79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" вересня 2017 р. Справа № 914/3210/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді М.І. Хабіб
суддів О.В. Зварич
ОСОБА_1,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок”,б/н від 18.08.2017 (вх. №01-05/4105/17 від 31.08.2017)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.08.2017 у справі №914/3210/15 про відмову в задоволенні скарг ТОВ “Краківський ринок” про визнання недійсними постанов державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 11.05.2017 ВП №52070060 про накладення штрафу та від 11.05.2017 ВП№52070060 про стягнення виконавчого збору, винесених при виконанні постанови Вищого господарського суду України від 13.04.2016 у справі №914/3210/15 про стягнення 364 947,62грн боргу, розірвання договору оренди №Г-8282-12 від 21.05.2012 та зобов'язання повернути об'єкт оренди
стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок”, м. Львів
орган виконання: Галицький відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів
за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.
та представників учасників судового процесу:
стягувача: ОСОБА_2 (довіреність №2302-вих-94 від 11.01.2017);
боржника: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 25.01.2017);
органу виконання: не з'явився (належно повідомлений)
У червні 2017 року ТОВ «Краківський ринок» звернулось до Господарського суду Львівської області із скаргами на дії органу державної виконавчої служби та просило визнати недійсними постанови, винесені головним державним виконавцем Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області від 11.05.2017 ВП №52070060 про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору. Також просило визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку на звернення до суду з цими скаргами поважною та відновити пропущений строк на подання скарг.
Скаргу на постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду боржник обгрунтовує тим, що в порушення вимог ст.ст. 63,75 ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту №512/5 від 02.06.2012, оскаржувана постанова не встановлює будь - яких фактів та не описує обставин щодо невиконання боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк; не містить відомостей щодо того яким чином перевірялося виконання рішення суду та чим зафіксовано невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк та з яких документів вбачається сам факт невиконання; у постанові не вказано переліку та доводів (доказів) неповажних причин, з яких не було виконано рішення.
Скарга на постанову про стягнення виконавчого збору обгрунтована тим, що постанова про стягнення виконавчого збору не містить відомостей щодо розрахунку суми виконавчого збору, опису та доказів вартості проведення примусових виконавчих дій, зазначення неповажних причин невиконання рішення. Боржник зазначає, що норми Закону України “Про виконавче провадження” у редакції, чинній на час винесення спірної постанови, не містять положення щодо обов'язкового стягнення виконавчого збору незалежно від вчинення виконавцем виконавчих дій.
Ухвалою від 12.06.2017 суд першої інстанції відновив ТОВ “Краківський ринок” строки для подання скарг, прийняв скарги до розгляду та об'єднав їх в одне провадження.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.08.2017 у справі №914/3210/15 (суддя Крупник Р.В.) відмовлено у задоволенні скарг ТОВ “Краківський ринок” про визнання недійсними постанов державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 11.05.2017 ВП №52070060 про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору.
Відмовляючи у задоволенні скарг боржника, суд першої інстанції виходив з того, що боржник не виконав рішення в частині звільнення та повернення приміщення у встановлений постановою від 01.09.2016 про відкриття виконавчого провадження 15-ти денний строк для добровільного виконання, що підтверджено актом державного виконавця від 25.10.2016 та не заперечується боржником. На підставі положень ст. ст. 19,25,27, 28,37,39, 63,75 ЗУ «Про виконавче провадження» суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність винесення постанов про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору. При цьому суд відхилив посилання боржника на лист -гарантію № 9 від 12.05.2017 як документ, що свідчить про передчасність винесення оскаржуваних постанов, з тих підстав, що такий лист був скерований боржником до ВДВС вже після винесення оскаржуваних постанов, в той же час, доказів звернення до винесення цих постанов про відкладення проведення виконавчих дій матеріали справи не містять.
Боржник не погодився з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку, просить скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким його скарги на дії органу виконання задоволити.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, на те, що відповідно до п.7 розділу ХІІІ ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом, після набрання чинності цим законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього закону, однак суд першої інстанції не визначився нормами якого закону мав керуватися державний виконавець при винесенні спірних постанов та під час відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим не надав оцінки правомірності дій державного виконавця.
Стверджує, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставин справи, зокрема, як перевірялося виконання судового рішення, причин, через які не було виконано рішення суду, отримання боржником повідомлення органу виконання щодо здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення, призначених на конкретну дату. Стверджує, що акти державного виконавця від 25.10.2016 та від 20.03.2017 не відповідають Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту №512/5 від 02.06.2012, зокрема, у них відсутня інформація щодо кількості примірників акта та кому такі примірники надіслані,відсутні відомості про суть та характер проведених дій та встановлені факти.
У відзиві на апеляційну скаргу стягувач заперечує доводи скаржника та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що ТОВ «Краківський ринок» до цих пір не виконало рішення суду та не повернуло приміщення. Зазначає, що бездіяльність боржника призводить до втрат місцевого бюджету, оскільки орендну плату боржник не сплачує, а УКВ не має можливості розпоряджатися майном територіальної громади та отримувати прибутки.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2017 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В., Мирутенка О.Л. ) апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.09.2017.
У зв'язку з перебуванням 12.09.2017 судді- члена колегії ОСОБА_4 у відпустці розпорядженням керівника апарату суду №448 від 11.09.2017 призначено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів.
Автоматичним розподілом (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів) від 11.09.2017 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В., Юрченка Я.О.
У судовому засіданні 12.09.2017 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.
Представник стягувача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.11.2015 у справі №914/3210/10, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2016, відмовлено у задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради ( далі - УКВ) до ТОВ «Краківський ринок» про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-8282-12 від 21.05.2015 та зобов'язання повернути приміщення, провадження у справі в частині стягнення 364947,62 грн боргу припинено. Присуджено до стягнення з ТОВ “Краківський ринок” на користь УКВ 9734,95 грн судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 касаційну скаргу УКВ задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 у справі №914/3210/15 в частині відмови в позові про розірвання договору та зобов'язання звільнити і повернути приміщення, прийнято нове рішення, яким позов в цій частині задоволено. Розірвано укладений УКВ і ТОВ “Краківський ринок” договір оренди № Г-8282-12 від 21.05.2012 та зобов'язано ТОВ “Краківський ринок” звільнити і повернути УКВ за актом приймання-передачі приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 20. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 залишено без змін.
На примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 13.04.2016 Господарський суд Львівської області видав накази від 26.04.2016 про стягнення 22 390,39грн судового збору та про зобов'язання ТОВ «Краківський ринок» звільнити та повернути УКВ за актом приймання передачі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 20 (т.1, а.с 197,198).
На підставі ухвали від 23.08.2016 судом видано стягувачеві дублікати наказів від 26.04.2016(т.2, а.с.21-27).
01.09.2016 державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52070060 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 26.04.2016 №914/3210/15 про зобов'язання ТОВ “Краківський ринок” повернути Управлінню комунальної власності ДЕП ЛМР за актом приймання-передачі приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 20. Згідно з п.2 постанови зобов'язано боржника самостійно протягом 15 днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконати виконавчий документ та надати документальне підтвердження про виконання державному виконавцеві. Попереджено боржника, що в іншому випадку до боржника застосовуватимуться заходи примусового характеру. Постановлено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (п.3 постанови) (том 2, а.с. 132).
Згідно з актом від 25.10.2016 державним виконавцем здійснено вихід до приміщень за адресою: м. Львів, вул. пл. Ринок, 20, вказаних у виконавчому документі, та встановлено, що виконавчий документ боржником не виконано, приміщення не передано стягувачеві.Акт підписаний державним виконавцем та представником стягувача (том 2, а.с. 133).
Відповідно до акту від 20.03.2017 державним виконавцем повторно здійснено вихід до приміщень, розташованих за адресою: м. Львів, вул. пл. Ринок, 20, та встановлено, що рішення суду не виконано, приміщення стягувачу не повернено (том 2, а.с. 134).
11.05.2017 головним державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області винесено постанови ВП №52070060 про накладення на ТОВ “Краківський ринок” штрафу у розмірі 5 100 грн на підставі ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду, що підтверджується актами від 25.10.2016 та 20.03.2017 (том 2, а.с. 136)
Крім того, 11.05.2017 державним виконавцем винесено постанову ВП №52070060 про стягнення з ТОВ “Краківський ринок” 12800,00 грн виконавчого збору на підставі ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» (том 2, а.с. 135).
