Ряд.4
справа № 631/1744/14-к
провадження № 1-кп/631/137/14
13 листопада 2014 року Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянувши в відкритому судовому засіданні селища Нова Водолага, Нововодолазького району, Харківської області, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за ч.1 ст.121 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12014220390000502 від 19.08.2014 року стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова Водолага, Нововодолазького району, Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
10.07.2000 року Фрунзенським районним судом міста Харків за ч.2 ст.206 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
12.10.2006 року Нововодолазьким районним судом, Харківської області за ч.1 ст.122 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.
13.05.2014 Нововодолазьким районним судом, Харківської області за ч.2 ст.125 КК України до 2 років обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, скоїв злочин в період відбування умовного терміну відбування покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
18 серпня 2014 року, близько 18 години 45 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де вчинив з ОСОБА_7 сварку. В ході сварки у ОСОБА_6 виник намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 взяв кухонний ніж із шухляди кухонного столу в кімнаті кухні, та з ножем в руках направився в напрямку потерпілої. ОСОБА_7 побачивши це, вибігла з будинку на вулицю, та почала тікати від ОСОБА_6 , але останній наздогнав її біля будинку АДРЕСА_3 , де умисно наніс потерпілій ОСОБА_7 удар ножем у бокову поверхню живота справа, внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення в черевну порожнину, а також наніс удар рукояткою ножа по голові, від якого ОСОБА_7 присіла на землю. Потім ОСОБА_6 намагався нанести удар ножем в тулуб, але ОСОБА_7 закрилась лівою рукою, в результаті чого отримала ножове поранення верхньої треті лівого передпліччя передньої поверхні. На крики потерпілої на вулицю вибігла зі свого будинку ОСОБА_8 і почала робити зауваження громадянину ОСОБА_6 , який в подальшому викинув ніж в кущі через дорогу.
По ступеню тяжкості згідно висновку судово-медичної експертизи №335-КР/14 від 21.08.2014 року, колото-різане, проникаюче поранення в черевну порожнину ОСОБА_7 , згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №-6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Різана рана лівого передпліччя передньої поверхні по ступеню тяжкості згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №-6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткостроковий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину не визнав та по суті справи пояснив, що він дійсно 18 серпня 2014 року, близько 18 години, прийшов до будинку ОСОБА_7 , де між ними виникла сварка. Обвинувачений пояснив, що в ході сварки у нього не було жодних намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . ОСОБА_6 взяв кухонний ніж, та з ножем в руках направився в напрямку потерпілої. Яка в цей час вибігла з будинку на вулицю. ОСОБА_6 наздогнав потерпілу біля будинку АДРЕСА_3 , де між ними продовжилася сварка. Обвинувачений заперечує той факт, що він умисно наніс потерпілій ОСОБА_7 удар ножем у бокову поверхню живота, поранення лівого передпліччя, а також наніс удар рукояткою ножа по голові. Як вказує ОСОБА_6 дані пошкодження виникли в результаті того, що потерпіла оступилася і при падінні пошкодила собі руку, а коли падала вибила з рук підсудного ножа, який падаючи їй на поверхню живота завдав відповідне поранення. Обвинувачений наполягає на тому. Що в разі його бажання він би міг дійсно завдати потерпілій тяжкі ушкодження, оскільки ніж був такого розміру, що міг би пронизати потерпілу.
ОСОБА_6 в судовому засіданні визнав факт того, що зразу після відповідних подій до нього підійшла ОСОБА_8 після чого потерпілій було надано першу медичну допомогу і викликано відповідні служби. Обвинувачений в судовому засіданні не заперечує того факту, що він на даний час відбуває умовний термін покарання за вироком Нововодолазького районного суду від 13.05.2014 року, за злочин вчинений ним по відношенні потерпілої ОСОБА_7 передбачений ч.2 ст. 125 КК України.
Незважаючи на повне не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 його вина в інкримінованому йому в вину злочині найшла своє повне підтвердження в показах потерпілої.
