25 липня 2017 р. Справа № 804/4119/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Стандарт-ЛТД", третя особа Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості ,-
330.06.2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг по орендній платі з юридичних осіб, по податку на додану вартість, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податку на прибуток приватних підприємств з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Стандарт - ЛТД».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 137769,37 грн., по податку на додану вартість - 190532,02 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 6583,00 грн., податку на прибуток приватних підприємств - 19787,58 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань за податковими деклараціями, несплати податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями та пені.
Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Стандарт - ЛТД» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку як платник податків у Лівобережній об'єднаній державні податковій інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_1 від 12.02.2016 року за 2016 рік та податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 14.02.2017 року за 2017 рік.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкові зобов'язання визначені податковими розрахунками земельного податку № НОМЕР_1 від 12.02.2016 року та № НОМЕР_2 від 14.02.2017 року, відповідач повністю не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 106604,32 грн.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Також, податковим органом за результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 10.04.2017 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 26076,23 грн. та № 00119111202 від 10.04.2017 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 5088,82 грн.
Також, 16.02.2016 року відповідачем було подано декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № НОМЕР_4 від 19.02.2016 року, в якій сума податку, що підлягає сплаті складає 2913,68 грн. та № НОМЕР_5 від 20.02.2017 року, в якій сума податку, що підлягає сплаті складає 3669,32 грн.
Згідно із підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Відповідно до підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Згідно із підпункту б) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Проте, вказані суми відповідачем не були сплачені.
Крім того, відповідачем було самостійно задекларовано податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 19787,58 грн.
Вказані зобов'язання виникли відповідно до поданої декларації з податку на прибуток № НОМЕР_6 від 28.02.2017 року на суму 19820,00 грн.
У зв'язку з наявністю переплати на особовому рахунку підприємства боржника, сума, що підлягає стягненню зменшується на суму такої переплати та становить 19787,58 грн.
Також, на виконання вимог статті 49 Податкового кодексу України відповідачем самостійно нараховані зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету згідно декларації по податку на додану вартість № НОМЕР_7 від 19.09.2016 року на суму 19287,00 грн., № НОМЕР_8 від 13.10.2016 року в сумі 3031,00 грн., № НОМЕР_9 від 15.11.2016 року на суму 3377,00 грн., № НОМЕР_10 від 20.12.2016 року в сумі 23869,00 грн., НОМЕР_11 від 19.01.2017 року в сумі 39916,00 грн., № НОМЕР_12 від 14.02.2017 року в сумі 2668,00 грн., № 904479005 від 20.03.2017 року на суму 146,00 грн., № 90677972626 від 18.04.2017 року на суму 1356,00 грн.
Порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом передбачені статтею 203 Податкового кодексу України відповідно до якої, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Проте, вказані суми відповідачем не були сплачені.
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002621201від 21.02.2017 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82538,92 грн., № НОМЕР_13 від 21.02.2017 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3960,01 грн., № НОМЕР_14 від 06.03.2017 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10383,14 грн.
Згідно пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Однак відповідач в установлені законом строки податкові зобов'язання визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не сплатив, доказів їх оскарження суду не надано.
За несвоєчасну сплату податкових зобов'язань позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня по податку на додану вартість в сумі 3071,41 грн.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено податкову вимогу № 8549-25 від 05.01.2015 року.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Таким чином, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області правомірно звернулось з позовом до суду.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Стандарт - ЛТД», третя особа Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Стандарт - ЛТД» (49112, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13462148) податковий борг у розмірі 357743 (триста п'ятдесят сім тисяч сімсот сорок три) грн. 43 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя ОСОБА_1