ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.09.2017Справа №910/7772/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ"
до Державного підприємства "Енергоринок"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про зобов'язання вчинити дії
Суддя О.М. Ярмак
представники:
від позивача: Денькович М.І. (за довіреністю)
від відповідача: Стилик О.Ю. (за довіреністю)
від третьої особи: не з'явився
Пред'явлені вимоги про зобов'язання Державного підприємства "Енергоринок" здійснити перерахунок вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні 2016 року згідно Договору № 3547/01 від 31.07.2006, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ".
Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договору № 3547/01 від 31.07.2006 позивач продавав, а відповідач купував електроенергію, вироблену позивачем, та здійснював її оплату відповідно до умов договору.
Вартість поставної позивачем відповідачу електричної енергії визначалась відповідно до тарифу, встановленого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 22.12.2015 № 3025, зокрема у розмірі 2093,9 грн./тис.кВт*год (без ПДВ), та становила у жовтні 2016 року 64 790 310,62 грн. Водночас, відповідно до Постанови НКРЕКП від 29.09.2016 № 1725, яка набрала чинності з 01.10.2016, позивачу було встановлено тариф на відпуск електричної енергії у розмірі 1614,4 грн./тис. кВт*год, з огляду на що вартість поставленої позивачем відповідачу електричної енергії у жовтні 2016 року склала 49 953 425,41 грн.
Позивач вказує, що у зв'язку з тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16 визнано протиправною постанову НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016, а відповідач визначав вартість поставленої позивачем у жовтні 2016 року електричної енергії за тарифами, затвердженими Постановою НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016, яка була визнана протиправною, різниця в недоотриманих коштах за поставлену вироблену енергію у жовтні 2016 року, враховуючи різний розмір тарифу за вказаними постановами, склала 14 836 885,21 грн., тому просить суд зобов'язати Державне підприємство "Енергоринок" здійснити перерахунок вартості за поставлену електроенергію у жовтні 2016 року за договором № 3547/01 від 31.07.2006.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7772/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2017.
12.06.2017 відповідачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, яке судом задоволено.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 12.06.2017, зазначає, що у ДП «Енергоринок» повноваження щодо прийняття рішення стосовно визначення вартості електричної енергії та сплати різниці тарифів, у т.ч. щодо ТОВ "Енергія-Новий Розділ," відсутні, органом виконавчої влади, на який покладено функцію регулювання діяльності господарюючих суб'єктів на ринку електроенергетики, а також зокрема, встановлення цін (тарифів) на електричну енергію, розроблення і затвердження алгоритму розподілу коштів є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг .
Відповідач пояснив, що правомочність на визначення вартості електроенергії та перерахування коштів будь-якому суб'єкту виникає у відповідача лише після прийняття відповідного рішення (постанови) НКРЕКП, у зв'язку з чим лише після прийняття НКРЕКП відповідного рішення (постанови) відповідач має право здійснити перерахунок вартості електроенергії, поставленої позивачем у жовтні 2016 року. Таким чином, єдиним належним способом захисту прав позивача в даному випадку прийняття НКРЕКП відповідного рішення про внесення змін до алгоритму ОРЕ (оптовий ринок електроенергії), так як всі кошти, що знаходяться на рахунках відповідача зі спеціальним режимом використання автоматично розподіляються згідно з алгоритмом НКРЕКП серед виробників електричної енергії.
13.06.2017 позивачем подано до суду витяги з ЄДРПОУ та клопотання про відкладення розгляду справи.
13.06.2017 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.
У зв'язку з виходом судді Ярмак О.М. з лікарняного, справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2017.
Ухвалою від 11.07.2017 судом залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відкладено розгляд справи на 25.07.2017.
24.07.2017 третя особа подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі до винесення рішення Вищим адміністративним судом України по справі № 826/16134/16, яке судом відхилене у зв'язку з безпідставність та необґрунтованістю.
В судовому засіданні 25.07.2017 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просить зобов'язати Державне підприємство "Енергоринок" здійснити перерахунок вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні 2016 року згідно Договору № 3547/01 від 31.07.2006, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ"., відповідно до тарифу на відпуск електричної енергії 2093,9 грн./тис. вКт*год (без ПДВ), встановленого постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3024. Заява прийнята судом до розгляду, в подальшому розгляд справи здійснюється відповідно до вказаних вимог позивача.
Ухвалою суду від 25.07.2017 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 29.08.2017.
Третя особа уповноваженого представника в засідання суду 29.08.2017 не направила.
Ухвалою суду від 29.08.2017 розгляд справи відкладено на 12.09.2017.
11.09.2017 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві.
Третя особа письмових пояснень по справі не надала, уповноваженого представника у засідання суду не направила, про дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31.07.2006 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" (ТЕЦ) було укладено Договір № 3747/01, відповідно до умов якого ТЕЦ зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ТЕЦ, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 2.3 договору, тариф на електроенергію, яку ТЕЦ продає ДПЕ, затверджуються постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Протягом розрахункового місяця тариф корегуванню не підлягає.
