28 серпня 2017 р. справа № 804/4321/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольське спеціалізоване управління механомонтаж-270" про стягнення заборгованості в розмірі 41857,30 грн., -
07 липня 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженною відповідальністю "Комсомольське спеціалізоване управління механомонтаж-270" про стягнення заборгованості на суму 41857,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів у Пенсійному фонді в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі. На підприємстві відповідача, з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали громадяни, які з березня по червень 2017 року отримували пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачу необхідно було покрити витрати позивачу на виплату та доставку пільгових пенсій, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з березня 2017 року по червень 2017 року на загальну суму 41857,30 грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом (а.с. 3-5).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 р., відповідно до статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження (а.с. 2).
Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень 19.07.2017 р. позивачем та 26.07.2017 р. відповідачем отримано копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 р. про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі (а.с. 24-25).
У встановлений строк відповідачем не подано до суду заперечень проти позову, та заяви про визнання позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає достатньо підстав для прийняття законного рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольське спеціалізоване управління механомонтаж-270" зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів у Пенсійному фонді в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (а.с. 7-9).
З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача, з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали громадяни, які з березня 2017 року по червень 2017 року отримували пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 6, 11-22).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 затверджено “Положення про Пенсійний фонд України”. Пунктом 1 Положення визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Отже, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.
Так, статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон України № 1058-ІV) встановлено, що до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України № 1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 за № 1788-XII (далі - Закон України № 1788-XII) визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.
З огляду на зазначене, Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону України № 1788-XII на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
За змістом вказаної норми Закону, особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. При цьому, наявності атестації робочих місць не вимагається.
Особи, які до і після 01.01.1992 р. працювали на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України № 1788-XII.
Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (списки № 1 та № 2) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
На підставі пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
При цьому, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р.
Особи, яким виплачена пільгова пенсія, працювали у відповідача до введення в дію Закону України № 1788-XII та у період, коли цей Закон вже набрав чинності, тому органами пенсійного Фонду пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України № 1788-XII.
Статтею 62 Закону України № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до частини 2 статті 101 Закону України № 1788-XII, підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Статтею 13 Закону України № 1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України № 1788-XII.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 року №1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме, норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон № 400.
Законом № 400 передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.
Зокрема, у відповідності до вимог Закону № 400, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності до підпунктів 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції № 21-1, зі змінами та доповненнями розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Абзацом 5 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.
З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд вважає, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто, відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.
Відповідно до пункту 6.9 Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації, тому управління стягує в судовому порядку заборгованість і по пенсіонерах, яким призначено пенсію в інших районних та міських управліннях Пенсійного фонду України.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок у повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачу необхідно було покрити витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за періоди з березня 2017 року по червень 2017 року на загальну суму 41857,30 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою суми боргу у відповідача залишилась несплаченою заборгованість перед позивачем щодо витрат на виплату і доставку пенсії колишньому працівникові підприємства, який був зайнятий на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на загальну суму 41857,30 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, наданих Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпрі доказів достатньо для прийняття законного судового рішення про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольське спеціалізоване управління механомонтаж - 270", тому, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 69-71, 94, 158- 163, 1832, 186, 254, 256Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольське спеціалізоване управління механомонтаж - 270" про стягнення заборгованості в розмірі 41857,30 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольське спеціалізоване управління механомонтаж - 270" (код ЄДРПОУ 05385476) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з березня 2017 року по червень 2017 року на загальну суму 41857,30 грн. (Сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім гривень 30 копійок).
Копію постанови направити всім сторонам по справі.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1