Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"18" вересня 2017 р.Справа № 922/3100/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суярко Т.Д.
розглянувши матеріали
позовної заявиХарківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків
до 1. Харківської міської ради, м. Харків , 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Житлобуд-1", м. Харків
про визнання недійсними рішення і державного акта та скасування державної реєстрації
Прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів про визнання недійсним з моменту прийняття п. 69.3 додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2008 № 350/08; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 803801, зареєстрованого в Управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що оскаржуваним рішенням першим відповідачем було надано другому відповідачу у власність спірну земельну ділянку, яка належала територіальній громаді міста Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 0,9806 га по вул. Гвардійців-Широнінців, 49-д. Втім, прокурор вважає таке рішення незаконним, оскільки на його думку ОК “ЖБК Житлобуд-1” створено з порушенням вимог ст.ст. 133, 135, 137 ЖК України та Примірного статуту.
Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, Суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Прокурор доказів сплати судового збору за подання позовної заяви не надав, звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю видатків з державного бюджету на такі витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, позовна заява приймається Судом за умови сплати позивачем судового збору.
Відстрочення чи розстрочення сплати судового збору - є правом Суду.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування права на відстрочення сплати судового збору Суд враховує матеріальне становище позивача та, з огляду на принципи розумності та об'єктивності, можливість сплати судового збору до винесення рішення у справі.
На підтвердження скрутного матеріального становища прокурором надано лист в.о. начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку - в.о. головного бухгалтера №18-11488ви-17 від 12.09.2017 р., відповідно до змісту якого станом на 12.09.2017 р. прокуратура Харківської області має залишок асигнувань в розмірі 53,89 грн.
Втім, прокурором не обгрунтовано та не доведено, що судовий збір буде/може бути оплачено до винесення рішення Суду у даній справі.
За таких обставин, Суд констатує відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим вважає неможливим скористатись наданим Суду правом на відстрочення сплати судового збору та відмовляє в задоволенні клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви до винесення рішення Суду у даній справі.
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду справи, якщо позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про повернення позову без розгляду.
Керуючись ст. 57, п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути позовну заяву та додані до неї документи Харківській місцевій прокуратурі № 4 без розгляду.
Суддя ОСОБА_1
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).