Постанова від 14.09.2017 по справі 920/364/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2017 р. Справа № 920/364/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Камишева Л.М., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 20.04.2017,

1-го відповідача - ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 02.08.2017, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №000431 від 24.09.2015, ордеру серії СМ №02.08.17/А від 04.08.2017,

2-го відповідача - ОСОБА_3 на підставі довіреності від 10.04.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІСКРА", с. Басівка, Сумська обл. (вх.№1773 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2017 у справі № 920/364/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНТА", м. Київ

до 1) Публічного акціонерного товариства "ІСКРА", с. Басівка, Сумська обл., 2) Публічного акціонерного товариства "ІСКРА ПЛЮС", м. Київ

про стягнення 1345914,04 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОНТА" звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ІСКРА", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 1 345 914, 04грн, з них, основний борг за договором поставки мінеральних добрив №АГРОНТА-І/2016-05-23 від 23.05.2016 в сумі 1 113 134, 40грн, пеню, нараховану на підставі пункту 5.2 договору, в сумі 126 383, 94грн, інфляційні в сумі 86 824, 49грн та 3 % річних в сумі 19 571, 21грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 20 188, 71грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.05.2017 у справі №920/364/17 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "ІСКРА" на користь ТОВ "АГРОНТА" заборгованість в сумі 1 113 134, 40грн, 124 480, 94грн пені, 86 824, 49грн інфляційних, 19 571, 21грн 3 % річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 20 160, 17грн; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "ІСКРА" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, судові витрати покласти на позивача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №28/07/2016 33А від 28.07.2016) було вирішено про виділ з ПАТ "ІСКРА" акціонерного товариства із передачею йому згідно розподільчого балансу частини майна, прав та обов'язків ПАТ "ІСКРА", у тому числі і щодо заборгованості у розмірі 1 113 134, 40грн перед ТОВ "АГРОНТА"; позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №10/10/2016 від 10.10.2016) прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу у зв'язку з виділенням з ПАТ "ІСКРА" акціонерного товариства ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС"; державну реєстрацію ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" (код 41049854) було проведено 26.12.2016, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 623 136 0000 001276. Заборгованість перед позивачем перейшла за розподільчим балансом до ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС".

За таких обставин, апелянт вважає, що він є неналежним відповідачем у зазначеній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

10.07.2017 від позивача до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7194), вважає, що подані апелянтом документи до апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2017 - без змін.

12.07.2017 Приватним акціонерним товариством "ІСКРА ПЛЮС" подано до апеляційного господарського суду заяву про заміну первісного відповідача належним відповідачем (вх.№7315), зазначає, що заборгованість перед ТОВ "АГРОНТА" за розподільчим балансом перейшла до ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС", у зв'язку з чим, просить замінити відповідача у даній справі належним відповідачем - Приватним акціонерним товариством "ІСКРА ПЛЮС".

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 12.07.2017 представник позивача заперечував проти заміни відповідача ПАТ "ІСКРА" належним відповідачем ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС", оскільки, на його думку, ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" не зможе сплатити заборгованість перед позивачем за відсутністю достатніх матеріальних активів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "ІСКРА ПЛЮС" в якості 2-го відповідача на тій підставі, що нормами чинного законодавства надано право суду апеляційної інстанції залучити за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача, згода позивача на таке залучення, здійснене за ініціативою господарського суду, законом не передбачена.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.08.2017, у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Камишева Л.М., суддя Шутенко І.А.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів у даній справі відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору розпочинається знов.

Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

07.08.2017 позивачем подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення (вх.№8221), зазначає, що позивач не був повідомлений про реорганізацію відповідача.

07.08.2017 2-им відповідачем подано до канцелярії суду відзив на позов (вх.№8233), зазначає, що листом ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" №131 від 29.04.2017 позивача було повідомлено про передачу заборгованості, ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" не заперечує відносно наявності заборгованості перед ТОВ "АГРОНТА".

07.08.2017 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду пояснення (вх.№8234), зазначає, що письмове повідомлення про виділ з ПАТ "ІСКРА" було здійснено поштовим повідомленням від 23.08.2016; товариство не мало можливості надати дані докази суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що його представник не брав участі у судовому засіданні у даній справі, оскільки ухвала місцевого господарського суду від 27.04.2017 була отримана 05.05.2017 працівником відповідача, але своєчасно не була передана керівництву на розгляд, зазначений працівник згідно наказу №60 від 01.06.2017 притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У судових засіданнях Харківського апеляційного господарського суду 07.08.2017 та 31.08.2017 оголошувались перерви до 11:00 31.08.2017 та до 12:00год. 14.09.2017 відповідно.

12.09.2017 від 2-го відповідача надійшла заява про визнання позову (вх.№9488), зазначає, що ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" визнає заявлені ТОВ "АГРОНТА" позовні вимоги в розмірі 1 345 914, 04грн.