12.05.2017 ТОВ «Краківський ринок» звернувся до Галицького ВДВС м. Львів з листом-гарантією №9 від 12.05.2017, в якому просив відтермінувати до 01.06.2017 виконання виконавчого провадження №52070060 щодо звільнення та повернення стягувачу нежитлових приміщень площею 419, 3 кв.м, розташованих за адресою: пл. Ринок, 20 м. Львова, у зв'язку з тим, що доступ до даних приміщень здійснюється через приміщення, розташовані за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 21, які знаходяться в орендному користуванні на підставі договору оренди №Г-8281-12 від 21.05.2012. Відтак вказує, що виконати вимогу щодо повного звільнення та передачі приміщень є технологічно неможливо. Водночас зазначає, що договір №Г-8281-12 від 21.05.2012 закінчує свою дію 21.05.2017 (том 2, а.с. 137).
Дослідивши обставини справи, доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
За приписами ст. 121-2 ГПК України рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів можуть бути оскаржені стягувачем, боржником або прокурором . Скарга подається до господарського суду протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
У справі, що розглядається, боржник оскаржив постанови державного виконавця від 11.05.2017 про накладення штрафу за невиконання рішення суду та про стягнення виконавчого збору.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2016 державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №52070060 з виконання наказу суду про зобов'язання ТОВ «Краківський ринок» звільнити та повернути УКВ по акту приймання-передачі приміщення на пл. Ринок,20 у м. Львові, відповідно до п. 2 якої боржнику було надано строк на добровільне виконання виконавчого документу - 15 днів з дня винесення постанови.
Згідно з п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404- VIII, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
На момент відкриття виконавчого провадження (01.09.2016) діяв ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV, з наступними змінами і доповненнями, який втратив чинність 05.10.2016 у зв'язку із набранням чинності ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, надаючи оцінку діям державного виконавця при вчиненні виконавчих дій, суд першої інстанції керувався нормами ЗУ «Про виконавче провадження» у відповідній редакції на момент вчинення виконавчих дій, з урахуванням п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.19, ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (в редакції, чинній станом на день відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
За приписами ст.28 названого Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений строк для добровільного виконання боржник не виконав рішення суду та не надав державному виконавцеві доказів виконання.
Державний виконавець при виході до приміщень, розташованих за адресою: м. Львів, вул. пл. Ринок, 20, встановив, що приміщення не звільнені боржником та не передані стягувачеві, про що склав акти від 25.10.2016 та від 20.03.2017.
Факт невиконання рішення суду боржник не заперечує, проте вважає, що акти складені з порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Пунктом 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерстві юстиції України N 512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за N 489/208028 (далі - Інструкція), визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 8 Розділу І Інструкції акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій. Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні.
Тобто акт складається для підтвердження певних встановлених фактів або подій.
Дослідивши акти державного виконавця від 25.10.2016 та від 20.03.2017, апеляційний відхиляє як необгрунтовані доводи скаржника про невідповідність вказаних актів вимогам Інструкції, оскільки ці акти містять необхідні реквізити виконавчого документа, суть проведених дій та підтверджують встановлений державним виконавцем факт невиконання боржником наказу суду щодо звільнення та передачі стягувачу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Львів, вул. пл. Ринок,20.
Згідно з ч. 2 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404- VIII від 02.06.2016 (в редакції, станом на день винесення оскаржуваних постанов) у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 75 Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За невиконання рішення суду державний виконавець виніс постанову від 11.05.2017 про накладення на ТОВ “Краківський ринок” штрафу у розмірі 5 100грн (300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Крім того, державний виконавець виніс постанову від 11.05.2017 про стягнення з ТОВ “Краківський ринок” виконавчого збору в сумі 12 800,00грн.
Статтею 27 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесенння оспорюваних постанов) визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Доказів наявності поважних причин, які унеможливлювали виконання рішення суду у встановлений виконавцем строк, суду не подано.
Крім того, ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право сторін за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що боржник не звертався до суду про відстрочку виконання рішення.
Суд правомірно відхилив посилання скаржника на його лист-гарантію №9 від 12.05.2017, оскільки боржник звернувся з таким листом до органу виконання після винесення оскаржуваних постанов.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржником не доведено та подано доказів наявності підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 10.08.2017 та для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до 49 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.08.2017 у справі №914/3210/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 15.09.2017.
Головуючий суддя М.І. Хабіб
Суддя О.В. Зварич
Суддя Я.О. Юрченко