ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.09.2017Справа №910/14715/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом 1. ОСОБА_1; 2. ОСОБА_2
до за участю про Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивачів Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії
Представники сторін:
від Позивача-1: не з'явились;
від Позивача-2: не з'явились;
від Відповідача: не з'явились;
від Третьої особи: не з'явились;
ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач - 1») та ОСОБА_2 (надалі також - «Позивач - 2») звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що Позивачі є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М». На адресу Позивачів надійшли листи-повідомлення від 16.05.2016 року про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "Карпати М" 24.06.2016 року, які підписані директором ТОВ "Карпати М" ОСОБА_3 Порядок денний: звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_2 та призначення на посаду директора ОСОБА_4. У відповідь на вищевказані повідомлення Позивачі надіслали на адресу Відповідача повідомлення про неможливість бути присутнім на позачергових загальних зборах ТОВ "Карпати М". 24.06.2016 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», які оформлені протоколом №24/06 від 24.06.2016 року, на яких прийнято рішення щодо звільнення з посади директора ТОВ "Карпати М" ОСОБА_2 24.06.016 року та призначення на посаду директора ТОВ "Карпати М" ОСОБА_4 з 27.06.2016 року. Як зазначають Позивачі, вказане рішення загальних зборів учасників Товариства є недійсним, оскільки Відповідачем порушено вимоги законодавства України під час скликання та проведення загальних зборів, збори не були правомочними, порушено права та законні інтереси Позивачів, рішення прийняті за відсутності кворуму, на протоколі підроблено печатку Відповідача, оскільки печатка знаходиться у Позивача -2 і він нікому її не передавав. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформлені протоколом №24/06 від 24.06.2016 року; скасувати проведену 02.07.2016 року номер запису 375509889090 державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації державну реєстрацію змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 року по справі №910/14715/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року, позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М", оформлених протоколом №24/06 від 24.06.2016 року. Скасовано проведену 02.07.2016 року державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації державну реєстрацію змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М", номер запису 375509889090. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М" на користь ОСОБА_1 1 378 грн. 00 коп. - судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М" на користь ОСОБА_2 1 378 грн. 00 коп. - судового збору. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 72 грн. 00 коп. - зайво сплаченого судового збору. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 72 грн. 00 коп. - зайво сплаченого судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2017 року скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року у справі № 910/14715/16 та передано справу на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.06.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/14715/16.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/14715/16 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року справу №910/14715/16 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 05.07.2017 року.
05.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
05.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивачів надійшла заява про зміну підстави позову та клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів.
05.07.2017 року в судове засідання з'явились представники позивачів. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представники сторін вимоги ухвали суду від 19.06.2017 року не виконали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 року заяву Позивачів про зміну підстав позову повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, а клопотання Позивачів про призначення судово-технічної експертизи документів відклав до встановлення фактичних обставин по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 року відкладено розгляд справи на 26.07.2017 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.
18.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивачів надійшла заява про зміну підстави позову, якою просили Суд:
1. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М" (вул. Обсерваторна 13/15, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 32597613), оформлені протоколом № 24/06 від 24 червня 2016 року;
2. Скасувати проведену 09.07.2016 року за номером 107410700020010448 державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації державну реєстрацію змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М" (вул. Обсерваторна 13/15, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 32597613).
3. Витребувати з Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М" (вул. Обсерваторна 13/15, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 32597613).
26.07.2017 року в судове засідання з'явились представники позивачів та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представники позивачів та третьої особи вимоги ухвали суду від 19.06.2017 року не виконали.
Щодо заяви Позивачів про зміну підстави позову, Суд зазначив наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, Суд прийняв заяву Позивачів до розгляду.
В судовому засіданні представники позивачів підтримали клопотання про призначення експертизи, а представники відповідача заперечили проти задоволення клопотання, зазначили, що протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати М" №24/06 від 24.06.2016 року скріплений дублікатом печатки Відповідача. Крім того, представники відповідача подали письмові пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.06.2017 року на виконання вимог ухвали суду.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача:
- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення судово-технічної експертизи документів;
- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо порядку та підстав отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпати М" дублікату печатки.
Крім того, в судовому представники позивачів подали клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.
Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представників позивачів про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 06.09.2017 року, у зв'язку з неявкою представника третьої особи в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
18.08.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли пояснення по справі, якими також просили розглядати справу за відсутності уповноваженого представника Третьої особи.
23.08.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли пояснення по справі.
05.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заперечення на пояснення Відповідача.
06.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому процесі.
06.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.
В судове засідання 06 вересня 2017 року представники Сторін та Третьої особи з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 26.07.2017 року та поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 31.07.2017 року уповноваженій особі підприємства Третьої особи ухвали суду від 26.07.2017 року. Представник Третьої особи просив розглядати справу за відсутності уповноваженого представника Третьої особи.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд зазначає, що в процесі розгляду справи №910/14715/16 Відповідач змінив найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.09.2017 року, а саме 18.08.2017 року здійснена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна видів діяльності.
За приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104-108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи. (п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року)
За таких підстав, судовий розгляд справи здійснюється щодо Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М».
Що стосується клопотань представників Позивачів та Відповідача про відкладення розгляду справи, Суд зазначає наступне.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Подані Сторонами клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з зайнятістю в іншому процесі, задоволенню не підлягають, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Позивачів та Відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у них було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.
Що стосується клопотання Позивачів про призначення судово-технічної експертизи документів, Суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
При зверненні з клопотанням про призначення у справі судово - технічної експертизи документів (відбитків печаток і штампів) Позивачі просили суд поставити на вирішення питання щодо визначення способу нанесення відтиску печатки, дати нанесення, якою самою печаткою було нанесено відтиск на протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» №24/06 від 24.06.2016 року, оскільки зазначали, що печатка Відповідача є підробленою.
Однак, в судовому засіданні 26.07.2017 року представник Відповідача зазначив, що протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» №24/06 від 24.06.2016 року був скріплений іншою печаткою Відповідача, яку було додатково виготовлено у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 повернути основну печатку, ніж тією, що знаходилась у ОСОБА_2, що не заборонено діючим законодавством України, з урахуванням того, що Наказ МВС України від 11.01.99 №17 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів», яка, зокрема, визначала порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, був скасований Наказом МВС України від 11.01.2011 року № 5, який був виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1216 "Про внесення змін до Положення про дозвільну систему", протоколу наради під головуванням Прем'єр-міністра України від 19.06.2010 N 37002/0/1-10, а також з метою приведення нормативно-правових актів МВС, що регламентують діяльність дозвільної системи, у відповідність до законодавства України, визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 11.01.99 N 17 .
Таким чином, Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення судово-технічної експертизи документів у зв'язку з недоцільністю призначення експертизи, оскільки в судовому засіданні представник Відповідача підтвердив факт скріплення протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» №24/06 від 24.06.2016 року іншою печаткою, ніж тією, що знаходиться у ОСОБА_2
Приймаючи до уваги, що Сторони та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 06 вересня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.07.2003 року Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати М».
Відповідно до п.8.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом б/н від 21.03.2014 року, учасниками товариства є ОСОБА_1; ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ».
Розмір статутного капіталу Товариства складає 18500 грн. 00 коп. (п.8.2 Статуту)
Згідно з п.8.3 Статуту вартість вкладів та частки учасників у статутному капіталі Товариства складають: ОСОБА_1 - 16,22% від загального розміру статутного капіталу, або 3000 грн.; ОСОБА_2 - 16,22% від загального розміру статутного капіталу, або 3000 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» - 67,56% від загального розміру статутного капіталу, або 125000 грн.
Загальні збори учасників є вищим органом управління товариства. (п.18.1 Статуту)
У п.20 Статуту передбачено, що учасники Товариства беруть участь у зборах учасників Товариства особисто, через свої органи або через своїх представників. Представництво зборах учасників Товариства повинно відповідати таким умовам: представник повинен мати доручення від учасника, якого він представляє. Доручення від учасника - громадянина має бути посвідчено нотаріусом; доручення від учасника - юридичної особи має бути підписано керівником або іншим постійно діючим органом цієї юридичної особи з додаванням печатки, якщо це вимагається установчими документами цієї юридичної особи та/або чинним законодавством (п.20.1.1); доручення зберігаються директором Товариства. До моменту реєстрації на участь в зборах представник учасника - фізичної особи повинен надати нотаріально засвідчену копію доручення (довіреності) такого учасника директору Товариства або голові загальних зборів учасників Товариства для приєднання такої копії до протоколу (рішення) загальних зборів. Особа, що уповноважена представляти інтереси учасника - юридичної особи, повинна до моменту реєстрації на участь у зборах надати директору Товариства або голові загальних зборів учасників Товариства примірник письмового доручення (довіреності) засвідченої печаткою та підписом керівника такої юридичної особи (п.20.1.3).
