Справа №10065 Головуючий у 1 інстанції Гавриленко О.М.
Категорія 5 Доповідач Лук'янова С.В.
УХВАЛА Іменем України
1 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Круглікової К.С. суддів Лук'янової С.В., Олєйникової Л.С.
при секретарі Стефановій І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_7, відповідачки ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 30 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на частку майна і виділ його в натурі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача і його представника, відповідачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про зміну рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 30 червня 2006 року: покласти витрати по переобладнанню виробничих цехів на обидві сторони пропорційно їх часткам; при вирішенні питання про право власності на верстати врахувати вартість проданих верстатів і з урахуванням їх вартості визначити частку кожного; покласти на відповідача судові витрати. Висновки суду не ґрунтуються на ґрунтуються на обставинах справи, рішення ухвалено судом з порушенням норм матеріального права. При розподілі виробничих цехів був прийнятий варіант А із запропонованих експертом. У зв'язку з цим варіантом необхідно провести переобладнання, проведення якого суд поклав на позивача, посилаючись на його згоду. Але позивач такої згоди не давав і вважає, що переобладнання необхідно покласти на обидві сторони. При визначенні вартості обладнання суд виходив із наявності верстатів на момент ухвалення рішення і позивачу був виділений універсальний деревообробний верстат, який з вини відповідачки став непридатним і відновленню не підлягає. Відносно двох фрезерних і шліфувального верстатів відповідачка пояснили, що ці верстати були продані. Але відповідачка не довела отримання грошових коштів від продажу цих верстатів і їх використання в господарській діяльності. Тому необхідно врахувати вартість проданих верстатів, визначену сторонами, і включити це в розподіл майна (а.с.219).
В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 30 червня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки ПП «Конкорд-1" до теперішнього часу не виключено із державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності і тому є належним відповідачем у справі. Вона і її діти до вказаного ПП мають відношення лише як до об'єкту спадкового майна і тому належить залученню до участі у справі у якості третьої особи. Висновки суд про визнання за позивачем право власності на 2/3 частини спадкового майна не відповідають обставинам справи і вимогам законодавства. Надані позивачем розписки про отримання грошей у борг і пояснення свідків з цього приводу не є доказами того, що за вказані гроші були придбані виробничі приміщення ПП «Конкорд". Відсутні докази того, що позивач будь-коли діяв від імені ПП «Конкорд" як співвласник останнього. Суд не врахував наявність шести спадкоємців першої черги і спадкове майно розділив на три, а не на шість часток (а.с.213-215).
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги і не визнав апеляційну скаргу відповідачки; позивач підтримав доводи апеляційної скарги свого представника і не визнав апеляційну скаргу відповідачки; відповідачка підтримала доводи своєї апеляційної скарги і не визнала апеляційну скаргу представника позивача.
Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від ЗО червня 2006 року зазначений позов задоволено частково: за позивачем визнано право власності на 2/3 частки нерухомого майна ПП «Конкорд-1", розташованого в АДРЕСА_1, і виділено позивачу 2/3 частки приміщення В-1 (цех №1) площею 132,2 кв.м вартістю44556 грн.; 2/3 частки приміщення В1-1 (цех№2) площею 76,4 кв.м вартістю 52884,67 грн. Позивач зобов'язаний за власні кошти виконати роботи: знести каркасну глуху перегородку в приміщенні «6" паралельно поперечній осі цього приміщення на відстані 15 метрів від перегородки між приміщеннями «6" і «З", приміщення «4" - зі сторони в'їздних воріт; на місці частини віконного пройому в приміщенні «7" зробити дверний пройом; на місці вікна в прибудові В1-1 (цех №2) влаштувати вхідні двері; знести каркасну глуху перегородку в прибудові В1-1 (цех №2) на 6,4 м від торцевої стіни. Іншу 1/3 частину нерухомого майна «Конкорд-1" залишити у власності останнього, а саме: 1/3 частку приміщення В-1 (цех №1) площею 66 кв.м вартістю 22278 грн.; 1/3 частку приміщення В1-1 (цех №2) площею 38,2 кв.м вартістю 26442,33 грн. За позивачем визнано право власності на 2/3 частки асфальто-бетонного покриття дворової ділянки за вказаною адресою площею 180 кв.м вартістю 5319 грн., залишивши його в сумісній власності позивача і ПП «Конкорд-1". Верстат деревообробний СДУ вартістю 1467 грн. виділений в натурі позивачу; з останнього на користь правонаступника частки права власності в майні ПП «Конкорд-1" стягнуто 489 грн. - 1/3 частки вартості верстата. Відмовлено у задоволенні позову в частині виділу частки замощення дворової ділянки та інших верстатів в натурі (а.с.203-206).
Додатковим рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 4 жовтня 2006 року відповідачка звільнена від сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи (а.с.228).
Апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги представника позивача і відповідачки підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 30 червня 2006 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд у той же суд через наступне.
Відповідно вимогам п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
В позовній заяві позивач просив визнати за ним і за його сином ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право спільної часткової власності на зазначене у позовній заяві майно і збільшити належну йому частку в цьому майні до 2/3 (а.с.З).
Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 30 червня 2006 року зазначений позов задоволено частково і за позивачем визнано право власності на 2/3 частки нерухомого майна ПП «Конкорд-1', розташованого в АДРЕСА_1; певне майно виділене позивачу в натурі. 1/3 частка нерухомого майна ПП «Конкорд-1' залишена у власності останнього. За позивачем визнано право власності на 2/3 частини асфальто-бетонного покриття дворової ділянки, розташованої за вказаною адресою, площею 180 кв.м і це покриття залишене у сумісній власності позивача і ПП «Конкорд-1". Деревообробний універсальний верстат вартістю 1467 грн. в натурі виділений позивачу і з останнього на користь ПП «Конкорд-1" стягнута вартість 1/3 частки зазначеного верстата - 489 грн.(а.с.203-206).
Згідно довідці Головного управління статистики у Донецькій області Державного комітету статистики України від 17 січня 2007 року Приватне підприємство «Конкорд-1" (юридична особа) значиться зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Відповідно ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно ч.5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Із викладеного випливає, що вказаним рішенням від 30 червня 2006 року суд першої інстанції вирішив питання про права і обов'язки юридичної особи ПП «Конкорд-1", яке не брало участі у справі, що згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд у той же суд. Той факт, що рішенням господарського суду скасована реєстрація ПП «Конкорд-1", не звільняв суд від обов'язку в порядку ст..33 ЦПК України вирішення питання про залучення до участі у справі ПП «Конкорд-1".
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 30 червня 2006 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд у той же суд.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_7 і відповідачки ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 30 червня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України.