Так потерпіла від злочину ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно раніше перебувала в добрих відносинах з обвинуваченим, проживала з ним однією сім'єю та виховувала свого сина від попереднього шлюбу. Але коли ОСОБА_6 став агресивно до неї ставитися вона була вимушена звернутися до відповідних правоохоронних органів в результаті чого обвинувачений ОСОБА_6 був засуджений 13.05.2014 року Нововодолазьким районним судом, Харківської області, за ч.2 ст.125 КК України до 2 років обмеження волі, та звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. По суті даної справи потерпіла пояснила, що вона повністю підтримує обвинувачення і підтверджує, що 18 серпня 2014 року, близько 18 години ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку де ОСОБА_7 , мешкала разом з сином та матір'ю, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де вчинив з нею сварку. Потерпіла наполягає на тому, що ОСОБА_6 взяв кухонний ніж із шухляди кухонного столу в кімнаті кухні, та з ножем в руках направився в її напрямку. Вона побачивши це, вибігла з будинку на вулицю, та почала тікати від ОСОБА_6 , але останній наздогнав її біля будинку АДРЕСА_3 , де, як на її думку умисно наніс їй удар ножем у бокову поверхню живота справа, а також наніс їй удар рукояткою ножа по голові, від якого ОСОБА_7 присіла на землю. Потерпіла наполягає на своїх показах та звертає увагу суду на те, що ОСОБА_6 продовжуючи свої дії намагався нанести їй удар ножем в тулуб, але ОСОБА_7 закрилась лівою рукою, в результаті чого отримала ножове поранення лівого передпліччя. На її крики на вулицю вибігла зі свого будинку ОСОБА_8 і почала спілкуватися з ОСОБА_6 , заспокоювати його та намагалася припинити протиправні дії з боку обвинуваченого.
В судовому засіданні потерпіла просить суд застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_6 покарання пов'язане з позбавленням його волі в максимальних межах можливого покарання, так як він уже одного разу перед цим злочином нею був фактично пробачений, але висновків належних для себе не зробив.
Крім пояснень потерпілої вина обвинуваченого найшла своє повне підтвердження в показах свідків які були допитані в судовому засіданні.
Так свідок ОСОБА_8 під присягою свідка повідомила суду, що 18 серпня 2014 року близько 18 години вона чула як ОСОБА_9 попередила ОСОБА_7 про дзвінок з магазину. З якого стало відомо, що в бік домоволодіння потерпілої поїхав ОСОБА_6 перебуваючи в стані сп'яніння. Після цього свідок повідомила, що через п'ять хвилин до них під'їхав на автомобілі підсудній ОСОБА_6 ,який на її думку перебував в стані сп'яніння. Свідок пішла до свого двору і приблизно через десять хвилин почула крики, а коли вийшла на вулицю то побачила біля домоволодіння ОСОБА_10 , як ОСОБА_7 присіла та трималася закривавленими руками за бік свого тіла, а поруч з нею стояв ОСОБА_6 і в руках тримав ножа. Свідок стала на нього кричати та покликала ОСОБА_10 . Свідок також підтвердила той факт, що ОСОБА_6 пішов разом з ними до домоволодіння потерпілої. В судовому засіданні свідок підтвердила, що обвинувачений тримав в руці ножа після чого його викинув.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 під присягою свідка повідомила суду, що 18 серпня 2014 року близько 18 години вона попередила ОСОБА_7 про дзвінок з магазину, з якого стало відомо, що в бік домоволодіння потерпілої поїхав ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Після цього свідок ОСОБА_9 повідомила, що через п'ять хвилин до них, перебувавших на вулиці разом з ОСОБА_8 під'їхав на автомобілі підсудній ОСОБА_6 ,який на її думку перебував в стані сп'яніння. Свідок пішла до свого двору і приблизно через десять хвилин почула крики, матері потерпілої про допомогу, а коли вийшла на вулицю то вже в домоволодіння потерпілої побачила, як ОСОБА_7 трималася закривавленими руками за бік свого тіла, а поруч з нею був ОСОБА_6 і намагався витирати та змивати на потерпілій кров. Свідок стала на нього кричати та вигнала його на подвір'я. В судовому засіданні свідок підтвердила, що обвинувачений перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 під присягою свідка дала аналогічні пояснення попереднім свідкам та підтвердила, що її дочку, а також її саму постійно тероризував обвинувачений. Злочин, на її думку він вчинив умисно і повинен понести відповідно до закону відповідальність.
