Кіровоградської області
12 вересня 2017 рокуСправа № 912/2285/17
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2285/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 3 874,32 грн
Представники сторін:
від позивача - Серьодкіна Т.В., довіреність № 1016, від 24.07.17, представник;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по відшкодуванню витрат за утримання орендованого нерухомого майна (кіоск) та надання комунальних послуг орендарю в розмірі 3 874,32 грн та 392,37 грн пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна № 01-253 від 01.07.2014 щодо сплати орендних платежів та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання окремого індивідуально визначеного майна (кіоск) та надання комунальних послуг орендарю № 01-254 від 01.07.2014.
Ухвалою від 09.08.2017 господарським судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 912/2285/17.
Заявою від 12.09.2017 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 3874,32 грн заборгованості по відшкодуванню витрат за утримання орендованого нерухомого майна (кіоск) та надання комунальних послуг.
Враховуючи права позивача щодо зменшення розміру позовних вимог, які визначені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та наявність повноважень на зменшення розміру позовних вимог у представника позивача, яким підписано заяву, з огляду на те, що ціну позову згідно ст. 55 названого кодексу вказує позивач, господарський суд приймає заяву Публічне акціонерне товариство "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта" від 12.09.2017 та здійснює розгляд справи з урахуванням нової ціни позову згідно вказаної заяви.
В судовому засіданні 12.09.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав пояснення представника позивача.
Позивачем позовні вимоги підтримано повністю, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання ним відзиву на позов, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.
Ухвалою від 09.08.2017 господарський суд не визнавав явку повноважного представника відповідача у судове засідання обов'язковою, а відтак відсутність представника у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи.
Положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами у даному судовому засіданні.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд
Відповідно до розпорядження КМУ №728-р від 17.07.2015 "Про перетворення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", наказу Міністерства інфраструктури України №56 від 16.02.2017 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" , 01.03.2017 реорганізовано шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "Укрпошта".
Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", ПАТ "Укрпошта" є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
01.07.2014 між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта", в особі директора Кіровоградської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (далі - позивач, Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, Орендар) укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.04.2014 № 01-253 (далі - Договір оренди) (а.с. 8), відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування, окреме індивідуально визначене майно, а саме кіоск площею - 5,2 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (біля ринку "Престиж"), вартість якого визначена згідно результатів експертної оцінки з урахуванням індексації та становить 250,00 грн (п. 1.1 договору оренди).
Відповідно до п. 1.2 Договору оренди майно передається в оренду з метою здійснення продажу хлібо-булочних виробів.
Згідно п. 3.1 Договору оренди орендна плата визначається на підставі п.7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить 300,00 грн в місяць.
Пунктом 3.3 Договору оренди визначено, що орендна плата сплачується до 20 числа місяця, що йде за розрахунковим місяцем оренди.
Згідно пункту 4.2. Договору оренди Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 4.5. Договору оренди передбачено, що після підписання цього Договору орендар зобов'язується укласти з Орендодавцем Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання окремого індивідуально визначеного майна (кіоск) та надання комунальних послуг Орендарю.
Договір оренди укладено на строк 3 01.07.2014 до 30.06.2017 (п. 9.1. Договору оренди).
На виконання вимог п. 4.5. Договору оренди між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання окремого індивідуально визначеного майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.07.2014 № 01-254 (далі - Договір 2), відповідно до умов якого позивач (Балансоутримувач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт індивідуально визначеного майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (біля ринку "Престиж"), загальною площею 5,20 м. кв., а також утримання прилеглої території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі у даному кіоску, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором. Орендар користується приміщенням, загальною площею 5,20 м. кв (п. 1.1 Договору 2).
Пунктом 2.2.3 Договору 2 Орендар зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, вносити плату на рахунок Балансоутримувача майна.
Цей Договір укладено строком, що діє з 01.07.2014 до 30.06.2017 включно (п. 5.1 Договору 2).
На виконання умов Договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, площею 5,20 м. кв., за адресою: АДРЕСА_2, (біля ринку "Престиж"), про що свідчить акт приймання-передачі від 01.07.2014, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи (а.с. 28).
У зв'язку з припиненням своєї діяльності відповідач 20.07.2017 звернувся до позивача із заявою про припинення дії договорів № 01-253 від 01.07.2014 та № 01-254 від 01.07.2015
Додатковою угодою № 1 від 31.07.2015 до Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.07.2014 № 01-253 сторони домовились розірвати дію даного Договору оренди з 31.07.2015 та встановили, що розірвання Договору не звільняє Сторін від грошових зобов'язань, які виникли під час дії Договору (пункти 1 та 2 Додаткової угоди) (а.с. 12).
Орендоване майно Орендар передав із строкового платного користування, а Орендодавець його прийняв, про що свідчить акт приймання-передачі від 31.07.2015, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 13).
Для сплати орендних платежів та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та вартості наданих комунальних послуг позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки за період з липня 2014 по липень 2015 (а.с. 33-51).
Разом з тим, відповідач всупереч умов Договору оренди та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку зі сплати орендних платежів та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та вартості наданих комунальних послуг, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість у розмірі 3 874,32 грн, що підтверджується довідкою позивача станом на 01.08.2017 (а.с. 16).
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 02/374 від 04.04.2017 з вимогою про перерахування заборгованості в сумі 3 874,32 грн. (а.с 14), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Невиконання відповідачем умов договорів, непогашення витрат по орендній платі та по оплаті витрат на утримання об'єкта оренди, платі за фактично отримані та спожиті комунальні послуги стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.
Відносини між сторонами слід розцінювати як змішані відносини з оренди майна та надання послуг, що врегульовано вимогами глави 58 Цивільного кодексу України, положеннями Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об'єктом незалежно від результату господарської діяльності.
За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною першою ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, заборгованість відповідача з орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та вартості наданих комунальних послуг становить 3 874,32 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном та комунальних платежів.
Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги ПАТ "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати та по відшкодуванню витрат за утримання орендованого нерухомого майна (кіоск) та надання комунальних послуг орендарю в розмірі 3 874,32 грн підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 600,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 44, 75, 82 - 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ -11, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045), від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта" (25006, м. Кропивницький, вул. Гоголя, 72, ідентифікаційний код 01185220) 3874,32 грн, а також 1 600,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 18.09.2017.
Суддя В.В.Тимошевська