копія
13 вересня 2017 р. Справа № 804/5264/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
17 серпня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 87-177 від 30.06.2015 р. Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. З 01.01.2015 р. об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно), які мають об'єм циліндрів двигуна понад 3 000 см3. Транспортний податок є місцевим податком, який не може бути визначений рішенням Верховної ради України. Встановлення місцевих податків є компетенцією місцевих рад. Таким чином, місцеві ради мають обов'язково встановити транспортний податок своїм рішенням, яке необхідно оприлюднити до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених податків та зборів або змін. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Тобто, нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати, принаймні в 2015 р., адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 р. рішення про встановлення таких податків і зборів. Відповідне рішення Криворізької міської ради № 3554 було прийнято 29.04.2015 р. Запровадження нових податків, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть здійснюватися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 87-177 від 30.06.2015 р.суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ № 363480Ольшанському ОСОБА_5 праві власності належить легковий автомобіль марки NISSAN, модельMURANO, 2013 року випуску, реєстраційний номер АЕ 3539НМ, об'єм двигуна 3 498 см3.
30.06.2015 р. Криворізькою північною об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 87-177,яким ОСОБА_4 було визначено грошове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн.
1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. №71-VIII, яким викладено в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України та введено новий місцевий податок на майно - транспортний податок.
Відповідно до п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, щовстановленівідповідно до переліку і в межах граничнихрозмірів ставок, визначенихцим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно до пп. 10.1.1 п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України транспортний податок (який входить до структури податку на майно) належить до системи місцевих податків.
Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Відповідно до пп. 267.1.1. п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Відповідно до п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієїстатті.
Згідно до пп. 12.3.4, пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, щонастає за плановимперіодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VІІ від 28.12.2014 р. рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Згідно до п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_4 є власником легкового автомобіля марки NISSAN, модельMURANO, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 3 498 см3.
З аналізу положень пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Належний позивачу транспортний засіб є легковим автомобілем, на момент винесення податкового повідомлення-рішення використовувся не більше п'яти років, має об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Таким чином, легковий автомобіль марки NISSAN, модельMURANO, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 3 498 см3, який належить на праві власності ОСОБА_4, є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки відповідає вимогам, встановленим пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській областівід 30.06.2015 р. № 87-177 відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно неможливості нарахування та утримання транспортного податку в 2015 р.
Відповідно до ст.ст. 8, 10 Податкового кодексу України транспортний податок є місцевим податком.
Положеннями пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Однак, пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.
При вирішенні питання про співвідношення норм в правовому регулюванні місцевих податків, які є обов'язковими згідно з Податковим кодексом України, норма пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України є спеціальною. У зв'язку з цим транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм ст. 267 Податкового кодексу України, починаючи з 01 січня 2015 р., безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому п.п. 12.3.4 п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності - зміни до будь-якихелементівподатків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можутьзмінюватися протягом бюджетного року.
Згідно із п. 4.4 ст.4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою АвтономноїРеспублікиКрим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідноіз законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених КонституцієюУкраїни та законами України.
Таким чином, оскільки установлення і скасування податків та зборів є виключною компетенцією зазначених державних органів та органів місцевого самоврядування, то визначений принцип стабільності стосується діяльності саме цих органів.
При цьому, Податковий кодекс України не містить положень, які б зобов'язували контролюючі органи утримуватися від визначення податкових зобов'язань або звільняли б платників податків від сплати податків, у разі прийняття повноважним органом рішення про зміни будь-яких елементів податків пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.
В даній справі предметом спору є правомірність рішення податкової служби щодо визначення податкових зобов'язань, а не законність прийняття Верховною Радою України правового акту, яким встановлено об'єкт оподаткування транспортним податком.
Крім цього, при визначенні співвідношення норми-принципу, якою за своєю правовою сутністю є норма пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, та норм ст. 267 Податкового кодексу України, які регулюють відносини у сфері сплати транспортного податку, слід виходити з того, що норма-принцип є загальною нормою, тоді як норми ст. 267 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, які підлягають застосуванню при наданні юридичної оцінки обставинам у справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у податкової службиправови хпідстав для визначення податкового зобов'язання з транспортного податку у 2015 р.та про обов'язок платників податку щодо сплати цього виду податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9,11, 17, 69-72,86, 94,158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2017 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 18.09.2017 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_6