м. Вінниця
15 вересня 2017 р. Справа № 802/1021/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представника позивача: ОСОБА_1
у відсутність відповідача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до: Головного управління Національної поліції в Луганській області
про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНПУ в Луганській області, відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності;
- зобов'язання розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 через часткову втрату працездатності, пов'язану із проходженням служби в органах внутрішніх справ
Позовні вимоги мотивовані тим, що у лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ним травми при виконанні службових обов'язків. За наслідком розгляду поданої заяви, відповідачем 28.12.2016 р. повідомлено, що випадки за якими призначається допомога поліцейським, яким інвалідність встановлено внаслідок захворювання, поранення пов'язаних із виконанням службових обов'язків або проходження служби в органах внутрішніх справ, статтею 97 ЗУ "Про Національну поліцію" не передбачено.
Разом з тим, позивач, посилаючись на низьку нормативно - правових актів, вважає, що відповідачем у встановлений законом порядок і строк заява не розглянута. Зокрема, ОСОБА_2 вказав на відсутність відповідного висновку фінансового підрозділу та рішення з питання призначення одноразової грошової допомоги щодо виплати йому допомоги, а відтак, на його думку, управлінням допущена протиправна бездіяльність, що призвела до порушення його прав, у зв'язку із чим він звернувся із цим позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Вказав, що заява ОСОБА_2 саме від 16.02.2017 р. залишена без розгляду по суті.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому представником відповідача подано письмові заперечення (вх. №14988 від 11.07.2017 р.) в яких вказав, про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 Окрім того, представник зазначив, що управління діяло на підставі, у межах своїх повноважень, а відтак, вважає позов не обґрунтованим, а доводи позивача безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши думку представника позивача, суд встановив наступне.
16.02.2016 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням 10% втрати працездатності від травми отриманої при виконанні службових обов'язків.
За наслідком розгляду вказаного звернення, 28 грудня 2016 року надано відповідь вих. №5446/111/22/05-2016, у якій зазначено про наступне: " За результатами розгляду Вашого звернення ДФБО НПУ, доводимо до відома, що Порядок призначення та отримання поліцейським одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення і виплата допомоги не здійснюється, регулюються положеннями статей 97-101 Закону України "Про Національну поліцію" і реалізуються в порядку та на умовах, визначених наказом МВС від 11.01.2016 №4 "Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського". Випадки за яких призначається одноразова грошова допомога поліцейським, яким інвалідність встановлено внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) пов'язаних з виконанням службових обов'язків або проходженням служби в органах внутрішніх справ ст.. 9 Закону не передбачені. Ураховуючи викладене вище, призначення та виплата одноразової грошової допомоги можлива у разі відповідності висновку МСЕК до випадків визначених статтею 97 Закону. Повертаємо Вам пакет документів".
Не погоджуючись з такою відповіддю позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності, суд зазначає про наступне.
Згідно загальних засад права, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Разом з тим, як встановлено судом, за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 від 16.02.2016 р. щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням травми при виконання службових обов'язків, ГУ НПУ у Луганській області надано відповідь 28 грудня 2016 року за вих. №5446/111/22/05-2016.
За таких обставин, враховуючи що заява ОСОБА_2 розглянута, про що свідчить відповідь надана відповідачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду такої (заяви).
Разом з цим, оцінюючи позовні вимоги в частині зобов'язання розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-19 ).
Так, відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
В свою чергу, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, регулюється Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 (далі - Порядок №4).
Із положень пунктів 1-3 розділу IIІ Порядку №4 випливає, що формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово - лікарської комісії (далі - ВЛК).
Посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №4, фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:
- в апараті Національної поліції - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
- у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
- у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві -начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Із аналізу наведених норм видно, що керівник НП у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, а в разі відмови письмово повідомляє осіб із зазначенням мотивів такої (відмови). Окрім того, фінансові підрозділи за наслідком розгляду заяви (рапорту) готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який начальник органу, або особа, на яку покладено виконання таких функцій затверджує/відмовляє.
Разом з тим, як як встановлено судом, за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 від 16.02.2016 р. щодо призначення ОГД, фінансовим підрозділом не складався відповідний висновок та рішення керівником ГУНПУ у Луганській області щодо призначення/відмови такої (ОГД) не приймалось. Лише надано відповідь якою повернуто пакет документів.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не дотримано процедури розгляду заяви щодо призначення ОГД, що є порушенням вимог Порядку №4, суд доходить висновку про необхідність зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.02.2016 р. щодо виплати одноразової грошової допомоги.
При цьому, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Так, згідно частини другої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Як встановлено судом та про що зазначалось вище, ОСОБА_2 звернувся 16.02.2016 р. із заявою (рапортом) в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що отримав 10% втрати працездатності від травми отриманої при виконанні службових обов'язків. Однак, за наслідком розгляду даної заяви всупереч положенням Порядку № 4 фінансовим підрозділом не складено відповідний висновок, а керівником ГУ НПУ у Вінницькій області не прийнято відповідне рішення щодо виплати чи відмови у виплаті ОГД.
За таких обставин суд доходить висновку , що звернення ОСОБА_2 по суті його вимог не розглянуто, а відтак вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність ГУНП у Луганській області щодо не розгляду саме по суті заяви ОСОБА_2 від 16.02.2016р.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_3 Водночас в задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити. Разом з цим, з урахуванням положень статті 11 КАС України, суд також вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУНП у Луганській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_2 від 16.02.2016р.
Питання щодо відшкодування судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати такого та при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачував.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ГУНП у Луганській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_2 від 16.02.2016 р.
Зобов'язати ГУ НП у Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.02.2016 р. щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна