04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" вересня 2017 р. Справа№ 925/699/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Баранця О.М.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх. №09-08.3/6589/17 від 07.08.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017
у справі №925/699/17 (суддя - Скиба Г.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси»
до Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області
про розірвання договору про співпрацю та стягнення 1 006 872,36 грн. заборгованості, інфляційних та річних
за участю представників сторін:
від позивача - Алієва С.Н. кизи, довіреність №13/03 від 13.03.2017; Воронов М.А. - директор
від відповідача - Попова В.І., довіреність б/н від 10.04.2017
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області (відповідач у справі) з вимогою розірвати договір від 12.09.2016 №12/09.2016 СЛ «Про співпрацю», укладений між сторонами та стягнення 1 066 872,36 грн заборгованості та санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору оренди №1 від 15.01.2016, укладеного з відповідачем, ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» отримав в користування приміщення, в якому провів реконструкцію з встановленням твердопаливного котла. В подальшому 12.09.2016 між сторонами укладено договір про співпрацю №12/09.2016 СЛ, згідно якого сторони висловили свою зацікавленість у подальшій взаємовигідній співпраці щодо розвитку альтернативної енергетики, з урахуванням нагальних потреб ліцею та потреб споживачів Звенигородського району Черкаської області у необхідній кількості теплової енергії. Позивач стверджує, що вкладені кошти (інвестиції) у реконструкцію котельні та встановлення твердопаливного котла повертаються Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» шляхом включення інвестиційної складової до тарифу на виробництво теплової енергії, які за підрахунком позивача повинні були бути повернуті за спливом 2 років та шість місяців. Однак, враховуючи те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо укладення договору про закупівлю теплової енергії, то позивач вважає неможливим повернення коштів, які були ним вкладені у реконструкцію котельні, а тому зазначає про неможливість подальшої співпраці на підставі договору про співпрацю №12/09.2016 СЛ від 12.09.2016. З урахуванням викладеного, позивач просить суд розірвати договір про співпрацю №12/09.2016 СЛ від 12.09.2016 та стягнути з Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області 938 012,00 грн боргу - вкладені інвестиційні кошти на будівництво котельні; нараховані на суму боргу 57 218,74 грн інфляційні втрати та 11 920,18 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для розірвання договору про співпрацю №12/09.2016 СЛ, укладеного між сторонами 12.09.2016; та на відсутність підстав для стягнення з Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області заявлених коштів, оскільки позивачем не доведено існування у відповідача згідно договору про співпрацю зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів. Суд дійшов висновку, що договір про співпрацю не містить грошового зобов'язання відповідача перед позивачем, а тому існування боргу є недоведеним позивачем, що виключає можливість нарахування на нього штрафних санкцій.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» подало апеляційну скаргу (вх. №09-08.3/6589/17 від 07.08.2017), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси».
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно досліджено всі обставини справи та доводи, на які посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, у зв'язку з чим, на думку апелянта, суд дійшов невірних висновків у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 апеляційну скаргу (вх. №09-08.3/6589/17 від 07.08.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Дикунська С.Я., Алданова С.О. та призначено справу №925/699/17 до розгляду на 30.08.2017.
Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2017 у зв'язку з перебуванням суддів: Дикунської С.Я. та Алданової С.О. у відпустці, справу №925/699/17 передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Баранець О.М., Мальченко А.О.
Ухвалою від 30.08.2017 справу №925/699/17 прийнято до провадження визначеним складом колегії суддів.
30.08.2017 до Київського апеляційного господарського суду від відповідача у справі надійшов відзив (вх. №09-11/15848/17) на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апелянта та просить суд залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 без змін.
У судовому засіданні 30.08.2017 Київським апеляційним господарським судом відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України оголошено перерву до 13.09.2017.
В судовому засіданні 13.09.2017 представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просять суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси».
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 залишити без змін з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
15.01.2016 між Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області (орендодавець за договором) та ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» (орендар) укладено договір оренди №1 (а.с. 19-23), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 50,0кв.м., яке розташоване на території Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області за адресою: Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Д.Давидова, 17 та перебуває на балансі Звенигородської районної ради.