До початку судового засідання 14.09.2017 1-им відповідачем подано письмове пояснення (вх.№9591), просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про стягнення заявлених позивачем грошових коштів з 2-го відповідача - ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС"; стягнути з позивача на користь 1-го відповідача - ПАТ "ІСКРА" витрати на послуги адвоката в розмірі 4 000, 00грн та судовий збір за подання апеляційної скарги.

О 12:05 14.09.2017 судове засідання продовжено; після перерви представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову до ПАТ "ІСКРА" відмовити, стягнути з 2-го відповідача на користь позивача заявлені до стягнення 1 345 914, 04грн; стягнути з позивача на користь 1-го відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 4 000, 00грн та судовий збір за подання апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2017 - без змін.

Представник 2-го відповідача не заперечує щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" на користь ТОВ "АГРОНТА" у розмірі 1 345 914, 04грн.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що сторони у справі висловили свої вимоги, доводи і заперечення щодо апеляційної скарги, з урахуванням строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду, передбаченого статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.05.2016 між ТОВ "АГРОНТА" (Постачальник) та ПАТ "ІСКРА" (Покупець) був укладений договір поставки мінеральних добрив №АГРОНТА-І/2016-05-23 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця мінеральні добрива та іншу продукцію (далі - товар) партіями, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються у Специфікаціях, що є додатками до цього ОСОБА_5, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього ОСОБА_5.

За умовами пункту 3 ОСОБА_5, вартість цього ОСОБА_5 складає грошову суму, яка розраховується з урахуванням податку на додану вартість та конкретизується у додатках до цього ОСОБА_5. Загальна сукупна вартість товару, вказана в додатках до цього ОСОБА_5 складає суму цього договору. Оплата за кожну окрему партію товару здійснюється Покупцем на умовах, вказаних у відповідних додатках та Специфікаціях до цього ОСОБА_5, у повному обсязі, та у відповідності до можливих змін, що вказані в пункті 3.3 ОСОБА_5.

Основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються додатками - специфікаціями до ОСОБА_5 з урахуванням положень, визначених цим розділом договору, та можуть передбачати як повну, так і часткову передплату за товар грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок позивача до фактичного відвантаження товару з оплатою решти вартості товару з відстроченням платежу. Зобов'язання Покупця щодо оплати товару вважаються виконаними в повному обсязі та в строк, з моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника суми, вказаної у специфікації та кореговані у відповідності до розрахунків, наведених у актах до відповідних специфікацій.

Відповідно до пункту 4 ОСОБА_5, товар постачається на умовах поставки - склад Покупця, з урахуванням особливостей, наведених у його транспортній інструкції та специфікації до ОСОБА_5.

Товар постачається шляхом отримання Покупцем товару у місці поставки, вказаному в пункті 4.1 договору. Кожна партія товару у відповідності із специфікацією має бути поставлена Постачальником у місце поставки протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати зарахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника грошової суми, вказаної у відповідній специфікації до цього ОСОБА_5 у обумовленому у ній обсязі. Моментом виконання обов'язку передати товар вважається дата отримання товару Покупцем в місці поставки, вказаному в пункті 4.1 договору, що підтверджується документально шляхом складання накладної та передачі довіреності на отримання товару. Накладна та довіреність повинні бути підписані повноважними представниками сторін. Перехід права власності на товар до відповідача відбувається в момент передачі товару у місці поставки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії ОСОБА_5 (пункт 10.1 ОСОБА_5).

Як зазначає позивач, він на виконання умов ОСОБА_5 поставив 1-му відповідачу товар на загальну суму у розмірі 1 113 134, 40грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткової накладної №35 від 24.05.2016, довіреності № 99 від 24.05.2016, специфікації №1 від 23.05.2016, податкової накладної №25 від 24.05.2016, які містять відомості щодо найменування поставленого товару, його кількість, ціну, та підписані представниками сторін.

Згідно матеріалів справи, 1-й відповідач свої зобов'язання за ОСОБА_5 щодо оплати вартості отриманого товару не виконав.

Позивачем направлено 1-му відповідачу вимогу №14042017 від 14.04.2017 про сплату заборгованості, яка отримана 1-им відповідачем 21.04.2017, проте, залишена без відповіді та задоволення.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду з даною позовною заявою.