Аналізуючи дані покази можна зробити висновок, що відносини між потерпілою та обвинуваченим були вкрай складними та напруженими і багато хто з мешканців села про це знали та намагалися допомогти потерпілій уникнути неприємностей з боку підсудного. Судом також встановлено, що обвинувачений в своїх поясненнях намагається уникнути відповідальності коли говорить, що ніж у нього вибила потерпіла, хоча свідок чітко бачила цей ніж в його руках після скоєного злочину.
Крім пояснень потерпілої та свідків вина обвинуваченого найшла своє повне підтвердження в протоколах слідчих дій.
Згідно з протоколами огляду місця події від 18.08.2014 року, 19.08.2014 року, 20.08.2014 року встановлено в судовому засіданні, що дійсно місцем події є територія домоволодіння АДРЕСА_4 звідки вилучені речові докази. Які оглянуті та визнані такими відповідно до протоколів огляду речових доказів від16.10.2014 року.
Згідно з протоколами слідчих експериментів за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої та свідків від 09.10.2014 року, в ході яких останні в вільній формі без будь-кого примусу на місці дають покази якими повністю розкривають механізм скоєного злочину обвинуваченим ОСОБА_6 , що також підтверджується відповідними фото таблицями до протоколів слідчих експериментів. В судовому засіданні обвинувачений, потерпіла та свідки підтвердили, що вони в добровільній формі дали відповідні свідчення які і підтримують в судовому засіданні.
Обставини на які вказують потерпіла та свідки повністю найшли своє підтвердження в сукупності показів учасників процесу та не викликають сумніву у суду, а також в повній мірі найшли своє повне підтвердження в протоколах огляду місць події, які належним чином досліджені в судовому порядку.
Пояснення потерпілої та свідків послідовні, логічні і повність викривають ОСОБА_6 в скоєнні відповідного злочину розкриваючи механізм скоєння правопорушення та спростовують невизнання вини з боку обвинуваченого.
Судом пояснення учасників процесу визнаються як належні докази по справі.
Судом також досліджені інші докази які є суттєвими для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Так в судовому засіданні досліджені обставини скоєння злочину та покарання ОСОБА_6 за попереднім обвинувальним вироком суду та покарання яке він відбував.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 в частині кваліфікуючого признаку, тяжкості злочину, що стосується завдання потерпілій тяжких тілесних ушкоджень знайшла своє підтвердження в висновку судово-медичної експертизи №335-КР/14 від 21.08.2014 року, колото-різане, проникаюче поранення в черевну порожнину ОСОБА_7 , згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №-6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Різана рана лівого передпліччя передньої поверхні по ступеню тяжкості згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №-6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткостроковий розлад здоров'я.
Вина ОСОБА_6 в повній мірі находить своє підтвердження і в висновках судово-імунологічних експертиз зразків крові на різного роду речах та предметах які досліджені в судовому засіданні і визнані всіма учасниками процесу як належні докази.
Дані висновки також в повній мірі визнані учасниками судового провадження та не викликають сумнівів у суду оскільки надані кваліфікованими спеціалістами в відповідних галузях, що передбачено КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав пояснення свідків вказавши на їх повну відповідність подіям в яких йому пред'явлено обвинувачення.
Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому в вину злочині повністю підтверджена, а дії його правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При визначенні міри покарання ОСОБА_6 суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь його винуватості, а також дані, що характеризують обвинуваченого як особу, те що він повністю не визнає свою провину та не кається в скоєному, не співпрацював з слідством та судом при розкритті даного злочину, та встановленні істини по справі, одночасно суд не може залишити без особливої уваги і той факт, що обвинувачений своїми діями направленими на примирення не дійшов до згоди з потерпілою, не досяг з їх боку порозуміння і яка в свою чергу просить суд застосувати до обвинуваченого покарання пов'язане з позбавленням волі, в максимальних межах санкції статті кримінального закону. Суд враховуючи відсутність обставин які пом'якшують відповідальність, а також враховуючи обставин які обтяжують відповідальність, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті, Кримінального Закону згідно зі ст.63 КК України.
Суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 неможливе без ізоляції його від суспільства оскільки він вчинив тяжкий злочин в період відбування умовного покарання за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 13.05.2014 року за ч.2 ст.125 КК України до 2 років обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Згідно ст.71 КК України суд вважає за необхідне ОСОБА_6 призначивши покарання по даному вироку частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 13.05.2014 року Нововодолазького районного суду, Харківської області за ч.2 ст.125 КК України до двох років обмеження волі.
Згідно ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 попереднє його ув'язнення з 20.08.2014 року по 13 листопада 2014 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 20.08.2014 року, з моменту взяття його під варту згідно ухвали Нововодолазького районного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 20.08.2014 року.
Керуючись ст.374 КПК України суд вважає за необхідне приймаючи до уваги той факт, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 встановлений в ході досудового слідства термін запобіжного заходу спливає 17 листопада 2014 року, то суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили обрати стосовно громадянина ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою в умовах СІЗО міста Харкова.
Суд вважає за необхідне відповідно до ст.374 КПК України вирішити питання пов'язані з речовими доказами, а також з судовими витратами.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, КПК України суд, -
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України та застосувавши ст.63 КК України призначити йому покарання п'ять років і ШІСТЬ місяців позбавлення волі.
Згідно ст.71 КК України суд вважає за необхідне ОСОБА_6 призначивши покарання по даному вироку частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 13.05.2014 року Нововодолазького районного суду, Харківської області за ч.2 ст.125 КК України до двох років обмеження волі і остаточно ОСОБА_6 призначити покарання п'ять років і десять місяців позбавлення волі.
Згідно ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 попереднє його ув'язнення з 20.08.2014 року по 13 листопада 2014 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 20.08.2014 року, з моменту взяття його під варту згідно ухвали Нововодолазького районного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 20.08.2014 року.
Керуючись ст.374 КПК України суд вважає за необхідне приймаючи до уваги той факт, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 встановлений в ході досудового слідства термін запобіжного заходу спливає 17 листопада 2014 року, то суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили обрати стосовно громадянина ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою в умовах СІЗО міста Харкова.
Відповідно до ст.374 КПК України вирішити питання пов'язані з речовими доказами: зразок крові ОСОБА_6 , зразок крові ОСОБА_7 , ватний тампон зі змивом з асфальтної дороги, ватний тампон зі змивом з трави, фрагмент марлевого бинта зі змивом, кухонний ніж, які зберігаються в камері речових доказів Нововодолазького РВ ГМВС України в Харківській області, знищити як знаряддя злочину та предмети непридатні для подальшого використання після вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст.374 КПК України вирішити питання пов'язані з речовими доказами: - чоловіча сорочка з чорної бавовняної тканини, спортивні штани з тонкої коричнево-сірої плащової тканини на перфорованій синтетичної підкладці білого кольору, які зберігаються в камері речових доказів Нововодолазького РВ ГМВС України в Харківській області, передати законному власнику ОСОБА_6 після вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст.374 КПК України вирішити питання пов'язані з речовими доказами: - жіноча майка з блакитного бавовняного трикотажу у вузьку «гумку», з округлим вирізом горловини, підодіяльник з білої бавовняної тканини з малюнком у вигляді блакитних і світло-фіолетових квітів, шорти жіночі, які зберігаються в камері речових доказів Нововодолазького РВ ГМВС України в Харківській області, передати законному власнику ОСОБА_7 після вступу вироку в законну силу.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.392-395 КПК України.
Суддя ОСОБА_1