Як визначено у п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою монтажу орендарем твердопаливного котла під альтернативний вид палива, з правом здійснення інших невід'ємних та від'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок коштів орендаря, подальшого обслуговування орендарем обладнаної ним твердопаливної котельні для виробництва теплової енергії з подальшим продажем виробленої теплової енергії орендодавцю.
Передача приміщення в користування підтверджується підписаним представниками сторін Актом приймання-передачі майна від 15.01.2016, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб (а.с. 24).
Представлені ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» документи: Декларація про готовність до експлуатації об'єкта: «Реконструкція котельні із встановленням твердопаливного котла потужністю 500 квт/год по вул. Д.Давидова, 17 в м. Звенигородка Черкаської області» (а.с. 32-37), паспорт котла (а.с. 38), Акт про справність котла (а.с. 39-41), Акт приймання виконання будівельних робіт (а.с. 91-121) підтверджують проведення робіт з реконструкції котельні та встановлення твердопаливного котла.
В подальшому 12.09.2016 між сторонами укладено договір про співпрацю №12/09.2016 СЛ (а.с. 17), відповідно до п. 1.1. якого цей договір укладено на виконання загальнодержавних програм з енергоефективності та енергозбереження, а саме: Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року» затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015р. №1228-р., щодо збільшення обсягів приватних інвестицій в альтернативну теплоенергетику, що виробляє теплову енергію для бюджетних установ; Постанови Кабінету Міністрів україни від 10.09.2014 №453 «Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансування з державного і місцевих бюджетів», щодо сприяння органам місцевого самоврядування в реалізації інвестиційних проектів з виробництва теплової енергії з використанням будь-яких видів палива та енергії (за винятком природного газу), в тому числі з відновлювальних джерел енергії.
Згідно з п. 1.2. договору, він визначає загальні попередні умови та домовленості сторін, якими вони будуть керуватись під час своєї подальшої співпраці щодо реалізації на території Звенигородського району Черкаської області інвестиційних проектів з будівництва та реконструкції твердопаливних котелень, які в якості палива використовують альтернативні (відновлювальні) джерела енергії.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що для виконання умов цього договору ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» зобов'язалось залучити власні інвестиції у вигляді грошових коштів, обладнання, необхідних технологій, знань та навичок і в подальшому, забезпечувати потреби Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області та інших споживачів які знаходяться на території Звенигородського району Черкаської області у необхідній кількості теплової енергії.
Як узгоджено сторонами у п. 2.1. договору підписанням цього договору сторони висловлюють свою зацікавленість у подальшій взаємовигідній та плідній співпраці, щодо розвитку альтернативної енергетики, з урахуванням нагальних потреб відповідача та потреб споживачів Звенигородського району Черкаської області у необхідній кількості теплової енергії виробленої з альтернативних (відновлювальних) джерел енергії, а також зобов'язуються всіляко сприяти одна одній у виконанні умов цього договору.
Відповідно до п. 2.4. договору ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» здійснює інвестиції у наступний об'єкт: Звенигородська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів-спортивний ліцей.
Пунктами 2.5.-2.6. договору передбачено, що відповідач гарантує своєчасну та повну оплату вартості теплової енергії, що буде постачатись ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» для її потреб. Постачання теплової енергії для потреб відповідача буде здійснюватись позивачем на підставі відповідних договорів про теплопостачання, згідно тарифів, погоджених сторонами.
Договір, відповідно до п. 3.1., 3.3. набуває чинності після підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Строк дії договору становить 2 роки і 6 місяців.
Всі зміни і доповнення до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін, викладаються у письмовому вигляді та підписуються сторонами (п. 3.4. договору).
18.11.2016 між сторонами укладено договір №18/11.2016 СЛ про купівлю теплової енергії (постачання теплової енергії а.с. 42-48), відповідно до якого ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» зобов'язалось своєчасно здійснювати постачання теплової енергії споживачеві, в потрібних йому обсягах та належної якості, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договору.
Договір про закупівлю теплової енергії було укладено до 31 грудня 2016. Тобто як свідчать представлені до матеріалів справи документи, після закінчення строку дії договору, нового договору сторонами укладено не було, що не заперечується сторонами.