Відповідно до п.21.1 Статуту директор Товариства надсилає всім учасникам повідомлення про скликання зборів, яке має містити час, місце проведення та порядок денний зборів та надсилається не менш як за 30 днів до оголошеної дати зборів рекомендованим листом або вручається учаснику під розписку.
Згідно з п.21.4 Статуту ревізійна комісія Товариства, а також учасники, які у сукупності володіють більш ніж 20% голосів, можуть вимагати від учасників скликання позачергових зборів учасників Товариства.
Збори вважаються повноважними, якщо в них беруть участь учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. (п.23.2 Статуту)
16.05.2016 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» надіслано на адреси ОСОБА_1; ОСОБА_2 повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати М» 24.06.2016 року. Порядок денний: звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_2 та призначення на посаду директора ОСОБА_4.
У відповідь на вказане повідомлення ОСОБА_1; ОСОБА_2 надіслали на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» листи - повідомлення про неможливість бути присутніми на засіданні у зв'язку з перебуванням у відпустці в іншому місті, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення 04.06.2016 року та 13.06.2016 року уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ».
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформленим протоколом №24/06 від 24.06.2016 року, на яких було присутнє Товариство з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ», якому належить частка у розмірі 67,56% статутного капіталу ТОВ «Карпати М», від імені якого діє представник за довіреністю від 23.05.2016 року ОСОБА_6, вирішено:
- звільнити з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» ОСОБА_2 24.06.2016 року;
- призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_4 з 27.06.2016 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивачі зазначають, що вказане рішення загальних зборів учасників Товариства є недійсним, оскільки Відповідачем порушено вимоги законодавства України під час скликання та проведення загальних зборів, збори не були правомочними, порушено права та законні інтереси Позивачів, рішення прийняті за відсутності кворуму, на протоколі підроблено печатку Відповідача, оскільки печатка знаходиться у Позивача -2 і він нікому її не передавав. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформлені протоколом №24/06 від 24.06.2016 року; скасувати проведену 09.07.2016 року номер запису 10741070020010448 державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації державну реєстрацію змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» з урахуванням Заяви про зміну підстави позову від 18.07.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України).
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).
Так, поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України "Про господарські товариства".
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Відповідно до п.18.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом б/н від 21.03.2014 року, загальні збори учасників є вищим органом управління товариства.
Як встановлено Судом, Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформленим протоколом №24/06 від 24.06.2016 року, на яких було присутнє Товариство з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ», якому належить частка у розмірі 67,56% статутного капіталу ТОВ «Карпати М», від імені якого діє представник за довіреністю від 23.05.2016 року ОСОБА_6, вирішено:
- звільнити з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» ОСОБА_2 24.06.2016 року;
- призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_4 з 27.06.2016 року.
Відповідно до п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.
Не може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи з тих підстав, що його прийнято загальними зборами з питань, які належать до компетенції інших органів товариства (наглядової ради, виконавчого органу тощо), оскільки статтею 98 ЦК України передбачено право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Положення установчих документів товариства, які обмежують це право, не застосовуються (п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).
Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» встановлено, що господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Вимоги про визнання рішень загальних зборів або інших органів дійсними задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).
В обґрунтування заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформленим протоколом №24/06 від 24.06.2016 року, Позивачі зазначають, що Відповідачем порушено вимоги законодавства України під час скликання та проведення загальних зборів, збори не були правомочними, порушено права та законні інтереси Позивачів, рішення прийняті за відсутності кворуму, на протоколі підроблено печатку Відповідача, оскільки печатка знаходиться у Позивача -2 і він нікому її не передавав.
У п.20 Статуту передбачено, що учасники Товариства беруть участь у зборах учасників Товариства особисто, через свої органи або через своїх представників. Представництво зборах учасників Товариства повинно відповідати таким умовам: представник повинен мати доручення від учасника, якого він представляє. Доручення від учасника - громадянина має бути посвідчено нотаріусом; доручення від учасника - юридичної особи має бути підписано керівником або іншим постійно діючим органом цієї юридичної особи з додаванням печатки, якщо це вимагається установчими документами цієї юридичної особи та/або чинним законодавством (п.20.1.1); доручення зберігаються директором Товариства. До моменту реєстрації на участь в зборах представник учасника - фізичної особи повинен надати нотаріально засвідчену копію доручення (довіреності) такого учасника директору Товариства або голові загальних зборів учасників Товариства для приєднання такої копії до протоколу (рішення) загальних зборів. Особа, що уповноважена представляти інтереси учасника - юридичної особи, повинна до моменту реєстрації на участь у зборах надати директору Товариства або голові загальних зборів учасників Товариства примірник письмового доручення (довіреності) засвідченої печаткою та підписом керівника такої юридичної особи (п.20.1.3).
