Справа № 643/2509/17
Номер провадження 2/643/2887/17
14.09.2017 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.,
при секретарі - Бахметьєвій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна» про визнання договору іпотеки недійсним, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В судове засідання призначене на 29.06.2017 року на 14-00год., позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи /а.с.172/.
Так, в чергове судове засідання призначене на 25.07.2017року на 14-00год., позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення судової повістки позивачу ОСОБА_1 13.07.2017року, та представнику позивача ОСОБА_3 17.07.2017р./а.с.190, 192/.
Так, в чергове судове засідання призначене на 14.09.2017року на 16-00год. позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення судової повістки позивачу ОСОБА_1 31.07.2017року, та представнику позивача ОСОБА_3 31.07.2017р./а.с.203, 204/, про причини неявки суду не повідомили.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч.5 ст.76 ЦПК України, вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За таких обставин суд вважає, що позивач вдруге не з'явився до суду без поважних причин, а тому суд позбавлений можливості оголосити по справі перерву у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 169 ЦПК України, яка надає можливість оголошення перерви в судовому засіданні через першу неявку без поважних причин позивача в судове засідання.
Відповідно до ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Слід зазначити, що виходячи із системного аналізу ст.27, 76, 77 ЦПК України на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Надсилання судових повісток поштою здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270. Законом не визначено обов'язку суду щодо розшукування позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ч.3 ст.169, п.3 ч.1, ч.2 ст. 207 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна» про визнання договору іпотеки недійсним - залишити без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.М. Довготько