15 червня 2017 р. Справа № 804/2182/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Сансервіс» про зобов'язання вчинити певні дії, -
30.03.2017 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати Комунальне підприємство «Сансервіс», розташоване за адресою вул.. Бикова, б. 6 Г, м. Кривий Ріг допустити Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що посадових осіб Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області при проведенні перевірки протиправно не було допущено до проведення перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2017 року працівниками Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області було здійснено виїзд на місце розташування Комунального підприємства «Сансервіс» для проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на підставі наказу від 12.01.2017 року № 154.
23.01.2017 року позивачем складено припис № 4-404-8-3, яким зобов'язано в термін до 27.01.2017 року допустити держінспекторів до проведення перевірки Комунального підприємства «Сансервіс».
30.01.2017 року держінспекторами повторно здійснено виїзд за місцем розташування Комунального підприємства «Сансервіс», однак відповідачем також було відмовлено в допуску до проведення перевірки.
Згідно з пунктом 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (далі - Положення), основним завданням Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Відповідно до пункту 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у статті 11 цього Закону, який поширює свою дію на спірні відносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.
Враховуючи, що частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік, коли юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, а Інспекція, відповідно до Положення та Закону № 877-V, не наділена повноваження щодо звернення до суду у випадку не допуску для проведення перевірки, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Сансервіс» про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20 червня 2017 року
Суддя ОСОБА_1