ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.09.2017Справа №910/11610/17
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
До Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
Провідшкодування шкоди в порядку регресу 2 728,33 грн.
Суддя Ярмак О.М.
За участю представників:
від позивачаСергутін В.А. (представник за довіреністю)
від відповідачаСабітов Ч.В. (представник за довіреністю)
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 728,33 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/11610/17 та призначено розгляд справи на 05.09.2017.
В судовому засіданні 05.09.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача надав додаткові документи та відзив на позовну заяву, проти задоволення позову заперечив.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.01.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-MR2\02-207-00710 (надалі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням затрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням, яким є автомобіль Ford Fiesta, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1.
15.02.2017 у м. Києві за участі автомобіля Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1, та автомобіля Renault, д.р.н. НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), що призвела до пошкодження обох транспортних засобів.
За наслідками вказаної ДТП водії транспортних засобів спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 15.02.2017, у якому вину за скоєння ДТП визнав водій автомобіля Renault, д.р.н. НОМЕР_2.
15.02.2017 ОСОБА_3 як власник автомобіля Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1, заявив до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про настання події.
Відповідно до результатів звіту № 37-В/29/4 від 21.02.2017, виконаного суб'єктом оціночної діяльності, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1, за наслідками вказаної ДТП, з урахуванням ПДВ складає 38 993,60 грн, без урахування ПДВ - 32 494,67 грн.
Згідно з рахунком на оплату № 1150217 від 15.02.2017 ФОП ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1, склала 35 223,00 грн.
Згідно із сформованим страховиком страховим актом № СТ/17/0037 від 02.03.2017 необхідне до виплати страхове відшкодування склало 35 223,00 грн, яке 02.03.2017 було виплачено страхувальнику (платіжне доручення № ID-90786 від 02.03.2017).
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Renault, д.р.н. НОМЕР_2, станом на момент ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4478024.
За наслідками звернення позивача до відповідача як особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Renault, д.р.н. НОМЕР_2, із заявою на виплату страхового відшкодування відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 32 494,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням № ЦО01520 від 15.06.2017.
Проте, оскільки позивач сплатив заявлену до відшкодування позивачем суму частково, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення решти суми страхового відшкодування в розмірі 2 728,33 грн.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач вказує на те, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1, відповідно до звіту № 37-В/29/4 від 21.02.2017 складає 32 494,67 грн., яку й було виплачено позивачу, а заявлена в позові сума 2 728,33 є безпідставною з огляду на приписи чинного законодавства.
Вивчивши обставини спірних правовідносин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд не визнає позовні вимоги законними та обґрунтованими, зважаючи на таке.
За змістом статті 980 ЦК, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, у справі, що розглядається, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як установлено судом, на час настання ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Renault, д.р.н. НОМЕР_2, винного у скоєнні ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9077498.
Згідно з ч. 2 ст. 999 ЦК до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За змістом п. 2.1 ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом згідно з положеннями статті 1192 ЦК з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однак спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положеннями статті 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 у справі № 3-1304гс16.
За висновками звіту № 37-В/29/4 від 21.02.2017, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин з урахуванням ПДВ становить 38 993,60 грн, а без урахування ПДВ - 32 494,67 грн..
Відповідно до п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відтак, всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.
У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
Також у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи (платіжне доручення №ID-90786 від 02.03.2017.), позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 35 223,00 грн. без ПДВ на рахунок ФОП ОСОБА_4, який не є платником податку на додану вартість.
При цьому, інформація про здійснення розрахунку вказаної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, до суду не подана.
За таких обставин, у відповідача виникло зобов'язання виплатити на користь позивача страхове відшкодування у розмірі, визначеному у звіті № 37-В/29/4 від 21.02.2017 з вирахуванням податку на додану вартість, а саме в сумі 32 494,67 грн., що ним було виконано в повному обсязі.
На підставі викладеного вище в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.09.2017
Суддя О.М. Ярмак