Відповідно до п.21.1 Статуту директор Товариства надсилає всім учасникам повідомлення про скликання зборів, яке має містити час, місце проведення та порядок денний зборів та надсилається не менш як за 30 днів до оголошеної дати зборів рекомендованим листом або вручається учаснику під розписку.
Згідно з п.21.4 Статуту ревізійна комісія Товариства, а також учасники, які у сукупності володіють більш ніж 20% голосів, можуть вимагати від учасників скликання позачергових зборів учасників Товариства.
Судом встановлено, що 16.05.2016 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» надіслано на адреси ОСОБА_1; ОСОБА_2 повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати М» 24.06.2016 року. Порядок денний: звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_2 та призначення на посаду директора ОСОБА_4.
У відповідь на вказане повідомлення ОСОБА_1; ОСОБА_2 надіслали на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» листи - повідомлення про неможливість бути присутніми на засіданні у зв'язку з перебуванням у відпустці в іншому місті, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення 04.06.2016 року та 13.06.2016 року уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ».
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що ОСОБА_1; ОСОБА_2 були належним чином повідомлені відповідно до п. 21.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», які проводились 24.06.2016 року.
Крім того, Судом розглянуті та відхилені доводи Позивачів щодо порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оскільки згідно з п.21.4 Статуту ревізійна комісія Товариства, а також учасники, які у сукупності володіють більш ніж 20% голосів, можуть вимагати від учасників скликання позачергових зборів учасників Товариства. Суд звертає увагу, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», які проводились 24.06.2016 року, були скликані Товариством обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ», що володіє 67,56% від загального розміру статутного капіталу, а тому посилання Позивачів на те, що загальні збори можуть бути скликані лише директором Товариства Судом до уваги не приймаються. За таких підстав, Судом не встановлено порушення прав та законних інтересів Позивачів при скликанні і проведенні загальних зборів часників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», які проводились 24.06.2016 року.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Збори вважаються повноважними, якщо в них беруть участь учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. (п.23.2 Статуту)
Як вбачається з протоколу № 24/06 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформленим протоколом №24/06 від 24.06.2016 року, останні відбулися за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ», якому належить частка у розмірі 67,56% статутного капіталу ТОВ «Карпати М», від імені якого діяв представник за довіреністю від 23.05.2016 року ОСОБА_6.
Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 238 Цивільний кодекс України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 229 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, частиною третьою статті 247 ЦК України. Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.
Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Пунктом 5 ст. 245 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.
Так, відповідно до довіреності від 23.05.2016 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 426, Товариством з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» надано ОСОБА_6, серед іншого, право:
- у всіх без винятку установах, підприємствах, організаціях, а також перед іншими юридичними та фізичними особами - з питань, що стосуються представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», прийняття участі у загальних зборах учасників, а також затвердження своїм підписом протоколу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» з питань зміни директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М». Дана довіреність дає право на участь та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», прийняття участі у загальних зборах учасників, голосування з усіх питань порядку денного, в тому числі про зміну директора Товариства, а також затвердження своїм підписом будь - яких рішень (протоколів) учасників з питань зміни директора Товариства та протоколу реєстрації учасників Товариства на загальних зборах учасників.
Довіреність видана строком на 6 місяців та дійсна до 23.11.2016 року з правом передоручення третім особам.
Статтею 248 Цивільного кодексу визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
Проте, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження скасування/відкликання Товариством з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» довіреності від 23.05.2016 року, якою було уповноважено ОСОБА_6 представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ» на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», прийняття участі у загальних зборах учасників, а також затвердження своїм підписом протоколу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» з питань зміни директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М».
Відповідно до п.2.27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», які були проведені 24.06.2016 року, оформлені протоколом №24/06 від 24.06.2016 року, було присутнє Товариство з обмеженою відповідальністю «О.К. ТА ПАРТНЕРИ», якому належить частка у розмірі 67,56% статутного капіталу ТОВ «Карпати М», від імені якого діяв представник за довіреністю від 23.05.2016 року ОСОБА_6, Суд приходить до висновку, що вказані загальні збори учасників були повноважними, а рішення приймались за наявності кворуму.