Крім того, за несвоєчасну оплату одержаного товару, позивач вимагає стягнути з 1-го відповідача пеню, нараховану на підставі пункту 5.2 договору, в сумі 126 383, 94грн, інфляційні в сумі 86 824, 49грн та 3 % річних в сумі 19 571, 21грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що факт передачі позивачем та прийняття 1-им відповідачем товару на загальну суму 1 113 134, 40грн повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами; право позивача щодо стягнення з 1-го відповідача пені передбачені умовами договору поставки, проте, позивачем при здійсненні нарахування пені перевищено 3 дні шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій; позовні вимоги стосовно стягнення з 1-го відповідача 3% річних та інфляційних є обґрунтованими.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, заборгованість ПАТ "ІСКРА" в розмірі 1 113 134, 40грн перед позивачем за розподільчим балансом була передана до ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС", яке було виділено з ПАТ "ІСКРА" відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №28/07/2016 33А від 28.07.2016), яким було вирішено про виділ з ПАТ "ІСКРА" акціонерного товариства ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" із передачею йому згідно розподільчого балансу частини майна, прав та обов'язків ПАТ "ІСКРА", без припинення ПАТ "ІСКРА".

Позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №10/10/2016 від 10.10.2016) прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу у зв'язку з виділенням з ПАТ "ІСКРА" акціонерного товариства ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС"; отже, заборгованість ПАТ "ІСКРА" перед ТОВ "АГРОНТА" в розмірі 1 113 134, 40грн ще до звернення позивача з позовом до суду була передана за розподільчим балансом до ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС".

Державна реєстрація ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" (код 41049854) була проведена 26.12.2016, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 623 136 0000 001276.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд, з урахуванням положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за ОСОБА_5.

1-й відповідач не заперечує проти факту отримання поставленого товару та розміру основної заборгованості в сумі 1 113 134, 40грн.

Разом з тим, як зазначено вище, ПАТ "ІСКРА" свої зобов'язання за ОСОБА_5 не виконало, заборгованість за поставлений товар не сплатило; заборгованість перед позивачем була передана ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" відповідно до розподільчого балансу, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №10/10/2016 від 10.10.2016).

Сторони не заперечують, що передана заборгованість у розмірі 1 113 134, 40грн стосується укладеного між позивачем та 1-им відповідачем ОСОБА_5, що є предметом розгляду у даній справі.

Судова колегія зазначає, що за змістом статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства та юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами у справі є позивач та відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент звернення позивачем до місцевого господарського суду з позовною заявою 26.04.2017, заборгованість ПАТ "ІСКРА" перед позивачем вже була передана до ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС".

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №28/07/2016 33А від 28.07.2016), яким було вирішено про виділ з ПАТ "ІСКРА" акціонерного товариства ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" із передачею йому згідно розподільчого балансу частини майна, прав та обов'язків ПАТ "ІСКРА", без припинення ПАТ "ІСКРА", та позачергових загальних зборами акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №10/10/2016 від 10.10.2016), яким прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу у зв'язку з виділенням з ПАТ "ІСКРА" акціонерного товариства ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС"; позивачем таких доказів також не надано.

Відповідно до статті 82 Закону України "Про акціонерні товариства", протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення акціонерного товариства шляхом поділу, перетворення, а також про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство зобов'язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення. Публічне товариство зобов'язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу.

Відповідно до пункту 2 порядку і умов виділу акціонерного товариства затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІСКРА" (протокол №28/07/2016 33А від 28.07.2016), протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про виділ Генеральний директор товариства письмово повідомляє про це кредиторів товариства та опубліковує в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення про виділ.

Згідно матеріалів справи, повідомлення про виділ з ПАТ "ІСКРА" нового акціонерного товариства з передачею йому за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків ПАТ "ІСКРА" було опубліковано в щоденному офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Бюлетень. Цінні папери України" №142 (4430) від 03.08.2016.

В обґрунтування повідомлення позивача про виділ ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" з ПАТ "ІСКРА" 1-им відповідачем надано копії листа №299 та списку згрупованих поштових відправлень з відміткою органу поштового зв'язку.

Відповідно до пункту 66 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку; згідно пункту 2 цих Правил, згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 14.09.2017 представник позивача зазначив, що не потребує огляду оригіналів листа та списку згрупованих поштових відправлень.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача щодо невиконання 1-им відповідачем вимог статті 82 Закону України "Про акціонерні товариства".

Як вказує позивач, в силу статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що заміна боржника (переведення боргу) може здійснюватись на підставі правочину, що спеціально спрямований на здійснення такої заміни, на підставі подій чи дій, які тягнуть правонаступництво, а також на інших підставах, передбачених законом або договором.

Стаття 520 Цивільного кодексу України не виключає чинності спеціальних правил, що встановлені законом та передбачають заміну боржника у зобов'язанні.

Зокрема, підставою заміни боржника у зобов'язанні може бути правонаступництво (універсальне правонаступництво); в такому випадку заміна боржника наступає незалежно від згоди кредитора.

Такої правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 29.05.2007 у справі №2/155-2134.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Матеріалами справи, а саме, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджується державна реєстрація ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС", яке є правонаступником ПАТ "ІСКРА", отже, виділ вважається завершеним.

