Дата документу 17.07.2017
Справа № 334/2779/17
Провадження № 2-а/334/374/17
17 липня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Гнатюка О.М.
при секретарі Алєйніковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що проходив військову службу у Збройних Силах Союзу Радянських Соціалістичних Республік. У тому числі, в період з 15 травня 1982 року по 28 жовтня 1983 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на території Афганістану, де в зазначений період велись бойові дії.
01 квітня 1983 року, під час виконання інтернаціонального обов'язку на території Афганістану, ОСОБА_1 отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення м'яких тканин правого стегна та верхньої третини правої гомілки.
30 травня 2012 року за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) ОСОБА_1 було первинно встановлено 3 (третю) групу інвалідності.
16 червня 2014 року за результатами повторного огляду МСЕК, ОСОБА_1 було підтверджено 3 (третю) групу інвалідності.
01 липня 2015 року за результатами повторного огляду МСЕК, ОСОБА_1 було безстроково встановлено 3 (третю) групу інвалідності.
19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було подано до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву з доданими до неї документами про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, встановленою після звільнення з військової служби, але пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
02 листопада 2016 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби було розглянуто подані ОСОБА_1 документи. За результатами розгляду, Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги оскільки відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.
ОСОБА_1 вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, в зв'язку з цим просить суд визнати протиправною відмову Міністерства оборони України щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок виконання обов'язків військової служби. Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, в редакції від 11.08.2011 року у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Представник відповідача Вологжаніна О.Д., яка діє на підставі довіреності від 28.12.2016 року № 220/515/д, у судовому засіданні проти позову заперечувала. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в зв'язку з тим, що у позивача право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не виникло.
Представник Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов, просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, з підстав викладених в запереченнях (а.с.44).
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України пов'язаних з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 406/2011, Міноборони України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.
В судовому засіданні встановлено та доведено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах Союзу Радянських Соціалістичних Республік. У тому числі, в період з 15 травня 1982 року по 28 жовтня 1983 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на території Афганістану, де в зазначений період велись бойові дії, що підтверджується довідкою Запорізького об'єднаного військового комісаріату № К/28 від 18.06.2014 року (а.с.11).
01 квітня 1983 року, під час виконання інтернаціонального обов'язку на території Афганістану, ОСОБА_1 отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення м'яких тканин правого стегна та верхньої третини правої гомілки. Даний факт підтверджується довідкою № 88852 від 11.12.1987 року, виданою Архівом військово-медичних документів Військово - медичного музею Міністерства оборони СРСР та Висновком лікаря-спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_2 № 1381/ж від 23.07.2014 року в якому встановлено наявність в Позивача слідів загоєння ран, отриманих в період проходження військової служби у 1983 році (а.с.12, 13).
30 травня 2012 року за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) ОСОБА_1 було первинно встановлено 3 (третю) групу інвалідності. Як зазначено у виписці МСЕК від 30.05.2012 року Серія АД № 178860, причиною інвалідності стало поранення, отримане при виконанні обов'язків військової служби (а.с.15).
На засіданні Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців Протокол № 2060 від 25.07.2014 року було встановлено, що отримані Позивачем поранення голови, спини, обох ніг та рук, передньої черевної стінки пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.14).
16 червня 2014 року за результатами повторного огляду МСЕК, ОСОБА_1 було підтверджено 3 (третю) групу інвалідності. Як зазначено у виписці МСЕК від 16.06.2014 року Серія АВ № 0280142, причиною інвалідності стало поранення, отримане при виконанні обов'язків військової служби (а.с.16).
01 липня 2015 року за результатами повторного огляду МСЕК, ОСОБА_1 було безстроково встановлено 3 (третю) групу інвалідності. Як зазначено у виписці МСЕК від 01.07.2015 року Серія АВ № 0304259, причиною інвалідності стало поранення, отримане при виконанні обов'язків військової служби (а.с.17).
19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було подано до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву з доданими до неї документами про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, встановленою після звільнення з військової служби, але пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (а.с.19).
02 листопада 2016 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби було розглянуто подані ОСОБА_1 документи. За результатами розгляду, Комісія відмовила в призначенні ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги оскільки відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі(а.с.21).
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII.
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 11.11.2011 року, що діяла на час первинного встановлення інвалідності Позивачу) було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На дату первинного встановлення інвалідності Позивачу діяли і є чинними до теперішнього часу Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 499 (далі - Порядок) в редакції від 11.08.2011 року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії. травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку (в редакції від 11.08.2011 року) було передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідам III групи - у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.
Таким чином, виходячи з положень вищевказаного законодавства вбачається, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі Постанова КМУ № 975), було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
У пункті 2 вищевказаної Постанови зазначено, що одноразова грошова допомога що не була призначена до набрання чинності цією Постановою, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Пунктом 3 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 975, встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Первинно Позивачу було встановлено інвалідність 30 травня 2012 року. Станом на вказану дату вже було запроваджено виплату одноразової грошової допомоги і був чинним відповідний порядок призначення та виплати такої допомоги.
Як вбачається з Витягу з Протоколу № 107 від 02.11.2016 року відмовляючи Позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, Відповідач не посилається на неможливість призначення та виплати такої допомоги відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 499. В той час, як зазначений Порядок був чинним на дату встановлення інвалідності Позивачу, на дату розгляду заяви Позивача Комісією, на дату виникнення спірних правовідносин та є чинним до теперішнього часу.
За змістом пунктів 12 та 13 Постанови КМУ № 97 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється зокрема Міноборони.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність своєї відмови щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок виконання обов'язків військової служби, суду не довів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 6, 17, 18, 19, 21, 71, 99, 105-106 КАС України, ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст. 16, 19 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою КМУ № 499, Постановою КМУ № 975, Положенням про Міністерство оборони України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Запорізький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ), одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок виконання обов'язків військової служби.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 2 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, в редакції від 11.08.2011 року у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Гнатюк