Разом з тим, пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.
Проте, Суд зазначає, що Позивачами не надано суду, а матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, як присутність ОСОБА_1; ОСОБА_2, які володіють часткою у загальному розмірі 32,44% статутного капіталу Відповідача, на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», що оформлені протоколом №24/06 від 24.06.2016 року, могла вплинути на результати прийнятих рішень, оскільки учасник, який був присутній на вказаних загальних зборах, володіє часткою у розмірі 67,56% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М».
Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог Позивачі зазначали, що на протоколі №24/06 від 24.06.2016 року Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» підроблено печатку Відповідача, оскільки печатка знаходиться у Позивача -2 і він нікому її не передавав, у зв'язку з чим Позивачами заявлено клопотання про призначення у справі судово - технічної експертизи документів (відбитків печаток і штампів).
Однак, в судовому засіданні 26.07.2017 року представник Відповідача зазначив, що протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» №24/06 від 24.06.2016 року був дійсно скріплений іншою печаткою Відповідача, яку було додатково виготовлено у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 повернути основну печатку, ніж тією, що знаходилась у ОСОБА_2, що не заборонено діючим законодавством України.
Наказом МВС України від 11.01.99 №17 було затверджено Інструкцію «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів», яка, зокрема, визначала порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів.
Однак, Наказом МВС України від 11.01.2011 № 5, виданого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1216 "Про внесення змін до Положення про дозвільну систему", протоколу наради під головуванням Прем'єр-міністра України від 19.06.2010 N 37002/0/1-10, а також з метою приведення нормативно-правових актів МВС, що регламентують діяльність дозвільної системи, у відповідність до законодавства України, визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 11.01.99 N 17 .
Зокрема, Постанова КМУ від 29.12.2010 року № 1216 «Про внесення змін до Положення про дозвільну систему» передбачає виключення слів «штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи» з n.2 та абз.2 п.9 «Положення про дозвільну систему», що визначають предмети, матеріали і речовини, підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система і потрібна видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорону, перевезення та використання». А тому з дня набрання Наказом МВС України від 11.01.2011 № 5 скасовано отримання будь-яких дозволів на виготовлення суб'єктами господарювання печаток та штампів.
Крім того, 06.11.2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який передбачив зміни в сфері правового регулювання застосування печаток суб'єктами господарювання. Ним також внесено зміни до Господарського кодексу України згідно з яким суб'єкт господарювання може мати печатки (стаття 58' ГК України).
Таким чином, суб'єкт господарювання може мати визначену ним кількість печаток, необхідну для здійснення ним господарської діяльності без отримання на це дозвільних документів, та на момент виникнення спірних правовідносин жодним нормативно-правовим актом не визначено заборону щодо виготовлення декількох печаток на підприємстві.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2016 року наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М» №1-П у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 передати печатку ТОВ «Карпати М» вирішено вважати знищеною печатку, яка знаходиться у ОСОБА_2, виготовити основну круглу печатку.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що чинним законодавством України не визначено заборону щодо виготовлення декількох печаток на підприємстві, Суд не приймає до уваги доводи Позивачів в цій частині.
За таких підстав, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформлене протоколом № 24/06 від 24.06.2016 року, прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, за наявності кворуму та з питань включених до порядку денного, присутність ОСОБА_1; ОСОБА_2 на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», не могла вплинути на результати прийнятого рішення про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_2, а тому Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М», оформленого протоколом №24/06 від 24.06.2016 року; та відповідно про скасування проведеної 09.07.2016 року номер запису 10741070020010448 державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації державної реєстрації змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати М».
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачами.
Крім того, відповідно до п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У зв'язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» апеляційної та касаційної скарг, останнім було сплачено судовий збір у загальному розмірі 6614 грн. 40 коп., які покладаються на Позивачів порівну, оскільки при новому розгляді у задоволенні позовних вимог відмолено повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії - відмовити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ В. ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 32597613) судовий збір у розмірі 3 307 (три тисячі триста сім) грн. 20 (двадцять) коп.
3. Стягнути з ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ В. ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 32597613) судовий збір у розмірі 3 307 (три тисячі триста сім) грн. 20 (двадцять) коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 вересня 2017 року.
Суддя О.В. Чинчин