13.09.2017 року Справа № 912/1484/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Іванов О.Г.
при секретарі судового засідання: Манчік О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1439 від 12.12.2016 р., представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2017р. у справі №912/1484/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації
про стягнення 46 684, 67 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.06.2017р. ( суддя - Макаренко Т.В.) позов задоволено.
Стягнуто з Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком" заборгованість в сумі 46 684,67 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн.
Рішення суду мотивоване доведеністю порушення грошового зобов'язання взятого на себе державою в особі відповідача.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що зважаючи на відсутність укладеного договору між позивачем та відповідачем про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у 2016 році, то суд повинен відмовити позивачу у задоволені позовних вимог по стягненню з відповідача заборгованості за телекомунікаційні послуги за 2016 рік, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Статуту та внутрішніх актів Товариства.
Згідно п. 2.2.1. Статуту, одним з основних видів діяльності Товариства є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв'язку, радіозв'язку ( з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.
Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 28.09.2006 № 384 Позивача включено до Реєстру Операторів, провайдерів телекомунікацій за № 74.
Відповідно до ч. 1 ст. 37, ч. 1 ст. 63 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», оператори, провайдери телекомунікацій здійснюють свою діяльність та надають телекомунікаційні послуги відповідно до законодавства про телекомунікації.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України від 22.10.1993р. № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”, Законом України від 28.02.1991р. № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України від 23.03.2000р. № 1584-ІІІ “Про жертви нацистських переслідувань", Законом України від 26.04.2001р. № 2402-ІІІ “Про охорону дитинства”, Законом України від 24.03.1998р. № 203/98-ВР “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.
Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема отримання пільг з оплати послуг зв'язку та їх фінансування, визначається ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117, Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002р., Порядком надання окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 389.
Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком Позивача. При цьому в силу положень Законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов'язок відшкодовувати витрати підприємств, що надають такі послуги особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно з ч. 5 ст. 102 Бюджетного кодексу України, надання пільг з послуг зв'язку здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Згідно п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.
В пункті 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Отже, на відповідача як головного розпорядника коштів покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікацій, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Положення №117), підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 15 числа надають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою “ 2-пільга”.
Згідно п. 11 Положення № 117, на Відповідача, як на уповноважений орган, покладено обов'язок щомісяця:
1) звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати:
- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають пільги, згідно з формою “ 5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою “ 7-пільга”;
- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “ 3- пільга”.
У відповідності до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, позивачем були надані відповідачу, як уповноваженому органу, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам в період 2015-2016р.р., згідно з формою “2-пільга”.
Витрати позивача, пов'язані з наданням пільг за грудень 2015 року, що залишились не відшкодованими позивачем, відповідно форм "2-пільга", складають 2 056,44 грн. За період з січня по грудень 2016 року позивачем надано пільг на 44 628,23 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим до матеріалів справи.
Відповідач відшкодування коштів за надані у 2016 році пільги не здійснив взагалі.
Таким чином загальна заборгованість склала 46 684,67 грн.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст..4 ЦК України, до актів цивільного законодавства відносяться, поміж іншого, закони України та постанови Кабінету Міністрів України.
З вищенаведених актів цивільного законодавства випливає обов'язок позивача надавати пільги окремим категоріям громадян, а обов'язок відповідача - відшкодовувати витрати позивача.
Отже відсутність між сторонами договору щодо компенсування витрат позивача за надані пільги не є підставою для звільнення відповідача від здійснення розрахунків з постачальниками послуг, на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст.101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2017 року у справі №912/1484/17 залишити без змін.
Повний текст постанови складно 15.09.2017р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ І.Л. Кузнецова
__________________ ОСОБА_2