Позивач стверджує, що вкладені кошти у реконструкцію котельні та встановлення твердопаливного котла повертаються Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» шляхом включення інвестиційної складової до тарифу на виробництво теплової енергії. Однак, враховуючи те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо укладення договору про закупівлю теплової енергії на новий період, то позивач вважає неможливим повернення коштів, які були ним вкладені у реконструкцію котельні, а тому зазначає про неможливість подальшої співпраці сторін на підставі договору про співпрацю №12/09.2016 СЛ від 12.09.2016. З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договору про співпрацю №12/09.2016 СЛ від 12.09.2016 та стягнення з Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області 938 012,00 грн боргу, який становить вартість інвестицій на будівництво котельні; та нарахованих на суму боргу 57 218,74 грн інфляційних втрат та 11 920,18 грн 3% річних.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту договору про співпрацю №12/09.2016 СЛ від 12.09.2016, розірвання якого є предметом спору, вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про спільну діяльність.
Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Згідно зі ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Метою спільної діяльності може бути як господарська (інвестування, виконання робіт, надання послуг, будівництво об'єктів промисловості, торгівлі, житла, тощо), так і негосподарська (вирішення питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад, тощо) мета. Водночас, в абз. 4 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28.04.1995р. № 02-5/302 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність» зауважено, що сумісна діяльність може також здійснюватися шляхом інвестування відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» .
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Як передбачено ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.
Колегія суддів, виходячи з правової природи укладеного договору, зазначає, що такий договір визначає взаємодію сторін в процесі його реалізації та досягненні кінцевого результату; визначає взаємні права та обов'язки учасників, які опосередковані необхідністю досягнення загальної (спільної) мети, тобто наявністю у сторін загального інтересу. При чому, як вбачається з умов п. 1.4. договору основною метою договору про співпрацю є будівництво ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» економічно-вигідних котелень, розвиток малої енергетики, використання місцевих, альтернативних видів палива (пелети, тріска, дрова), зменшення вартості спожитих енергоресурсів, заміщення дорого вартісного природного газу на більш дешеві (альтернативні) види палива, а також забезпечення потреб відповідача та місцевих споживачів тепловою енергією. Досягнення цієї мети відбувається в тому числі за рахунок власних коштів, обладнання, технологій та власних знань позивача, а відповідач у справі згідно умов договору виключно гарантував своєчасну та повну оплату вартості спожитої теплової енергії за укладеними договорами про теплопостачання.
Як свідчать представлені документи у справі, що підтверджується також поясненнями представниками сторін, наданих у судових засіданнях, за спожиту теплову енергію, яка була поставлена відповідачеві за договором купівлі теплової енергії №18/11.2016 СЛ від 18.11.2016, Звенигородська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів-спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області розрахувалось та заборгованості за спожиту теплову енергію перед позивачем немає.
Відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що, вирішуючи спір про розірвання договору важливим є встановлення наявності обставин, які відповідно до приписів спеціальних норм цивільного законодавства та умов договору, є підставою для розірвання договору.
Для підтвердження істотного порушення стороною договору необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зі змісту договору про співпрацю вбачається, що на відповідача у справі жодного обов'язку щодо вчинення певних дій у спільній діяльності щодо реалізації на території Звенигородського району Черкаської області інвестиційних проектів з будівництва та реконструкції твердопаливних котелень (п. 1.2. договору), покладено не було, відповідач лише висловив свою зацікавленість у співпраці, оскільки відповідно до п. 1.4. основною метою співпраці, окрім іншого, було також забезпечення потреб школи тепловою енергією.
Позивач в обґрунтування вимог про розірвання договору про співпрацю не навів жодного порушення умов договору, яке допустив відповідач при виконанні спірної угоди, не надав доказів вчинення такого порушення договору, не довів істотності порушення, та не надав доказів заподіяння шкоди позивачеві внаслідок такого порушення.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність передбачених цивільним законодавством обставин щодо розірвання договору про співпрацю №12/09.2016 СЛ від 12.09.2016, укладеного між сторонами.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача внесені позивачем кошти на реконструкцію котельні з встановленням твердопаливного котла у сумі 938 012,00 грн, обґрунтовуючи свою вимогу існуванням у відповідача обов'язку з повернення цієї суми згідно договору про співпрацю та Закону України «Про теплопостачання», та в той же час, вказуючи про обов'язок сплати таких коштів, як збитків згідно ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність».
