04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" вересня 2017 р. Справа№ 910/5024/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Мартюк А.І.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача - Білоконь І.В. - дов. № 3368/18 від 19.12.2016 року;
від відповідача - не прибув;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«АХА Страхування»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 17.05.2017 року
у справі № 910/5024/17 (суддя Босий В.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Європейський
страховий альянс»
про стягнення 8 678,71 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року по справі № 910/5024/17 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року по справі № 910/5024/17 скасувати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Руденко М.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2017 року.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5024/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 року справу прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.
30.08.2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву в розгляді справи до 06.09.2017 року.
04.09.2017 року через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» надійшов Висновок № 605/16 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, яким розраховано вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року по справі № 910/5024/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» у судове засідання не прибув. Проте, у поясненнях, наданих у судовому засіданні 30.08.2017 року, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
30.08.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач, страховик, ПрАТ «СК «АХА Страхування») та ОСОБА_3 (далі - страхувальник, ОСОБА_3.) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №14015а6кпа (далі - Договір), яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Toyota Rav4 д.р.н. НОМЕР_2.
03.10.2016 року у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Toyota Rav4 д.р.н. НОМЕР_2 та автомобіля Nissan X-Trail д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про ДТП (а.с. 26).
Згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 11.11.2016 року у справі № 752/17782/16-п ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля Nissan X-Trail д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України (а.с. 27).
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до калькуляції № 1.003.16.0 від 08.10.2016 року (а.с. 31-35) сума відновлювального ремонту у результаті пошкодження автомобіля Toyota Rav4 д.р.н. НОМЕР_2 склала 8 868,80 грн.
Згідно з виставленим рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» № СМУ00023876 від 11.10.2016 року (а.с 36) та страховим актом № АХА2171097 від 12.10.2016 року (а.с. 37-39), вартість фактичного відновлювального ремонту у результаті пошкодження автомобіля Toyota Rav4 д.р.н. НОМЕР_2 склала 8 678,71 грн.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 8 678,71 грн. на рахунок ТОВ «Саміт Моторз Україна», що підтверджується платіжним дорученням № 274795 від 13.10.2016 року (а.с. 40).
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan X-Trail д.р.н. НОМЕР_1, який належить ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» була забезпечена Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач, ПрАТ «Європейський страховий альянс») згідно полісу № АК/0542432, яким передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн., що підтверджується даними МТСБУ (а.с. 28).
В інформаційній базі даних МТСБУ при внесенні відомостей щодо полісу №АК/0542432 помилково вказано назву застрахованого транспортного засобу як «Skoda Octavia» замість «Nissan X-Trail», тоді як вірно зазначено номер кузову та державний реєстраційний номер та інші дані. Крім того, з довідки про ДТП та пояснень сторін встановлено, що застрахованим транспортним засобом є саме автомобіль «Nissan X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Отже, відповідно до вищенаведеного, ПрАТ «СК «АХА Страхування», після виплати страхового відшкодування на вимогу ОСОБА_3, отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, страховиком якої є ПрАТ «Європейський страховий альянс».
На підставі зазначеного вище, листом від 30.01.2017 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося до ПрАТ «Європейський страховий альянс» із заявою про відшкодування шкоди у порядку регресу в сумі 8 678,71 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний відшкодувати в порядку регресу суму страхового відшкодування, яку сплатив позивач.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особі, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (п. 22.1 ст. 22 - межами ліміту відповідальності; ст. 29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (у випадку його наявності), розрахованого у порядку, встановленому законодавством; згідно з п. 12.1 ст. 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).
Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Ураховуючи наведене, у відповідача, в зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат (тобто, не більше суми фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи.
Згідно підпунктів д), е) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика), вона застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.
За приписами Методики збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту фізичного зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а їх вартість з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відтак, пред'явлення позивачем (особа, яка має право на отримання відшкодування замість потерпілого) до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу не відповідає викладеним вимогам законодавства.
Оскільки матеріали справи не містять доказів визначення вартості відновлювального ремонту «Toyota Rav4» д.р.н. НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, а також відсутністю переліку робіт та замінених деталей в наданому позивачем рахунку № СМУ00023876 від 11.10.2016 року, враховуючи відмінність суми страхового відшкодування в калькуляції і платіжному дорученні та відсутність у матеріалах справи акту виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача та відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції щодо необхідності врахування коефіцієнту фізичного зносу у випадку заміни пошкоджених деталей на нові. Проте, не може погодитися з висновком про відмову в позові з огляду на наступне.
Положеннями п. 7.38 Методики передбачено, що знос застосовується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ.
Автомобіль «Toyota Rav4» д.р.н. НОМЕР_2, згідно наявних у матеріалах справи даних є легковим автомобілем, який випущено у 2006 році.
Тобто, на момент ДТП, до даного КТЗ має застосовуватись коефіцієнт фізичного зносу.
Судова колегія звертає увагу, калькуляція № 1.003.16.0 від 08.10.2016 року містить лише вартість робіт та матеріалів, а вартість запчастин за нею складає 0,00 грн.
Тобто, зміни запчастин, у відповідності до калькуляції, під час ремонтних робіт не здійснювалося, а отже, застосовування коефіцієнту фізичного зносу, у даному конкретному випадку, є неможливим, оскільки останній не застосовується до вартості робіт та матеріалів.
Судова колегія звертає увагу, що у даному випадку суд повинен був звернути на дану обставину увагу та витребувати у позивача акт виконаних робіт з метою встановлення відповідності фактично виконаних робіт та робіт зазначених у калькуляції.
При цьому, з наданого позивачем до апеляційної скарги акту виконаних робіт № 31128 від 28.11.2016 року вбачається, що встановлення нових деталей або заміна пошкоджених деталей на нові не відбувалася.
Сума відновлювального ремонту за вказаним актом складає 8 678,71 грн. Зазначений розмір відшкодування також вказаний позивачем у своєму страховому акті та сплачений як страхове відшкодування.
За таких обставин сума фактичного відновлювального ремонту склала 8 678,71 грн., а коефіцієнт фізичного зносу у даному випадку не застосовується, оскільки зміни деталей не відбувалося.
Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача 8 678,71 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обставини, викладені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року по справі № 910/5024/17 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс».
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року по справі № 910/5024/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 8 678,71 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 600,00 грн. судового збору за подання та розгляд позовної заяви та 1 760,00 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.
5. Доручити видачу відповідних наказів Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/5024/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
А.І. Мартюк
Повний текст рішення складено 11.09.2017 року.