Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"18" вересня 2017 р. Справа № 911/2517/17
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта",
код ЄДРПОУ 31316718, вул. Європейська, 57, м. Полтава, Полтавська область, 36000
Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Ніжинський механічний завод",
код ЄДРПОУ 14312565, вул. Б.Хмельницького 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
про стягнення 10926,91 грн.
Суддя С.В. Белов
Представники сторін:
Позивач: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.02.2017 року, представник.
Відповідач: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” 18.08.2017 року звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Ніжинський механічний завод” про стягнення 10926,91 грн. боргу відповідно до договору № 117707 від 11.07.2016 року, де 8995,90 грн. - сума основного боргу, 748,29 грн. - пеня, 886,15 грн. - 30% річних, 296,57 грн. - інфляційних витрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2017 року позовну заяву ТОВ “Нова Пошта” направлено до Господарського суду Чернігівської області за підсудністю в порядку ст. 17 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.08.2017 року порушено провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 30.08.2017 року.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 30.08.2017 року розгляд справи відкладено на 18 вересня 2017 року, рекомендовано позивачу надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); рекомендовано відповідачу надати суду: письмовий відзив на позов; здійснити арифметичну перевірку нарахувань сум основної заборгованості, пені, річних, інфляційних та у разі наявності розбіжностей чи помилок надати обґрунтований контррозрахунок.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод", (код ЄДРПОУ 14312565, вул. Б. Хмельницького, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600), введено процедуру розпорядження майном, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 (вул. Нахімова, 50, м. Чернігів, 14008).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.12.2016 року у справі № 927/1282/14 затверджено мирову угоду, схвалену 30.09.2016 року комітетом кредиторів боржника - Публічного акціонерного товариства “Ніжинський механічний завод”, провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 січня 2017 року ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.12.2016 року у справі № 927/1282/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод" скасовано, справу № 927/1282/14 повернуто до господарського суду Чернігівської області для подальшого розгляду в новому складі суду.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.02.2017 року справу № 927/1282/14 прийнято до розгляду суддею Беловим С.В. Провадження у справі № 927/1282/14 неодноразово зупинялось, останній раз ухвалою від 19 червня 2017 року.
11 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" та Публічним акціонерним товариством "Ніжинський механічний завод" укладено договір №117707 про надання послуг з організації перевезення відправлень.
Відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов'язався за плату та за рахунок відповідача організувати перевезення відправлення та надати комплекс інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення відправлення, а відповідач зобов'язався їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
У відповідності до ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
У відповідності до п. 5.1. Договору, загальна ціна договору складається з вартості послуг, наданих експедитором (позивачем) протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником (відповідачем) на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора.
На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачеві послуги з організації перевезень відправлень на загальну суму 8995,90 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) підписаних з обох сторін, а саме: актом №НП/54-000582 від 31.03.2017 року на суму 1648,90 грн. та актом № НП/54-000716 від 20.04.2017 року на суму 7347,00 грн.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 8995,90 грн.
Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.
Заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 8995,90 грн. стосуються заборгованості, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, отже такі вимоги є поточними, на які не поширюється дія мораторію в силу ч.5 ст.19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і мають розглядатися судом у загальному порядку відповідно до приписів ч.6 ст.17 цього Закону.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 8995,90 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 748,29 грн. за прострочку виконання зобов'язання на суму основного боргу 7347,00 грн., згідно акту №НП/54-000716 від 20.04.2017 року - за період з 24.04.2017 року по 17.08.2017 року, на суму основного боргу 1648,90 грн., згідно акту № НП/54-000582 від 31.03.2017 року з 03.04.2017 року по 17.08.2017 року; 30% річних від суми заборгованості у розмірі 886,15 грн. та 296,57 грн. інфляційних нарахувань.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.3.1. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості . ОСОБА_2 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до положень частини 1 статті 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною другою статті 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Згідно з частиною 3 статті 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Виходячи зі змісту Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але неустойка (штраф, пеня) за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.
На підставі викладеного вище, у зв'язку з дією мораторію у зазначені періоди, вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 748,29 грн. за прострочку виконання зобов'язання за періоди з 24.04.2017 року по 17.08.2017 року та з 03.04.2017 року по 17.08.2017 року; 30% річних від суми заборгованості у розмірі 886,15 грн. та 296,57 грн. інфляційних нарахувань не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином відповідач має відшкодувати судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1317,25 грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Ніжинський механічний завод” (код ЄДРПОУ 14312565, вул. Б.Хмельницького, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (код ЄДРПОУ 31316718, вул. Європейська, 57, м. Полтава, Полтавська область, 36039) 8995,90 грн. основного боргу та 1317,25 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Белов С.В.