Разом з тим, умовами укладеного між позивачем та 1-им відповідачем ОСОБА_5 передбачено, що сторони не мають право передавати свої права за договором третій особі без письмової згоди те другої сторони, проте, у даному випадку було передано не права, а заборгованість боржника його універсальному правонаступнику.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Згідно положень статті 619 Цивільного кодексу України, до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

У даній справі основним боржником виступає ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС"; позивачем не пред'явлено до нього вимоги щодо сплати заборгованості, хоча згідно матеріалів справи, 2-й відповідач листом №131 від 29.04.2017 повідомляв позивача про передачу 1-им відповідачем заборгованості.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у разі, якщо відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи та за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

На момент звернення позивача з позовом до ПАТ "ІСКРА", згідно матеріалів справи, заборгованість в розмірі 1 113 134, 40грн ПАТ "ІСКРА" перед позивачем була передана новому товариству, його правонаступнику, - ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС"; з наданого до матеріалів справи розподільчого (передавального) балансу (рядок №1615) та передавального акту (рядок №1615; додаток №7 "розшифровка р.1615 до передавального акту") вбачається, що зобов'язання 1-го відповідача перейшли до його правонаступника - 2-го відповідача.

Згідно наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.118-122) ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" є універсальним правонаступником ПАТ "ІСКРА".

За таких обставин, апеляційний господарський суд не вбачає процесуальних перешкод для розгляду даної справи по суті за участю ПАТ "ІСКРА" та ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" як відповідачів та вважає можливим стягнути з ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС", який є правонаступником ПАТ "ІСКРА", на користь позивача заявлені ним до стягнення 1 113 134, 40грн основної заборгованості, а також 124 480, 94грн пені, 86 824, 49грн інфляційних, 19 571, 21грн 3 % річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 20 160, 17грн, з огляду на те, що при універсальному правонаступництві до правонаступника переходять всі обов'язки первісного боржника, у тому числі щодо сплати пені, 3% річних, інфляційних.

Згідно з пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2. ОСОБА_5 встановлено, що за несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого Товару за кожний день прострочення оплати.

Крім того, відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачені наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, які не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Судова колегія також враховує, що 2-им відповідачем у повному обсязі визнаються позовні вимоги ТОВ "АГРОНТА", у тому числі заявлені пеня, 3% річних та інфляційні, що не протирічить діючому законодавству.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних у межах позовних вимог, та з урахуванням вимог чинного законодавства України, колегія суддів вважає можливим стягнути з 2-го відповідача 124 480, 94грн пені, 86 824, 49грн інфляційних, 19 571, 21грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 20 160, 17грн.

Щодо доводів позивача, що подані апелянтом документи до апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 27.04.2017 розгляд даної справи призначено на 15.05.2017; у судове засідання 15.05.2017 представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі доводи апелянта щодо неможливості взяти участь у розгляді справи у суді першої інстанції, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судова колегія приймає надані апелянтом докази щодо правонаступництва 2-го відповідача як такі, що мають суттєве значення для вирішення спору.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.05.2017 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "АГРОНТА" до ПАТ "ІСКРА" відмовити; стягнути з ОСОБА_4 "ІСКРА ПЛЮС" на користь ТОВ "АГРОНТА" 1 113 134, 40грн заборгованості, 124 480, 94грн пені, 86 824, 49грн інфляційних, 19 571, 21грн 3 % річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 20 160, 17грн.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до положень статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Апелянтом у додаткових поясненнях та в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 заявлено про стягнення з позивача 4 000, 00грн витрат на оплату послуг адвоката та судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки саме з вини апелянта не надано суду першої інстанції всі необхідні відомості щодо здійсненого виділу та передачі заборгованості 2-му відповідачу, витрати на оплату послуг адвоката та по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги повністю покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 24, 43, 49, 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІСКРА" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2017 у справі №920/364/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНТА" до Публічного акціонерного товариства "ІСКРА" відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІСКРА ПЛЮС" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 41049854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНТА" (03022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36885811) 1 113 134, 40грн заборгованості, 124 480, 94грн пені, 86 824, 49грн інфляційних, 19 571, 21грн 3 % річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 20 160, 17грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 15.09.17

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шутенко І.А.

Попередній документ
68918099
Наступний документ
68918101
Інформація про рішення:
№ рішення: 68918100
№ справи: 920/364/17
Дата рішення: 14.09.2017
Дата публікації: 21.09.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Подано апеляційну скаргу (26.05.2017)
Дата надходження: 26.04.2017
Предмет позову: 1345914,04 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОРОЛЕНКО ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА
відповідач (боржник):
ПрАТ "Іскра"
заявник апеляційної інстанції:
ПрАТ "Іскра"
заявник касаційної інстанції:
ТОВ "Агронта"
позивач (заявник):
ТОВ "Агронта"