вагону, що свідчить про неналежне виконання нею своїх посадових обов'язків, є порушенням умов укладеного з нею контракту та порушенням трудової дисципліни.
З таким висновком відповідача суд не погоджується з наступних підстав.
Згідно п. 32.11 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 р. № 1196 (в редакції, що діяла станом на 25 жовтня 2015 р.) продаж квитків на станціях та зупинкових пунктах організовує перевізник залежно від місцевих умов. На всіх станціях і зупинкових пунктах приміської зони, де кількість проданих квитків становить 50 і більше за добу, відкриваються квиткові каси. На станціях і зупинкових пунктах, де обсяг продажу менший 50 квитків, суб'єкти господарювання можуть встановлювати інший порядок продажу з урахуванням місцевих умов (на окремих дільницях провідниками вагонів чи роз'їзними квитковими касирами, касирами-контролерами, провідниками-контролерами тощо).
Відповідно до п. 1.7 зазначених Правил пункт пасажирський зупинковий - пункт на перегоні, що не має колійного розвитку і призначений тільки для посадки та висадки пасажирів; пункт продажу проїзних документів (квитків) - мережа залізничних квиткових кас, де здійснюється оформлення проїзду, повернення платежів за невикористані проїзні документи, інші операції, пов'язані з перевезенням, об'єднаних спільним обліком та звітністю. Окремим пунктом продажу може бути також одна каса.
Наказом начальника ДП «Придніпровська залізниця» № 250/Н від 13 квітня 2012 р. затверджено Положення про взаємодію провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагона пасажирського вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою. (а.с. 56-60)
Вказане Положення поширюється на приміські поїзди з пасажирськими вагонами з локомотивною тягою, у яких передбачено спільну роботу провідників РПЧ (приміське моторвагонне депо) та ЛВЧД (ЛВЧ) (пасажирське вагонне депо). Положення регулює основні обов'язки, права, відповідальність зазначених працівників під час посадки пасажирів у вагон, на шляху прямування поїзда, під час продажу квитків, користування переносними касовими апаратами під час проведення контрольно-ревізійної роботи (п.1.1. Положення); у поїздах приміського сполучення з локомотивною тягою обов'язки користування РРО “СПЕККА-00” покладено тільки на провідників РПЧ, які пройшли спеціальне навчання та отримали відповідне посвідчення. Провідникам ЛВЧД (ЛВЧ) користування РРО “СПЕККА-00” категорично забороняється на дільницях, де обслуговування здійснюється провідниками РПЧ (п.1.5); у рейсі на один пасажирський вагон повинен бути 1 провідник ЛВЧД (ЛВЧ) та 2 провідника РПЧ на поїзд. Безпосереднім керівником у рейсі щодо питань обслуговування пасажирів є звільнений бригадир ЛВЧД (ЛВЧ), який несе відповідальність за наявність у поїзді безквиткових пасажирів (п. 1.6).
Положенням передбачено, що провідник ЛВЧД (ЛВЧ) зобов'язаний: при посадці пасажирів у вагон поїзда розпочати посадку пасажирів після оголошення про посадку на поїзд по гучномовному зв'язку станції (вокзалу) та закінчити після отримання оголошення про закінчення посадки та відправлення поїзда (п. 4.2.1 Положення); під час посадки у поїзд знаходитись біля відкритих дверей вагона із радіостанцією (п.4.2.2.1); перевіряти у пасажирів наявність та правильність оформлення проїзних, безкоштовних документів на станціях, де є квитові каси (п. 4.2.2.2); при виникненні питань з оформлення проїзду… повідомляти звільненого бригадира та провідника РПЧ (п. 4.2.4); при посадці на зупиночних пунктах пасажира, який не має квитка, одразу після його посадки у вагон повідомити по радіостанції провідника РПЧ про наявність (кількість) пасажирів, які здійснили посадку у вагон без проїзних документів (п. 5.2.3); провідник РПЧ повинен: виконувати повне і своєчасне забезпечення квитками та безкоштовними талонами пасажирів, які не мають проїзних документів (у т.ч. на підставі даних, отриманих по рації від провідника ЛВЧД (ЛВЧ) (п. 5.1.3); здійснювати продаж квитків та оформлення безкоштовних талонів за такий час: для продажу першому пасажиру з моменту відправлення поїзда зі станції - не більше 10 хвилин (п. 5.1.5)
Наказом в.о. начальника ДП «Придніпровська залізниця» № 109/Н від 16 березня 2015 р. на залізниці введена послуга оформлення провідником пасажирського вагона (у поїздах приміського сполучення) проїзного документа у приміському сполучені. Відповідно до п. 3.1., 3.3. наказу послуга надається провідниками пасажирського вагона (у поїздах приміського сполучення) моторвагонних депо залізниці; плата за оформлення проїзного документа в поїздах приміського сполучення стягується з пасажирів, які здійснили посадку на станціях, де є приміські квиткові каси. (а.с.54)
