ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.09.2017Справа №910/11641/17
За позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
про стягнення 28 874,34 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність)
від відповідача: Жила М.І. (довіреність)
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (відповідач) в якому просить суд стягнути з останнього дивіденди за 2011, 2012, 2013 роки у сумі 22 927,12 грн., 3% річних у розмірі 1 383,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 564,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує грошові зобов'язання по виплаті на користь позивача, як акціонера товариства, суми дивідендів за 2011, 2012, 2013 роки, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міст Києва від 18.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11641/17 та призначено її до розгляду на 17.08.2017.
09.08.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та документи по справі.
У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеним лише тоді, коли ПАТ «УКРНАФТА» відома сума грошових коштів, що підлягає сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття уповноваженим органом управління емітента рішення про порядок розподілу прибутку та виплату дивідендів за 2011-2013 роки. Право на отримання прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером, а зобов'язання емітента по виплаті частки прибутку - дивідендів акціонеру виникає під час реалізації акціонером наданого права. Таким чином, відповідач зазначив, в матеріалах справи відсутні докази реалізації ОСОБА_1 права на отримання дивідендів за 2011-2013 роки саме у встановлені рішенням загальних зборів акціонерів строки. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки у ПАТ «УКРНАФТА» існували зобов'язання щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору за відповідними ставками та сплати його до бюджету в повному обсязі, відповідач не міг їх не виконати. Також відповідач зазначив, що з огляду на природу прав учасника/акціонера товариства по відношенню до акціонерного товариства та беручи до уваги те, що ст. 625 ЦК України не регулює зобов'язання учасників господарського товариства у майнових відносинах між ними, положення цієї норми не поширюються на корпоративні відносини.
17.08.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.
В судове засідання 17.08.2017 з'явились представники позивача і відповідача та надали суду пояснення щодо обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 розгляд справи відкладено на 12.09.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
05.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив.
Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2017 підтримав вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.
В судовому засіданні 12.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (затверджений Протоколом № 21 від 22.03.2011 рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"; державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.03.2011, номер запису 10741050026002352) Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".
Положеннями п. 3.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" встановлено, що акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.
Згідно з п. 3.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.
Відповідно до п. 6.1 Статуту відповідача, акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.
Підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції (п. 6.18 Статуту).
Станом на 20.10.2014 ОСОБА_1 (позивач) був власником 350 штук простих іменних акцій ПАТ "УКРНАФТА", що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою депозитарної установи. Так, згідно із випискою про стан рахунку в цінних паперах, що була видана депозитарною установою - ТОВ «УНІВЕР КАПІТАЛ» за вих. № 1/1 від 23.02.2017, ОСОБА_1 станом на 20.10.2014 був власником 350 шт. простих іменних акцій ПАТ "УКРНАФТА", код цінних паперів - UА4000117501, номінальною вартістю - 0,25 грн.
10.10.2014 були проведені загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", рішення яких оформлені протоколом №22 від 10.10.2014.
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА", оформленим протоколом №22 від 10.10.2014, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку:
- за 2011 рік: 2 181 892 000,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО); 2 181 612 957 грн. 30 коп., що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства. Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015,
- за 2012 рік: 1 428 110 724,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ); 1 427 836 668 грн. 30 коп., що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства. Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства"
- за 2013 рік: 189 886 355,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ); 189 799785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства. Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства".
20.04.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій просив сплатити дивіденди за 2011, 2012, 2013 роки та зазначив банківські реквізити для перерахування коштів.
Листом від 19.05.2017 вих. №08.2-27/101 відповідач повідомив позивача, що невиконання рішення загальних зборів акціонерів від 10.10.2014 щодо виплати позивачу дивідендів зумовлене дефіцитом обігових коштів.
Оскільки відповідачем не було сплачено позивачу як акціонеру ПАТ "УКРНАФТА" дивідендів за 2011, 2012, 2013 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 (в редакції на час прийняття рішення від 10.10.2014) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Частина 1 статті 152 Цивільного кодексу України визначає, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
З огляду на положення викладені вище норми законодавства, правовою підставою набуття майнових прав акціонера акціонерного товариства (у тому числі, права на отримання дивідендів) є набуття права на акції товариства.
Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, станом на 20.10.2014 ОСОБА_1 (позивач) був власником 350 штук простих іменних акцій ПАТ "УКРНАФТА", що у відповідності до приписів вищенаведених положень законодавства свідчить про існування у позивача права на отримання частини прибутку акціонерного товариства (дивідендів).
Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на час прийняття рішення від 10.10.2014) визначено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Пунктами 12, 15, 27 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.
Відповідно до п.п. 6.20, 6.21 Статуту Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №21 від 22.03.2011), дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам-юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківські рахунки, а акціонерам-фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.
Як встановлено судом рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", оформленим протоколом №22 від 10.10.2014, було затверджено прибуток Товариства за 2011, 2012, 2013 роки, визначено його розподіл, та розмір, порядок і строки виплати дивідендів акціонерам.
З урахуванням рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", оформленого протоколом №22 від 10.10.2014, оскільки позивач є власником 350 простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", загальна сума дивідендів за 2011, 2012, 2013 рік, право на які має позивач, складає 24 521,00 грн. (350 шт. х 40,23 грн. + 350 шт. х 26,33 грн.+ 350 шт. х 3,50).
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З прийняттям рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", оформленого протоколом №22 від 10.10.2014 відповідач взяв на себе зобов'язання із виплати позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011, 2012, 2013 роках у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015.
Доводи відповідача про порушення позивачем строків звернення до товариства з заявою про виплату дивідендів, за висновками суду є безпідставними, оскільки строки, які встановлені рішенням загальних зборів, визначають період виплати дивідендів, а не період звернення акціонера з вимогою про таку виплату.
Крім того, норми Закону України "Про акціонерні товариства" не місять положень щодо обов'язку акціонера звертатись до товариства з вимогою про виплату дивідендів.
Не здійснення відповідачем виплати позивачу встановлених рішенням загальних зборів від 10.10.2014 дивідендів свідчить про порушення прав позивача як акціонера Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на отримання прибутку акціонерного товариства.
Згідно із п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно із п. 167.5.2. ст. 167 Податкового кодексу України, ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Також п. 16-1 Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Позивачем у відповідності до вищенаведених приписів Податкового кодексу України здійснено вирахування 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору із суми дивідендів за 2011, 2012, 2013 роки, у зв'язку із чим заявлено до стягнення 22 927,12 грн.
Таким чином, твердження відповідача про неврахування позивачем сум податку та військового збору є помилковими, оскільки останні враховані позивачем при розрахунку позовних вимог.
Отже, з огляду на визначений у Протоколі № 22 від 10.10.2014 строк виплати Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" дивідендів за 2011 - 2013 роки - з 20.10.2014 по 10.04.2015, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виплатити позивачу дивіденди у розмірі 22 927,12 грн. у строк до 10.04.2015 (включно).
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача дивідендів за 2011-2013 роки. Відповідач обставин викладених у позові належними та допустимими доказами не спростував, доказів погашення заборгованості не надав.
Враховуючи встановлені вище судом обставини, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті дивідендів за 2011-2013 роки у сумі 22 927,12 грн., у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 383,16 грн. (за період з 11.04.2015 по 14.04.2017) та інфляційні втрати у розмірі 4 564,06 грн. (за період з 11.04.2015 по 14.04.2017).
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
При цьому, заперечення відповідача щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки виплата дивідендів не є грошовим зобов'язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Отже, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і з рішення загальних зборів акціонерного товариства про виплату дивідендів.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 року по справі №6-113цс14 зазначено, що будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського Суду України від 24.02.2015 року у справі №910/19149/14, від 25.02.2015 року у справі №910/15639/14 та від 01.10.2014 року у справі №910/14601/13.
Також, як визначено в п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.
За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем зобов'язань з виплати дивідендів позивачу, то вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з 11.04.2015 по 14.04.2017, судом встановлено, що суми інфляційних та 3% річних є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 1 383,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 564,06 грн.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_1 (02217, АДРЕСА_1, , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по виплаті дивідендів за 2011, 2012, 2013 роки у розмірі 22927,12 грн., 3% річних у розмірі 1 383,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 564,06 грн. та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2017.
Суддя С.О. Турчин