07 вересня 2017 р. Справа № 804/9007/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3, в якому просив зобов'язати відповідача видати засвідчену копію науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач в порушення норм чинного законодавства відмовив позивачу у надані засвідченої копії науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 вересня 2016 року позивач направив відповідачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення запит, в якому зазначав, що для надання правової допомоги ОСОБА_3 позивачу необхідна засвідчена копія науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області та просив надати відповідну документацію, зазначаючи при цьому, що витрати на копіювання буде відшкодовано згідно з вимогами законодавства України.
Вищевказаний запит було отримано Відділом Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області 31.09.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким надсилався цей запит.
На означений запит відповідачем була надана відповідь листом, в якій зазначалося, що запитувана документація є інформацію з обмеженим доступом, що унеможливлює надання її позивачу.
Вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача видати засвідчену копію науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, суд зважає на таке.
Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації», та інформації, що становить суспільний інтерес, встановлено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, а саме: право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до ст.5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
При цьому статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено яка публічна інформація належить до інформації з обмеженим доступом та віднесено до її кола конфіденційну інформацію, таємну інформацію та службову інформацію.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до ч.6. ст.6 даного Закону не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.
При цьому ч.7 ст.6 вказаного Закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Згідно ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Як зазначалося вище, позивач просив надати засвідчену копію науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Відповідно до п. б ч.2 ст.25, ст. 45 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць є одним з видів документації з землеустрою, а порядок їх виготовлення, затвердження та використання відноситься до сфери регулювання саме цим законом.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами Державного фонду документації із землеустрою з дотриманням вимог цього Закону, інших законів України і Положення про Державний фонд документації із землеустрою.
В свою чергу, п.п. 3-8 Положення про Державний фонд документації із землеустрою (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць сіл/селищ є частиною такого фонду та зберігачем одного з їх оригінальних примірників є місцевий відділ держгеокадастру.
Таким чином, у розумінні приписів ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Відділ Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області є розпорядником публічної інформації, яку запитував позивач.
Відмовляючи позивачу у наданні засвідченої копії науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області відповідач зазначав, що запитувана документація є інформацією з обмеженим доступом.
Так, ухвалою суду від 06.03.2017р. було витребувано у відповідача додаткові докази у справі, а саме: письмові пояснення відносно підстав відмови у наданні адвокату ОСОБА_2 засвідченої копії науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області та підстав встановлення обмеженого доступу до цієї документації.
Проте станом на час розгляду справи жодних пояснень та документів щодо встановленого обмеженого доступу до запитуваної позивачем інформації відповідачем надано не було.
Суд, проаналізувавши норми чинного законодавства, також не знаходить обґрунтованих доказів, що запитувана позивачем документація є інформацією з обмеженим доступом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні вищевказаної документації.
Крім того, вільний доступ осіб до публічної інформації, яка знаходиться в розпорядженні суб'єктів владних повноважень, підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, з рішення у справі McGinley and Egan v. the United Kingdom (МакГінлі та Еган проти Сполученого Королівства), §§ 86 і 90) Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «…у заявника має бути доступ до відповідних документів, що знаходяться у розпорядженні адміністративних органів, за необхідності досягнутий шляхом процедури розкриття документів.».
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на наведене, а також з метою повного захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області у задоволені запиту ОСОБА_2 про надання засвідченої копії науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Зважаючи на означене, суд також приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551,20грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області у задоволені запиту ОСОБА_2 про надання засвідченої копії науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Зобов'язати Відділ Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області надати ОСОБА_2 засвідчену копію науково-технічної документації по формуванню території пунктів Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Стягнути з Відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551,20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1