Однак, колегія суддів звертає увагу, що згідно договору про співпрацю для досягнення мети, для якої укладався даний договір, саме на позивача був покладений обов'язок залучити власні грошові кошти, обладнання, технології. Договір не передбачає порядок відшкодування відповідачем сплачених коштів позивачеві, та не мітить обов'язку відповідача щодо повернення цих коштів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обов'язку боржника завжди кореспондується право кредитора вимагати виконання цього обов'язку. Оскільки позивачем не доведено існування у відповідача обов'язку у сплаті грошових коштів за договором про співпрацю, то слід вважати, що у позивача не існує права згідно договору про співпрацю вимагати виконання цього обов'язку.
Окрім того, обґрунтовуючи своє право на повернення внесених коштів на реконструкцію котельні та встановлення твердопаливного котла, ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» посилається на ч. 5 ст. 21 Закону України «Про теплопостачання», згідно якого після будівництва та введення в експлуатацію такого об'єкта (теплогенеруючого об'єкта) залучені на його будівництво кошти (банківські кредити, продаж облігацій, фінансовий лізинг, інвестиції, відсотки за користування цими коштами тощо) повертаються шляхом урахування в тарифі на виробництво (транспортування) теплової енергії інвестиційної складової, що діє протягом строку окупності капіталовкладень у створення цього об'єкта теплопостачання.
Однак, колегія суддів наголошує на тому, що оплата тарифу (вартості теплової енергії) є обов'язком споживача, який виникає на підставі іншого договору, а саме договору про купівлю-продаж теплової енергії, згідно якого відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, відтак саме невиконання такого договору, може бути підставою для стягнення коштів, а не договору про співпрацю, який не встановлює для Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області жодних грошових зобов'язань. При цьому, доказів існування чинного між сторонами договору про купівлю-продаж теплової енергії та невиконання його відповідачем у справі, ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» не надало.
Також в обґрунтування своїх майнових вимог ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» посилається на ч.2 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність».
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб.
Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків розв'язуються судом.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що абз. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачає відшкодування збитків, завданих суб'єкту інвестиційної діяльності, стягнення яких можливе виключно при доведенні існування всіх складових цивільного правопорушення та завдання таких збитків саме у зв'язку з прийняттям «державним або іншим органом» актів, що порушують права інвесторів. Однак, Звенигородська загальноосвітня школа-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є державним органом, а є комунальною організацією (установою, закладом), що не тотожне з поняттям державного органу, та окрім того не приймала жодного акту, який порушував би права ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» та завдав би йому у зв'язку з прийняттям цього акту збитків у розмірі 938 012,00 грн.
При цьому, колегія суддів зазначає, що котел, який був встановлений ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» не передано у власність чи володіння відповідачу у справі, належних документальних доказів такої передачі позивач не надав, а відтак даний котел знаходиться у власності позивача у справі, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість стягнення з відповідача в тому числі коштів, витрачених на придбання даного котла.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що між сторонами також існують відносини з оренди за договором №1 від 15.01.2016, який чинний до 14.06.2018 та доказів розірвання якого сторонами не надано. Відповідно до договору оренди ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» був наділений правом на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, порядок відшкодування яких визначається спеціальними нормами, які регулюють відносини оренди. Однак, позивач обґрунтовує стягнення витрачених коштів невиконанням відповідачем договору про співпрацю, Закону України «Про теплопостачання», та в той же час як заподіяння збитків, які підлягають відшкодуванню згідно ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Однак, з урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що позивачем не доведено існування обов'язку у Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області згідно умов договору про співпрацю №12/09.2016 СЛ від 12.09.2016 у сплаті грошових коштів на користь позивача; позивачем не доведено заподіяння йому відповідачем збитків, які б підлягали відшкодуванню згідно ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність», що відповідно свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача 938 012,00 грн боргу (як визначає цю суму сам позивач) та нарахованих на суму боргу 57 218,74 грн інфляційних втрат та 11 920,18 грн 3% річних.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вірно дослідив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси».
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі №925/699/17 не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає.
Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (позивача у справі).
Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі №925/699/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі №925/699/17 залишити без змін.
3. Справу №925/699/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді О.М. Баранець
А.О. Мальченко