20 липня 2017 р. Справа № 804/2195/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.06.2016 року №41315-17 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем “Транспортний податок з фізичних осіб”, в розмірі 25000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що належний йому на праві власності автомобіль не підпадає під ознаки об'єкту оподаткування згідно статті 267.2 ПК України, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 41315-17 є протиправним.
В наданих до суду запереченнях відповідачем зазначено, що транспортний податок є обов'язковим місцевим податком, де п. 267.4 ст. 267 ПК України встановлена єдина ставка податку , що визначається з розрахунку на календарний ріку розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що чітко визначено ПК України. Новомосковською ОДПІ встановлено, що за позивачем зареєстровано транспортний засіб TOYOTA HIGHLANDER, 2011 року випуску, об'єм двигуна 3456 мл., який відповідно до положень ст.267 ПК України є об'єктом оподаткування.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідно до положень ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу 2011 року випуску марки TOYOTA HIGHLANDER, тип легковий універсал-В об'єм двигуна 3456 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію серії СXX 726955.
30.06.2016 року Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 41315-17, яким визначено позивачу транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1, пп.267.2.1 п.267.2, пп.267.3.1 п.267.3, п.267.4, пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Підпунктом 267.5.1. п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Методика визначення середньомісячної вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньомісячної вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Постанова).
Відповідно до п. 13 Постанови Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 14 Постанови встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньомісячну вартість легкового автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг.
Таким чином, при визначенні об'єкта оподаткування “Транспортним податком з фізичних осіб” необхідне дотримання двох умов, а саме: з року випуску автомобіля минуло не більше п'яти років (включно); середньоринкова вартість автомобіля повинна становити понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016 року становить 1378,00 грн. Отже середньоринкова вартість автомобіля повинна становити понад 1033500,00 грн.
Як вбачається з інформації, отриманої з офіційного веб-сайту http://www.me.gov.ua/Vehicles/Calculateprice, середньоринкова вартість автомобіля TOYOTA HIGHLANDER 2011 року випуску, об'єм двигуна 3456 мл., що належить позивачу, становить 491918, 40 грн.
Таким чином, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача становить 491918, 40 грн. та не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, суд приходить до висновку, що транспортний засіб, який зареєстрований за позивачем, не є об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України.
Та в своїх запереченнях відповідач зазначає, що транспортний засіб позивача об'ємом 3456 літри, 2011 року випуску є об'єктом оподаткування відповідно до Закону №71-VІІ від 28.12.2014 року.
Проте, суд звертає увагу, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон №909) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Зокрема, з 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до статті 267 Кодексу "Транспортний податок".
Так, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, починаючи з 2016 року змінено об'єкт оподаткування.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.06.2016 року № 41315-17 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем “Транспортний податок з фізичних осіб” в розмірі 25000, 00 грн.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 646,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1