Аналізуючи зазначені нормативні документи у сукупності, суд приходить до переконання, що перевізник (на той час ДП «Придніпровська залізниця») відповідно до п. 32.11 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України встановив порядок продажу квитків у поїздах приміського сполучення шляхом оформлення проїзних документів провідником пасажирського вагону з правом продажу квитків незалежно від наявності квиткової каси на станції, про що, зокрема, свідчить п.3.3. наказу № 109/Н від 16 березня 2015 р., згідно якому плата за оформлення проїзного документа в поїздах приміського сполучення стягується з пасажирів, які здійснили посадку на станціях, де є приміські квиткові каси.
На думку суду, зміст Положення про взаємодію провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагона пасажирського вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою, а також наказу № 109/Н від 16 березня 2015 р. про введення послуги оформлення провідником пасажирського вагона (у поїздах приміського сполучення) проїзного документа у приміському сполучені, з урахуванням обставин повідомлення ОСОБА_1 провідника ОСОБА_6, котра мала право на продаж квитків, в присутності ревізорів, про наявність пасажирів, які здійснили посадку у вагон без проїзних документів, виключає наявність підстави для розірвання контракту, передбаченої п. 18 контракту, укладеного з ОСОБА_1
З наведених підстав суд визнає наказ відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» № 1028/ОС від 10 листопада 2015 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади провідника пасажирського вагона незаконним та скасовує його.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивача звільнено з роботи без законної підстави, суд вважає за необхідне поновити її на посаду провідника пасажирського вагона філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яка є правонаступником відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» згідно наказу Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 29 березня 2017 р., № 156/Н.
Відповідно до положень ст. 235 ч.2 КЗпП України суд вирішує стягнути з філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 листопада 2015 р. по 13 вересня 2017 р. в сумі 68 659 грн. 60 коп. з розрахунку: 149,26 грн. (середньоденний заробіток позивача) х 460 (кількість робочих днів за вказаний період). (а.с. 101)
Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наступне.
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
В судовому засіданні встановлена незаконність звільнення ОСОБА_1 з роботи, що призвело до моральних страждань позивача, пов'язаних з втратою роботи, на якій вона працювала понад 27 років. Порушення законних прав позивача призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Вказані обставини є підставою для відшкодування відповідачем - філією «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» як правонаступником відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця», моральної шкоди позивачеві.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 23 ч.3 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно роз'ясненням, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи глибину моральних та психічних страждань позивача внаслідок незаконного звільнення, ступінь порушення нормальних життєвих зв'язків, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн., повністю задовольнивши позов.
Відповідно до положень ст. 367 ч.1 п.2, 4 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаду та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 4 540 грн. 20 коп.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 880 грн.
Керуючись ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» № 1028/ОС від 10 листопада 2015 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади провідника пасажирського вагона.
Поновити ОСОБА_1 на посаду провідника пасажирського вагона філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 21 а, ЄДРПОУ 41022900).
Стягнути з філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 21 а, ЄДРПОУ 41022900) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 листопада 2015 р. по 13 вересня 2017 р. в сумі 68 659 грн. 60 коп., в порядку відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн., усього 78 659 грн. 60 коп.
Стягнути з філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 21 а, ЄДРПОУ 41022900) в дохід держави судовий збір в сумі 2 880 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині:
-поновлення ОСОБА_1 на посаду провідника пасажирського вагона філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 21 а, ЄДРПОУ 41022900);
-стягнення з філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 21 а, ЄДРПОУ 41022900) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 4 540 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А.Фунжий