Згідно з п. 2.4 договору, вартість електричної енергії, купленої ДПЕ у ТЕЦ в розрахунковому місяці, визначається на підставі тарифу відповідно до п. 2.3 та фактичних обсягів електроенергії, купленої ДПЕ у ТЕЦ.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за куплену ДПЕ електроенергію здійснюються грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ТЕЦ (для розрахунків за куплену електроенергію) та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (для розрахунків з податку на додану вартість) та за згодою сторін іншими формами, що передбачені чинним законодавством. Платіж на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання є невід'ємною частиною розрахунку за куплену ДПЕ електроенергію.
Сторони у п.4.2 договору погодили, що платежі за отриману ДПЕ у ТЕЦ електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання ДПЕ відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджується НКРЕ.
Відповідно до Акту купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2016 у жовтні 2016 року позивачем було вироблено та відпущено в мережу електроенергії Державного підприємства "Енергоринок" електроенергію в обсязі 25 785,341 кВт.год.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2015 № 3024, яка набрала чинності з 01.01.2016, Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" було встановлено тариф на вироблення електричної у розмірі 2093,9 грн. за 1 кВт * год (без ПДВ).
В подальшому Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2016 № 1724 були внесено зміни до постанови НКРЕКП від № 3024 від 22.12.2015 щодо розміру тарифу Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" на відпуск електричної енергії та встановлено його у розмірі 1614,4. за 1 кВт * год (без ПДВ).
Вказану постанову від 29.09.2016 № 1724 визнано протиправною та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2006 у справі № 826/16134/16.
Враховуючи, що відповідач визначав вартість поставленої позивачем у жовтні 2016 року електричної енергії за тарифами, затвердженими Постановою НКРЕКП № 1724 від 29.09.2016, яка була визнана протиправною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2006 у справі № 826/16134/16, вартість електроенергії склала 49 453 425,41 грн. за постановою № 1724 та 64 790 310,62 грн. за постановою № 3024 відповідно, тобто зважаючи на різний тариф, різниця в недоотриманих коштах за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні по договору № 3547/01 від 31.07.2006 склала 14 836 885,21 грн.
Посилаючись на вищевикладені обставини, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить суд зобов'язати Державне підприємство "Енергоринок" здійснити перерахунок вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні 2016 року згідно з Договором № 3747/01 від 31.07.2006, відповідно до тарифу на відпуск електричної енергії 2093,9 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ), встановленого постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3024.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Позивачем не доведено та не надано доказів порушення відповідачем його права та законного, наявність у Державного підприємства "Енергоринок" повноважень щодо здійснення відповідного перерахунку вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні 2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" по договору № 3547/01 від 31.07.2006.
Крім того, згідно положень п.4.3 договору, позивач самостійно визначає вартість поставленої ним теплової енергії, надаючи відповідачу до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим, рахунок-фактуру, згідно діючих тарифів.
При цьому, умовами договору № 3547/01 від 31.07.2006 не визначено зобов'язання чи повноваження відповідача (ДПЕ) встановлювати чи змінювати вартість отриманої від позивача (ТЕЦ) електроенергії, у т.ч. за спірний період у разі зміни тарифів.
Також частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електроенергетику», статей 4,5 Закону України «Про природні монополії», Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладено функцію регулювання діяльності господарюючих суб'єктів на ринку електроенергетики, а також інших функцій відповідно до законодавства, і зокрема, встановлення цін (тарифів) на електричну енергію, розроблення і затвердження алгоритму розподілу коштів.
Відповідно до пункту 9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», усі рішення НКРЕКП є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
ДП "Енергоринок" в своїй діяльності керується законодавством України, в тому числі постановами НКРЕКП, які не передбачають прийняття ДП "Енергоринок" рішення щодо визначення вартості електричної енергії та сплати різниці у тарифах, що відноситься до виключної компетенції НКРЕКП (такі дії виходять за межі відведених останньому законодавством функцій (повноважень) та не відповідають його статутним цілям і умовам ліцензії).
ДП "Енергоринок" в своїй діяльності не вправі підміняти уповноважений державний орган, в даному випадку НКРЕКП, та приймати на власний розсуд відповідні рішення, у т.ч. щодо здійснення перерахунку вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію, на підставі актів, що втратили чинність, до встановлення НКРЕКП відповідного алгоритму перерахування таких коштів.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі. Аналогічний спосіб захисту передбачений ст. 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Таким чином, відповідач може бути примушений до вчинення лише тих дій, обов'язок щодо вчинення яких передбачений законом або договором.
Зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні 2016 року згідно Договору № 3547/01 від 31.07.2006, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ", відповідно до тарифу на відпуск електричної енергії 2093,9 грн./тис. вКт*год (без ПДВ), встановленого постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3024 не призведе до поновлення порушеного права позивача та не є ефективним способом захисту.
Натомість прийняття у даній справі рішення не перешкоджає позивачу звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, подавши позов з інших правових підстав і в межах іншого судового провадження, зокрема про стягнення заборгованості у розмірі недоплаченої вартості електричної енергії по договору.
За таких обставин, підстав для задоволення позову немає.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 18.09.2017
Суддя О.М.Ярмак