Справа №22-2015ас/2006 Головуючий 1 інстанції Міненко Л.А.
Категорія-26 Доповідач Алексєєв А.В.
7 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Червинської М.Є. Суддів - Алексєєва А.В., Лісового О.О.
При секретарі - Мартіросової А.Б. З участю:
Позивача ОСОБА_1 представника відповідача Вєтрової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 17 серпня 2006 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Мар'їнської державної податкової інспекції в Донецької області про визнання неправомірним і скасування рішення про накладення штрафних санкцій, -
Постановою Мар'їнського районного суду від 17 серпня 2006 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішення Мар'їнської державної податкової інспекції про накладення на нього штрафних санкцій у розмірі 1870 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в 2000 році. 27 серпня 2002 року позивач звернувся до Мар'їнської ДПІ із заявою у вільній формі про призупинення підприємницької діяльності, після чого декларації з ПДВ не подавав. Проте, до 1 лютого 2006 року позивачем не була подана заява за встановленою формою відповідно до вимог Інструкції про зняття з податкового обліку, у зв'язку з чим він продовжував знаходитися на податковому обліку та був зобов'язаний виконувати усі вимоги податкового законодавства. У зв'язку із неподанням податкових декларації з ПДВ за 11 квартальних періодів з 1 кварталу 2003 року по 3 квартал 2005 року податковим повідомленням НОМЕР_1 від 13 березня 2006 року на позивача були накладені штрафні санкції в сумі 1870 грн. За таких підстав суд першої інстанції дійшов до висновку, що рішення Мар'їнської ДПІ про накладення на позивача фінансових санкцій було правомірним.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд. Позивач не погоджується з висновком суду про законність накладення на нього штрафних санкцій та наполягає на тому, що ще 27 серпня 2002 року подав до податкової інспекції заяву про припинення підприємницької діяльності та всі необхідні документи. Проте податкова інспекція тривалий строк не знімала його з обліку та не повідомляла про необхідність подання декларацій з податку на додатну вартість.
Судова колегія, заслухавши доповідача, позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, постанова суду не підлягає скасуванню, з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач з 2000 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та був зобов'язаний подавати до Мар'їнської ДПІ декларації з податку на додану вартість.
Також судом встановлено, що 27 серпня 2002 року позивач звернувся до Мар'їнської ДТП із заявою у вільній формі про призупинення підприємницької діяльності, після чого з податкового обліку не знявся, декларації з ПДВ у період з 1 кварталу 2003 року по 3 квартал 2005 року не подавав.
Податковим повідомленням Мар'їнської ДПІ НОМЕР_1 від 13 березня 2006 року на позивача були накладені штрафні санкції в сумі 1870 грн.
Згідно пункту 17.1.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
За таких підстав, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про законність накладення на позивача як платника податку фінансових санкцій, відповідно до вимог пункту 17.1.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Апеляційний суд не погодиться з доводами апеляційної скарги позивача про те, що він подав заяву про зняття з обліку ще 27 серпня 2002 року та не був зобов'язаний подавати декларації з ПДВ.
Згідно пункту 8.9 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року №80 фізична особа - підприємець як платник податків після прийняття рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності подає до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, заяву про припинення платника податків за формою №8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою №6-ОПП.
Позивачем не було дотримано даний порядок зняття з обліку та він продовжував знаходитися на обліку як платник податку, а тому повинен був продовжувати подавати декларації з податку на додану вартість. Не подання декларації з ПДВ щоквартально у встановлений законом строк було підставою для застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до пункту 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За таких підстав та відповідно до вимог статті 200 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, як ухвалена з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Керуючись вимогами ст. 198,200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Мар'їнського районного суду від 17 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання повного тексту ухвали.