29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" вересня 2017 р.
Справа № 924/653/17
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" м. Київ в особі "Південно-Українська АЕС", м. Южноукраїнськ, Миколаївської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек", м. Хмельницький
про стягнення 2 148, 42грн.
Представники сторін: не з"явилися
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 2 148,42 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання товару №53-123-01-16-02932 від 29.11.2016р.
На адресу суду 14.08.2017р. від відповідача надійшла заява в якій відповідач просить суд керуючись п.п.11 ч.1, ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі № 924/653/17, оскільки до винесення ухвали про порушення провадження у справі від 19.07.2017року, відповідачем у добровільному порядку погашено заборгованість 2 148,42 грн. - штрафні санкції по Договору № 53-123-01-16-02932 від 29.11.2016 року, що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням №1468 від 18.07.2017р., про, що було повідомлено позивача.
Також, на адресу суду 21.08.2017р. від позивача надійшла заява №32/17 від 19.08.2017р. про повернення на підставі п.5, ст.7 ЗУ "Про судовий збір" 1600,00грн. сплаченого судового збору за подання позову.
Явку представників сторін в судове засідання ухвалою суду від 07.09.2017р. визнано на розсуд.
Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:
29 листопада 2016 між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» (далі по тексту - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек» ( далі по тексту - Відповідач) був укладений договір на постачання товару за № 53-123-01-16-02932, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати позивачу товар у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікаціях №1 та №2 (додатки до договору №1 та №2) всього на суму 195 310,46 грн. (з урахуванням ПДВ), а позивач зобов'язався прийняти та оплатити прийнятий товар.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що постачання товару здійснюється з моменту укладення договору по 30.11.2016 транспортом відповідача (постачальника).
Відповідно до пункту 3.3 договору датою постачання є дата отримання товару на складі Позивача з відміткою в накладній на відвантаження товару та наданням податкових накладних, зареєстрованих у встановленому законом порядку та наданням електронної квитанції про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.
Крім того, сторони погодили в пункті 4.1 договору, що у разі порушення зобов'язань по договору, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник (відповідач) зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. У разі прострочення постачання товару понад 30 календарних днів відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.
Оскільки, відповідач порушив договірні зобов'язання, постачання товару здійснив з порушенням встановлених договором строків, постачання товару фактично здійснив 12.12.2016., а не як передбачено п.3.1 договору 30.11.2016 р., відповідно керуючись п.4.1 договору позивачем відповідачу за період з 01.12.2016р. по 11.12.2016р. нараховано пеню (штрафні санкції) на вартіть товару в сумі 195 310,46грн., що становить 2 148,42грн.
З метою досудового врегулювання даного спору відповідачем позивачу, згідно долученого до матеріалів справи платіжного доручення №1468 від 18.07.2017р., здійснено проплату суми заборгованості 2 148,42 грн. - штрафні санкції.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи, права та законні інтереси яких порушені, мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч.1 ст. 173 ст. 174 Господарського кодексу України - господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності ст. 11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п.4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична, оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК.{Абзац перший підпункту 4.4 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду№ 9 від 29.05.2013}
Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 19.07.2017року порушено провадження у справі №924/653/17.
Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем позивачу, згідно долученого до матеріалів справи платіжного доручення №1468 від 18.07.2017р., здійснено проплату суми заборгованості 2 148,42 грн. - штрафні санкції, тобто до порушення провадження у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Оскільки, судом відмовлено у задоволенні позову, суд вважає за необхідне заяву відповідача про припинення провадження у справі від 14.08.2017р. залишити без розгляду.
Що стосується заяви позивача №32/17 від 19.08.2017р. про повернення судового збору, суд звертає увагу, що відповідно до п.5, ч.1, ст.7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Оскільки, судом відмовлено у задоволенні позову, у задоволенні заяви позивача №32/17 від 19.08.2017р. про повернення судового збору в сумі 1600, 000грн., сплаченого згідно платіжного доручення №АЭС/4662 від 23.06.2017р. слід відмовити.
У відповідності із ст.49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
У позові Державного підприємства Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" м. Київ в особі "Південно-Українська АЕС", м. Южноукраїнськ, Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек", м. Хмельницький про стягнення 2 148, 42грн. відмовити.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона
3 - відповідачу 29000, м. Хмельницький, вул. Трудова, 9.