Справа № 2-а-9243/10
28.12.2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.,
при секретарі - Скуратівській І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Московського району м. Харкова про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що є інвалідом ІІІ групи від захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п.9 ч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належать до інвалідів війни і мав право на отримання у 2004-2005 роках підвищення до пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, яке управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова виплачувалося йому в значно меншому розмірі виходячи із розміру мінімальної пенсії 16,62 грн.
Позивач вважає дії управління ПФУ в Московському районі м. Харкова неправомірними, такими, що порушують його права. Просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як інваліда війни 3 групи, ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2004 рік (починаючи з 23.06.2004) та за 2005 рік з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що всі свої вимоги підтримує та просить розглядати справу за позовом до управління ПФУ в Московському районі м. Харкова без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до категорії І, а також віднесений до інвалідів війни.
Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п.9 ч.2 ст. 7 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551) інваліди з числа осіб, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС належать до інвалідів війни.
Відповідно до ч.4 ст. 13 Закону №3551 в редакції, що діяла до 01.01.2006, інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, ІІ групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, ІІІ групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 01.01.2004, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При проведенні розрахунку підвищення до пенсії позивача управлінням ПФУ в Московському районі м. Харкова розмір мінімальної пенсії за віком визначався виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленим не Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а Постановами Кабінету Міністрів України встановленим в розмірі 16,62 грн., що призвело до заниження розміру пенсії позивача.
Суд вважає, що при проведенні розрахунку підвищення до пенсії як інваліду війни відповідач повинен керуватися не Постановами Кабінету Міністрів України, які повинні визначати лише порядок обчислення пенсії, не змінюючи при цьому їх розміру, встановленого Законом, а нормами ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», беручи при цьому для розрахунку мінімальну пенсію за віком, розмір якої визначається ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми й види пенсійного забезпечення.
Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати здійснюється згідно із законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 11, 94, 122, 162, 163 КАС України, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо нарахування підвищення до пенсії як інваліда війни 3 групи ОСОБА_1 в розмірі меншому ніж 200% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в 2004 та 2005 роках.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як інваліда війни 3 групи, ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2004 рік (починаючи з 23.06.2004) та за 2005 рік з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Московського районного суду
м. Харкова ОСОБА_2