17 листопада 2016 р. Справа № 804/4560/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшеня позовних вимог): стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 104817,26 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у розмірі 104817,26 грн. В зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податкового боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений судовими повістками, за усіма відомими адресами, які повернулися без вручення за закінченням терміну зберігання.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.
У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) перебуває на обліку у Новомосковській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 04.07.2016 року №9368/10/04-08-17-13.
Як зазначається в адміністративному позові, податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 з земельного податку з фізичних осіб станом на 20.10.2016 року становить 104817,26 грн.
Згідно копії договору оренди земельної ділянки, долученої до матеріалів справи, Орендодавець - Новомосковська района державна адміністрація, в особі Мартинюка О.В., з однієї сторони, та орендар ОСОБА_1, прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території: Орлівщинської сільської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області.
Загальна площа земельної ділянки 1,4 га, в тому числі 1,4 га - під кемпінгами, будинками для відпочинку. На земельній ділянці знаходиться база відпочинку «Дубрава», що належить орендарю на підставі Договору куплі - продажу. Нормативно грошова оцінка землі: відсутня. Строк дії договору 49 років.
Орендна плата відповідно до Закону України «Про плату за землю» та ч.4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» складає 21 273,07 грн. на рік, які орендар сплачує щомісячно рівними частками на рахунок Орлівщинської сільської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області.
Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законом.
Згідно ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 19.09.96р. № 378/96-ВР із змінами та доповненнями орендна тата за земельні ділянки державної та комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із статтею 269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванні земельною ділянкою (пп. 14.1.136 Кодексу).
Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а п.п. 288.2 - 288.3 ст.288 вказаного кодексу, встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом
Відповідно до п.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК України.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку до бюджету та на підставі, якого виникає обов'язок сплатити плату за землю протягом 60 днів з дня його вручення.
Пунктом 54.5 ст. 54 ПК України визначено, що якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
На підставі вищенаведеного, Новомосковською ОДПІ сформовані податкові повідомлення - рішення від 28.04.2015р. № 1306-17 з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 32414,63 грн., від 02.07.2014р. № 18137-15 з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 25952,47 грн. та від 19.04.2015р. №1087681-1301 форма "Ф" з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 46450,16 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача, втім, конверт із поштовим вкладенням повернувся на адресу відправника. З огляду на положення п.42.2 ст.42, п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином.
Заборгованість відповідача по платежам до бюджету підтверджується довідкою про дати виникнення заборгованості, копією особового рахунку платника податків, долученими до матеріалів справи.
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач оскаржував у адміністративному або судовому порядку податкові повідомлення - рішення. При цьому, сума податкового зобов'язання у визначений термін відповідачем не була сплачена, отже згідно із п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковим органом з метою погашення податкового боргу було сформовано у відношенні відповідача податкову вимогу від 30.09.2014 року №988-25 про сплату суми податкового боргу в розмірі 25952,47 грн., яка була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення, однак, повернута на адресу контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
Під час розгляду справи відповідачем доказів оскарження зазначеної податкової вимоги не надано.
Таким чином, відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.
Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.18 ст.20 ПКУ визначено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 104817,26 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.
Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) податковий борг на користь держави в сумі 104817,26 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.В. Сидоренко