13.09.2017 року Справа № 904/4212/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)
суддівЧимбар Л.О., ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Манчік О.О.
за участю представників сторін:.
від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №10/11 від 21.11.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_3, провідний юрисконсульт структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", довіреність №702 від 17.05.2017 р.;
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний Гірничо- збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 року у справі № 904/4212/17
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Центральний Гірничо- збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до відповідача : Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
про стягнення 10 182 грн. 84 коп.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.08.2017р. справу № 904/4212/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Березкіна О.В., Чимбар Л.О.
Ухвалою суду від 23.08.2017р. даною колегією суддів справу № 904/4212/17 прийнято до свого провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 року ( суддя - Золотарьова Я.С.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що прострочення доставки вантажу за накладними №42346510, №42346536, №42346569, №42346544, №42346585, №42346551 складає 1 добу, у зв'язку з чим, та з урахуванням роз'яснень Вищого господарського суду України від 04.04.2012 року № 01-06/420/2012, відсутні підстави для нарахування штрафу. Не погодившись з рішенням суду, позивач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідач прострочив доставку вантажу у спірному періоді більш ніж на одну добу, в зв'язку з чим є підстави для нарахування та стягнення штрафу з останнього. Посилання відповідача на те, що день отримання вантажу не враховується при розрахунку прострочення доставки не підтверджується жодним нормативним актом України; ані Статут залізниць України, ані Правила обчислення термінів доставки вантажу не забороняють включення дня доставки вантажу в розрахунок прострочення доставки.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі. Просив її задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.
25.12.2013р. між Приватним акціонерним товариством "Центральний Гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажовласник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця) укладено договір №ПР/ДН-2-13-440/НЮп "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги".
Предмет договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п.2.2 договору, Залізниця зобов'язалася приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в тарифному керівництві №1, чинному на момент надання послуг та додатку №1 до цього договору.
05.11.2016р. відповідач прийняв для перевезення за накладною № 52199825 на адресу позивача 57 вагонів залізничних на своїх осях.
З п.49 та п.52 накладної вбачається, що вантаж було переадресовано 09.11.2016р. та 11.11.2016р. видано позивачу
03.11.2016р. відповідач прийняв для перевезення на адресу позивача за накладними № 42346510, № 42346536, № 42346569, № 42346544, № 42346585, № 42346551 залізничні вагони, що перевозяться на своїх осях, не пойменованих в алфавіті (порожні вагони під навантаження).
Дані вагони були одержані позивачем 20.11.2016р.
Позивач вважаючи, що залізницею допущено прострочення термінів доставки вантажу, на підставі п. 116 Статуту залізниць України, нарахував відповідачеві штраф у розмірі 10182,84 грн. та 13.12.2016р. направив на адресу відповідача претензію № 48/43 з вимогою про сплату нарахованого штрафу. (а.с.31-32).
Відповідач 30.12.2016р. отримав претензію, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4903807282381, але відповіді не надав.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення нарахованого штрафу.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
В статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зазначено, що Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до ст. 22 Статуту, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до ст. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.2., п.п.1.1.1. п.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням у такі терміни, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками - одна доба на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками у великотоннажних контейнерах - 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.
Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Згідно з п. 2.4 Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу та у разі переадресування вантажів.
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Статтею 116 Статуту встановлено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Даною нормою передбачена сплата штрафу за прострочення на дві доби і більше. Тобто якщо прострочення менше 2-х діб , то відсутні підстави для нарахування та сплати штрафу за несвоєчасну доставку.
З матеріалі справи, вбачається, що:
- за накладною №52199825 вагони прийнято до перевезення - 05.11.2016р. станцією Комунарськ Донецької залізниці, призначенням на станцію Грекувата Придніпровської залізниці; прибуття вантажу - 11.11.2016р.; одержувач повідомлений 11.11.2016р.; вантаж виданий 11.11.2016р. о 19-00год.
Встановлений час доставки вантажу: 2 доби (на відстань 596 км), оскільки 57 вагонів це маршрутна відправка + 1 доба (на операції, пов'язані з відвантаженням-прибуттям, згідно з п. 2.4 Правил) + 1 доба (на переадресування вантажу, згідно з п. 2.4 Правил) = 4 доби. Своєчасна доставка вантажу до 24 години 09.11.2016р. Фактично 11.11.2016р. о 19-00год. Отже, прострочення склало більше доби, але менше 2-х діб (друга доба закінчується о 24-00год. 11.11.2016р.)
- за накладними №42346510, №42346536, №42346569, №42346544, №42346585, №42346551 вагони прийнято до перевезення - 13.11.2016р. станцією ОСОБА_4 залізниці призначенням на станцію Грекувата Придніпровської залізниці; прибуття вантажу - 20.11.2016р.; одержувач повідомлений 20.11.2016р. о 07 год. 40 хв.; вантаж виданий 20.11.2016р. в період з 09-18год до 09-23 год.
Встановлений час доставки вантажу: 4 доби (на відстань 794 км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відвантаженням-прибуттям, згідно з п. 2.4 Правил) = 5 діб. Своєчасна доставка вантажу до 24-00 год. 18.11.2016р. Фактичний час доставки 20.11.2016р. з 09.18го. до 09-23 год. Прострочення склало більше доби, але менше 2-х діб (друга доба закінчується о 24-00 год. 20.11.2016р.).
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/420/2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", в якому зазначено, що встановлений пунктом 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Таким чином, оскільки прострочення з доставки вантажу склало менше 2-х діб (48 годин), за що не передбачено нарахування штрафних санкцій ст.116 Статуту, то господарський суд правильно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний Гірничо- збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 року у справі № 904/4212/17 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 15.09.2017р.
Головуючий суддя С.Г.Антонік
Суддя Л.О.Чимбар
Суддя О.В. Березкіна